Справа № 525/1461/25
Номер провадження 2/525/169/2026
Іменем України
08 квітня 2026 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,
за участю секретаря Лопатки О.В.,
представника відповідача Яресько Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
В грудні 2025 представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" Сімутіна А.А. звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами.
В направленому на адресу суду позові представник позивача зазначив, що 11 березня 2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2260610. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства то доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, порядок (технології) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. Відповідно до п.2.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" позичальнику в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно п. 1.1 кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" грошових коштів у сумі, визначеній у п. 1.2 кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п. 2.1 кредитного договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками, ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозуміла та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розумінні позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Ці правила є публічною пропозицією на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
25 червня 2025 між ТОВ "ФК"НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено договір факторингу № 25062025, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК"НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" передає ТОВ "ФК"ЄАПБ" за плату належні права вимоги, а ТОВ "ФК"ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ФК"НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 25062025 від 25.06.2025, ТОВ "ФК"ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23430,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 30,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту, 8400,00 грн. - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 5000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25.06.2025, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
12 березня 2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8848874. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до п.п.2.1. п. 2 кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно п.п 2.4 п. 2 кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" суми кредиту за реквізитами, згідно п.п. 2.1 п. 2 кредитного договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВЕНТУС УКРАЇНА", які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
28 жовтня 2025 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено договір факторингу № 28102025, у відповідності до умов якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" передає ТОВ "ФК"ЄАПБ" за плату належні права вимоги, а ТОВ "ФК"ЄАПБ" приймає належні ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 2 від 28.10.2025 до договору факторингу № 28102025 від 28.10.2025, ТОВ "ФК"ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12030,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3600,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5430,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.10.2025, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, заборгованість не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 35460,00 грн. та судові витрати.
19 січня 2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Чубенко М.С. через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ". В своїх пояснення представник відповідача посилався на те, що позивачем до долучено доказів на підтвердження наявності заборгованості. Сам по собі розрахунок, долучений до позовної заяви, не відображає виконаних господарських операцій щодо видачі кредитних коштів. Розрахунок заборгованості долучений позивачем до позовної заяви за своїм правовим характером є одностороннім арифметичним висновком сум, які на думку позивача, має сплатити відповідач і не підтверджує наявність заборгованості, заявленої позивачем до стягнення. Враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики, то доведення факту укладення відповідних договорів відповідачем, а також доведення факту видачі кредитних коштів відповідачу на виконання таких договорів є обов'язком саме позивача. Відповідач наголошує, що не укладала договорів про споживчий кредит № 2260610 з ТОВ "ФК"НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", не укладала договір № 8848874 про надання споживчого кредиту з ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та не отримувала кредитні кошти від таких компаній. З цього приводу представником відповідача направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення до ГУНП в Полтавській області. Просить звернути увагу, що до позовної заяви не долучено жодного документа на підтвердження проведення процедури обов'язкової ідентифікації та верифікації особи ОСОБА_1 перед укладенням відповідних договорів позики (а.с. 87-89).
23 січня 2026 від представника позивача ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" Зіморой Д.М. через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив відповідно до якої представник позивача просить задовольнити позовні вимови викладенні у змісті позовної заяви. Відповідачем ОСОБА_1 укладено договори щодо отримання кредитних коштів, а саме: кредитний договір № 2260610 від 01.03.2025 між ТОВ "ФК"НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" та ОСОБА_1 , кредитний договір № 8848874 від 12.03.2025 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 відповідно до умов договору, їх підписання здійснювалося електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладенні договору. Електронні договори оформляються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Тобто, укладення угоди без заповнення заявки клієнтом є неможливим, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено, що і є доказом фактичного підписання оригіналів кредитних договорів та надання йому примірника оригіналів договорів. Отже, позивачем доведено факт укладення вищевказаного договору відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань. Верифікація та ідентифікація позичальника здійснюється через ІТС первісного кредитора. Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Зазначає, що твердження позивача щодо вчинення злочину, шляхом незаконного отримання кредитних коштів на його ім'я, не підтверджено належними та допустимими доказами, адже лише звернення до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину від 14.01.2026, відповідно до законодавства, не є підтвердженням факту вчинення незаконних дій та відповідно доведення позиції позивача щодо укладення ним кредитних договорів. Враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволенні позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, а отже є такими, що не підлягають задоволенню та не повинні братися до уваги судом (а.с. 120-134).
10 березня 2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яресько Т.В. через систему "Електронний суд" надійшла заява про долучення пояснень відповідно до якої представник зазначив, що відповідач не заперечує проти факту укладення обох кредитних договір, отримання кредитних коштів, а також переходу до позивача права вимоги за спірними зобов'язаннями. Водночас відповідач заперечує проти стягнення окремих складових заявлених позовних вимог, а саме комісії за обслуговування кредиту за одним з кредитних договорів, а також неустойки за обома кредитними договорами, оскільки вважає такі нарахування безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач визнає позов частково, у розмірі 16630,00 грн., а отже просить і судовий збір стягнути відповідно до спів мірному розмірі із задоволенням позовних вимог (а.с. 179-184).
24 березня 2026 від представника позивача ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" Зіморой Д.М. через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких представник просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зауважив, що ознайомився з додатковими поясненнями відповідача та вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Із матеріалів справи вбачається, що договори між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісних кредиторів подав заявки на отримання кредиту на умовах, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісні кредитори надіслали позичальнику за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договору. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, умови кредитування та нарахування відсотків в зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість , відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних котів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісним, а ні перед новим кредиторами відповідач також не надав (а.с. 193-208).
25 березня 2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яресько Т.В. через систему "Електронний суд" надійшла заява про долучення заперечень на додаткові пояснення відповідно до яких представник зазначив, що відповідач вважає, що позовні вимоги в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором № 2260610 від 11.03.2025 та в частині стягнення неустойки за обома кредитними договорами є необґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами і не підлягають задоволенню (а.с. 220-222).
В судове засідання представник позивача не з'явився, в резолютивній частині додаткових пояснень у справі просив розгляд справи проводити без участі представника банку, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (зворотній а.с. 208).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, не повідомивши суд про причину неявки, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлена належним чином (а.с. 214), клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Чубенко М.С. в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином (зворотній а.с. 219), клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Яресько Т.В. в судовому засіданні повідомив, що позовні вимоги позивача визнають частково відповідно до пояснень направлених на адресу суду 10.03.2026, відповідачка не визнає вимог щодо стягнення з неї розміру комісії за одним кредитним договором та розміру настройки за обома договорами.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 233 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача Яресько Т.В., дослідивши доводи сторін, викладені у позові, відзиві та письмових заявах по суті справи, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 11.03.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2260610, за умовами якого кредит надавався позичальнику на таких умовах: сума кредиту 10000,00 грн. Строк на який надається кредит встановлюється графіком платежів (п. 1.3) загальні витрати позичальника за кредитом складають 30830,00 грн. (п. 1.5). Відповідно до п. 1.5.2. комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 30800,00 грн., що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.3). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів (п. 1.5.4). Відповідно до п. 2.1. кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (п. 2.1.) (а.с. 8-14).
Кредитодавець виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 2260610 від 11.03.2025 надавши позичальнику в кредит грошові кошти у розмірі 1000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 41480849 від 11.03.2025, з призначенням платежу: кошти згідно договору 2260610 (а.с. 20).
25 червня 2025 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" укладено договір факторингу № 25062025, у відповідності до умов якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" передає (відступає) ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" приймає належні ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників до Договору факторингу № 25062025, у тому числі за кредитним договором № 2260610 від 11.03.2025 (а.с. 24-25).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 25032025 від 25.06.2025, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" передало ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" реєстр боржників кількістю 2218, після чого, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 26).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 25062025 від 25.06.2025 року, ОСОБА_1 за кредитним договором № 2260610 має заборгованість 23430,00 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов'язанням по кредиту за увесь строк кредитування в розмірі 10000,00 грн., суми заборгованості за копісієюб за надання кредиту в розмірі 30,00 грн., суми заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в розмірі 8400,00 грн., суми простроченої заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в розмірі 7000,00 грн. та суми заборгованості за неустойкою в розмірі 5000,00 грн. (а.с. 29).
12 березня 2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 8848874, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на суму 3000,00 грн., строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Тип процентної ставки, фіксована, стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказано в п. 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до відповідних умов (а.с. 35-44).
Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 8848874 від 12 березня 2025 року є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де зазначено дати платежів з 12.03.2025 по 07.03.2026, усього суму до сплати: кредит 3000,00 грн.; проценти 9909,00 грн., яка підписана електронним підписом відповідача. Також вказано, що, якщо споживачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в Графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою та будуть мати наступні значення: загальна вартість кредиту 13800,00 грн. (зворотній а.с. 44, а.с. 45).
Паспорт споживчого кредиту, містить аналогічні умови щодо суми та строку кредиту, розміру комісії та процентів, який підписаний електронним підписом відповідача (а.с. 46-47).
Як слідує з листа за вих. № 7/17215 від 29 жовтня 2025 року, ТОВ "ФК "Контрактний Дім" повідомляє, що було успішно перераховано 12 березня 2025 року кошти у сумі 3000,00 грн., номер замовлення 53207593, номер картки НОМЕР_2 (а.с. 48).
28 жовтня 2025 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" та ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" укладено договір факторингу № 28102025, у відповідності до умов якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" передає (відступає) ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" приймає належні ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників до Договору факторингу № 28102025, у тому числі за кредитним договором № 8848874 (а.с. 49-50).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників № 2 за Договором факторингу № 28102025 від 28.10.2025, ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" передало ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" реєстр боржників у кількості 2505, після чого, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 51).
Відповідно до додатку № 1 до Договору факторингу № 28102025 від 28.10.2025 Реєстр боржників № 2, ОСОБА_1 за кредитним договором № 8848874 має заборгованість 12030,00 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3000,00 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі 3600,00 грн. та суми заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 5430,00 грн. (а.с. 53).
Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.
Пункт 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до ч. 1 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як ст. 625, ст. 1048 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою ст. 625 ст. 1048 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом").
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" (зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Отже, суд приходить до висновку, що підписавши договорів про споживчий кредит та договір про надання споживчого кредиту за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, відповідачка ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилася та підтверджує, що повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил надання кредиту, що свідчить про волю відповідача на укладення таких договорів.
Доказів, що спростовують висновки суду, стороною відповідача до суду не надано.
З огляду на викладене, вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2260610 у розмірі 10030,00 грн., що складається із: заборгованості за основним зобов'язанням в розмірі 10000,00 грн., заборгованості по комісії за надання кредиту в розмірі 30,00 грн., необхідно задовольнити.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості по неустойці в розмірі 5000,00 грн., то суд зазначає наступне.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану. 15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також розділ ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".
На підставі вищевикладеного вимога в частині стягнення неустойки у розмірі 5000,00 грн. з відповідача задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 2260610 від 11.03.2025 по комісії в сумі 8400,00 грн., то суд зазначає таке.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що : "згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Такий висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 727/5461/23 від 10.01.2024.
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Тому в задоволенні вимоги позивача про стягнення із відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 8400,00 грн. слід відмовити.
Вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 8848874 у розмірі 6600,00 грн., що складається із: заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3000,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 3600,00 грн., необхідно задовольнити.
Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 5430,00 грн., то суд зазначає наступне.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану. 15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також розділ ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".
На підставі вищевикладеного вимога в частині стягнення пені, штрафу у розмірі 5430,00 грн. з відповідача задоволенню не підлягає.
Отже, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕПРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення за кредитним договором № 2260610 в сумі 10030,00 грн., а за кредитним договором № 8848874 в сумі 6600,00 грн.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,00 гривні, відповідно до Закону України ''Про судовий збір''.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, в загальній сумі 16630,00 грн., що становить 46,90 %, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судові витрати в сумі 1420,07 гривень.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Дослідивши матеріали цивільної справи, надані докази понесених витрат на правову допомогу, суд установив наступне.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Щодо витрат понесених відповідачем під час розгляду справи, суд приходить до переконання, що вони підлягають стягненню з позивача частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
У заяві про доручення пояснень представник відповідача зазначив, що вартість послуг за домовленістю сторін складає фіксований гонорар у сумі 8000,00 грн. До пояснень було додано договір про надання правничої допомоги від 24.02.2026 укладений між адвокатом Яресько Т.В. та ОСОБА_1 (а.с. 185-186); розрахункову квитанцію про отримання гонорару № 24/02/26 від 24.02.2026 (зворотній а.с. 186); акт приймання-передачі послуг № 1 від 09.03.2026 (а.с. 187); детальний опис робіт (наданих послуг) згідно договору про надання правової допомоги № 26040 від 24.02.2026 (зворотній а.с. 187), копію ордера на надання правової допомоги та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 188).
Відповідно до розрахункової квитанції про отримання гонорару № 24/02/26 від 24.02.2026 (зворотній а.с. 186); акту приймання-передачі послуг № 1 від 09.03.2026 ( а.с. 187); детального опису робіт (наданих послуг) згідно договору про надання правової допомоги № 26040 від 24.02.2026, сума гонорару є фіксованою та становить 8000,00 грн.
Оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат, врахувавши обставини справи та її складність, дана справа є малозначною, представник є професійним адвокатом, існує стала судова практика з приводу вирішення подібних правовідносин, фінансовий стан обох сторін та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з урахуванням часткового задоволення позовних вимог (позов задоволено на 46,90 %), суд приходить до висновку, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4248,17 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", місцезнаходження юридичної адреси: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, місто Київ, 01032, ідентифікаційний номер юридичної особи 35625014, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ідентифікаційний номер юридичної особи 35625014, заборгованість за кредитним договором № 2260610 від 11 березня 2025 року в сумі 10030,00 (десять тисяч тридцять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ідентифікаційний номер юридичної особи 35625014, заборгованість за кредитним договором № 8848874 від 12 березня 2025 року в сумі 6600,00 (шість тисяч шістсот гривень 00 копійок).
В іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ідентифікаційний номер юридичної особи 35625014, судові витрати в сумі 1420,07 (одна тисяча чотириста двадцять гривень 07 копійок).
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ідентифікаційний номер юридичної особи 35625014, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати в сумі 4248,17 (чотири тисячі двісті сорок вісім гривень 17 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 13.04.2026 року.
Суддя Ю.І. Ячало