Справа № 372/349/26
Провадження 2-з-29/26
ухвала
Іменем України
10 квітня 2026 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Зінченко О.М.
при секретарі Калашник І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №372/349/26,
До Обухівського районного суду Київської області звернулася позивач ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що у провадженні суду перебуває цивільна справа за її позовом щодо встановлення прав на спадкове майно та перевірки правомірності відчуження нерухомого майна. Предметом спору є нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок загальною площею 62,7 кв.м.; земельна ділянка площею 0,25 га кадастровий номер 3223184201:03:002:0016; земельна ділянка площею 0,3184 га кадастровий номер: 3223184201:03:002:0017. Дана заява про забезпечення позову подається повторно у зв'язку з виникненням нових обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про необхідність застосування заходів забезпечення позову. 23.02.2026 р. представником Обухівської міської ради було подано до суду витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із зазначених витягів вбачається, що у 2024 р. спірне нерухоме майно було частково повторно перереєстровано, а саме, на ОСОБА_2 . Вказані обставини не були відомі позивачу на момент подання попередньої заяви про забезпечення позову та свідчать про реальність ризику подальшого відчуження спірного майна. У зв'язку з викладеним, з метою запобігання ускладненню або неможливості виконання рішення суду, позивач повторно звернувся до суду з даною заявою про забезпечення позову. Станом на 23.02.2026 р. та на момент подання заяви: житловий будинок належить ОСОБА_2 ; земельна ділянка площею 0,25 га (кадастровий номер 3223184201:03:002:0016) належить ОСОБА_2 ; земельна ділянка площею 0,3184 га (кадастровий номер: 3223184201:03:002:0017) належить ОСОБА_3 . Вказане майно було відчужене за договорами дарування у 2014 р., а у подальшому частково повторно відчужене у 2024 р., що підтверджує реальність ризику подальшого його переоформлення на третіх осіб. Існує обґрунтована ймовірність вчинення відповідачами нових дій щодо відчуження спірного майна, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
В зв'язку з цим просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно: 1. Житловий будинок загальною площею 62,7 кв.м; 2.земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 3223184201:03:002:0016; 3. земельну ділянку площею 0,3184 га (кадастровий номер: 3223184201:03:002:0017. Заборонити: ОСОБА_2 - вчиняти будь-які дії щодо відчуження: житлового будинку; земельної ділянки площею 0,25 га; ОСОБА_3 - вчиняти будь-які дії щодо відчуження: земельної ділянки площею 0,3184 га; зокрема: укладення договорів купівлі-продажу; укладення договорів дарування; передачу в іпотеку або інше обтяження; інші дії, спрямовані на зміну власника. 3. Заборонити державним реєстраторами, нотаріусам та іншим уповноваженим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного майна. Вважає, що застосування зазначених є співмірним із заявленими вимогами та необхідним для забезпечення ефективного захисту прав позивача.
Розгляд заяви проводився у порядку ч.1 ст.153 ЦПК України без виклику сторін.
Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.149 ЦПК України - суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
В порядку ст.150 ЦПК України, видами забезпечення позову, зокрема може бути накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, частина 3 цієї ж статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження. Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особувідповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У заяві заявниця ОСОБА_1 посилається на те, що в провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до Територіальної громади Обухівського району в особі Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно в поряду спадкування за законом.
Предметом спору є нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок загальною площею 62,7 кв.м.; земельна ділянка площею 0,25 га кадастровий номер 3223184201:03:002:0016; земельна ділянка площею 0,3184 га кадастровий номер: 3223184201:03:002:0017.
Позивач ОСОБА_1 просить суд вжити заходів забезпечення позову у цивільній справі №372/349/26, а саме накладення арешту на наступне нерухоме майно: 1. Житловий будинок загальною площею 62,7 кв.м; 2.земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 3223184201:03:002:0016; 3. земельну ділянку площею 0,3184 га (кадастровий номер: 3223184201:03:002:0017. Заборонити: ОСОБА_2 - вчиняти будь-які дії щодо відчуження: житлового будинку; земельної ділянки площею 0,25 га; ОСОБА_3 - вчиняти будь-які дії щодо відчуження: земельної ділянки площею 0,3184 га; зокрема: укладення договорів купівлі-продажу; укладення договорів дарування; передачу в іпотеку або інше обтяження; інші дії, спрямовані на зміну власника. 3. Заборонити державним реєстраторами, нотаріусам та іншим уповноваженим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного майна.
Суд вважає, що заявницею не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, а також, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на наступне нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 62,7 кв.м; земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 3223184201:03:002:0016; земельну ділянку площею 0,3184 га (кадастровий номер: 3223184201:03:002:0017. Заборона ОСОБА_2 - вчиняти будь-які дії щодо відчуження: житлового будинку; земельної ділянки площею 0,25 га та ОСОБА_3 - вчиняти будь-які дії щодо відчуження: земельної ділянки площею 0,3184 га; зокрема: укладення договорів купівлі-продажу; укладення договорів дарування; передачу в іпотеку або інше обтяження; інші дії, спрямовані на зміну власника. Заборона державним реєстраторами, нотаріусам та іншим уповноваженим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного майна є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог заяви, неспівмірність запропонованих заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя О.М. Зінченко