вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"18" березня 2026 р. Справа № 370/3232/25
Провадження № 2/370/1132/25
Макарівський районний суд Київської області у складі
головуючої судді Сініциної О.С.
із секретарем судового засідання Коростильовою Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Макарів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Макарівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
У проваджені Макарівського районного суду Київської області перебуває цивільна справ за позовною заявою ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Макарівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Суд ухвалою від 29 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначив на 16 лютого 2026 року.
Позивач будучи належним чином повідомленою про розгляд справи у судове засідання 16 лютого 2026 року не з'явилася, причини неявки суду не повідомили. Заяв про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило.
Відповідачі у судове засідання також не з'явилися, причини неявки суд не повідомили. Заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
Представник третьої особи 16 лютого 2026 року до суду надіслала заява, в якій просила справу розглядати у відсутності представника контори. Рішення прийняти відповідно до законодавства.
Надалі розгляд справи відкладено на 18 березня 2026 року.
У судове засідання 18 березня 2026 року позивач знову не з'явилася. Про розгляд справи повідомлена належним чином. Заяв про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Цивільного процесуального кодексу України).
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Однак, варто враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).
Приписами пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Так, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце підготовчого чи судового засідання; повторної неявки позивача до суду, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого, особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Як вбачається, позивач, яка була належним чином повідомлена про розгляд справи, у судові засідання, призначені на 16 лютого 2026 року та 18 березня 2026 року, не з'явилася, заяв про розгляд справи за її відсутності не подала.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз'яснює, що відповідно до частини другої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 257, 260, 261, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Макарівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 23 березня 2026 року.
Суддя О.С. Сініцина