Справа № 372/5091/24
Провадження 2-94/26
ухвала
Іменем України
09 квітня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сташків Т.Г.,
при секретарі Таценку М.Д.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Ніна» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агроперспектива-РС» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації речового права,
У провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває зазначена цивільна справа.
Представник позивача у підготовче судове засідання, призначене 09.04.2026 року о 12 год. 30 хв. не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку документа до електронного кабінету.
Разом з цим, представник позивача не з'явився у підготовчі судові засідання, призначені 10.02.2026 року об 11 год. 40 хв., та 09.03.2026 року о 13 год. 15 хв., про причини неявки суд не повідомив.
Відповідачі у підготовче судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв, клопотань чи заперечень суду не подали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та перевіривши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
Таким чином, у підготовче судове засідання належним чином повідомлений позивач неодноразово не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи у відсутність представника позивача до суду не надходило.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, необхідно враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.
У разі повторної неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023).
Так, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце підготовчого чи судового засідання; повторної неявки позивача до суду, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 43 та ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Як слідує з матеріалів справи, позивач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, у підготовчі судові засідання неодноразово не з'явився, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача до суду не надходило, що свідчить про втрату позивачем інтересу до справи.
Враховуючи, що позивач систематично ухиляється від явки у судове засідання і не скористався своїм правом подати заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, судом вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у підготовчому судовому засіданні з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи, суд дійшов висновку про можливість залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Відтак, систематичні неявки ініціатора позову до суду унеможливлюють вирішення спору по його суті.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз'яснює, що відповідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 43, 183, 223, 251, 255, 256, 257 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Фермерського господарства «Ніна» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агроперспектива-РС» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації речового права, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Суддя Т.Г. Сташків