Справа № 367/10691/25
Провадження № 2/369/7283/26
13 квітня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
судді Лапченко О.М.,
за участі секретаря Дубицької М.І.,
представника відповідача Шейко В.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-
представник позивача - адвокат Гурський М.Ф., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з позовом до суду, згідно якого просить визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_2 у відеосюжеті «Ірпінь онлайн» від 29.08.2025 року на сторінці у соціальній Інтернет мережі «Facebook», яка стосується ОСОБА_1 та його діяльності як начальника КП «Управління благоустрою міста» ІМР; зобов'язати ОСОБА_2 офіційно спростувати твердження, висловлені нею у відеосюжеті «Ірпінь онлайн» від 29.08.2025 року на сторінці у соціальній Інтернет мережі «Facebook», яка стосується ОСОБА_1 та його діяльності як начальника КП «Управління благоустрою міста» ІМР, шляхом публікації в офіційних виданнях наступної інформації: « ОСОБА_1 ніколи не казав мені надати 15 000 доларів йому чи будь-якому іншому за погодження ярмаркових заходів; я ніколи не зустрічалась та не спілкувалась зі ОСОБА_1 на такі теми», та стягнути сплачений позивачем судовий збір.
Представник відповідача - адвокат Шейко В.В. звернулась до суду із заявою про залишення позову без руху.
В обґрунтування вимог заяви представник відповідача посилалась на те, що позивачем заявлені наступні позовні вимоги: визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_2 у відео сюжеті «Ірпінь онлайн» від 29.08.2025 року на сторінці у соціальній Інтернет мережі «Facebook», яка стосується ОСОБА_1 та його діяльності як начальника КП «Управління благоустрою міста» IMP, та зобов'язати ОСОБА_2 офіційно спростувати твердження, висловлені нею у відео сюжеті «Ірпінь онлайн» від 29.08.2025 року, яка стосується ОСОБА_1 та його діяльності як начальника КП «Управління благоустрою міста» IMP шляхом публікації в офіційних виданнях наступної інформації: « ОСОБА_1 ніколи не казав мені надати 15 тисяч доларів йому чи будь-якому іншому за погодження ярмаркових заходів; я ніколи не зустрічалась та не спілкувалась зі ОСОБА_1 на такі теми». Фактично позивачем заявлені три вимоги: визнати недостовірною інформацію, зобов'язати спростувати твердження та зобов'язати зробити публікацію. При цьому, згідно наданої квитанції про сплату судового збору № 3756-0327-3471-5837 від 09.09.2025 року, судовий збір сплачено за одну позовну вимогу. Тобто фактично позивачем заявлено три окремі позовні вимоги, що мають немайновий характер від сплати судового збору за які позивач не звільнений. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подачі позову до суду, становило 1 211, 20 грн. Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За таких обставин представник відповідача просить позовну заяву залишити без руху у зв'язку із несплатою судового збору у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Шейко В.В. клопотання підтримала, просила про його задоволення.
Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву, згідно якої просив проводити судове засідання на його відсутності.
Суд, дослідивши заяву та додані до нього докази, вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, приходить до таких висновків.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.
Суд зауважує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Розглянувши вказану позовну заяву, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з положеннями п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана: юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Представник відповідача вказує, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.
Натомість суд вказує, що виходячи зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме - 1) визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_2 у відеосюжеті «Ірпінь онлайн» від 29.08.2025 року на сторінці у соціальній Інтернет мережі «Facebook», яка стосується ОСОБА_1 та його діяльності як начальника КП «Управління благоустрою міста» ІМР; 2) зобов'язати ОСОБА_2 офіційно спростувати твердження, висловлені нею у відеосюжеті «Ірпінь онлайн» від 29.08.2025 року на сторінці у соціальній Інтернет мережі «Facebook», яка стосується ОСОБА_1 та його діяльності як начальника КП «Управління благоустрою міста» ІМР, шляхом публікації в офіційних виданнях наступної інформації: « ОСОБА_1 ніколи не казав мені надати 15 000 доларів йому чи будь-якому іншому за погодження ярмаркових заходів; я ніколи не зустрічалась та не спілкувалась зі ОСОБА_1 на такі теми».
Як убачається з поданої позовної заяви, представником позивача не надано доказів сплати судового збору в повному обсязі відповідно до кількості заявлених ним вимог немайнового характеру або документів, що підтверджують підстави про звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відтак, за подання позову у даній справі за двома вимогами немайнового характеру, враховуючи, що при подачі позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 1211 гр. 20 коп., позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1 211,20 грн., і на виконання вимог ч.4 ст.177 ЦПК України долучити документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ч.11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відтак, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, та приведення заявлених вимог у відповідність з вимогами процесуального законодавства.
Зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суд,
постановив:
заяву представника відповідача - адвоката Шейко Вольги Василівни щодо залишення позову без руху - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - залишити без руху.
Повідомити позивача та представника позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом 5 днів з моменту отримання ухвали. Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя - О.М. Лапченко