Справа № 364/258/26
Провадження № 2-о/364/8/26
13.04.2026, суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г. Л.,
ознайомившись з матеріалами цивільної справи за заявою
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел.: НОМЕР_2 , інформація щодо наявності електронного не зазначена),
представник заявника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адвокат, адреса: АДРЕСА_2 , № тел.: НОМЕР_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація щодо наявності електронного не зазначена),
інша особа ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 , засоби зв'язку не зазначено),
заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 33341882, адреса: вул. Ярослава Мудрого, 22, м. Біла Церква, Київська область, 09117, № тел. 38045635344, е-пошта: bilocerkivdracs@justicekyiv.gov.ua)
про встановлення факту, що має юридичне значення,
10.03.2026 представник заявника звернувся до суду із зазначеною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту народження дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної заяви, суддя встановила, що така заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 318 ЦПК України, про що 17.03.2026 постановила відповідну ухвалу та надала заявнику час на усунення встановлених недоліків.
Ухвалу про залишення заяви без руху заявник отримав 21.03.2026, на ствердження чого до матеріалів справи долучено поштове відправлення. Представник заявника 19.03.2026 отримав ухвалу суду про залишення заяви без руху в електронному кабінеті в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Так, в ухвалі від 17.03.2026, суддя вказала встановлені недоліки та одночасно роз'яснила наслідки не усунення таких.
Зокрема, заявник повинен був:
-привести у відповідність заяву та належним чином зазначити учасників цього провадження при цьому вказати всі необхідні особисті дані;
-зазначити у заяві та долучити докази походження дитини від батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суддя роз'яснила, що згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з'ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст.ст. 175-177 ЦПК України. Загальні правила цієї статті застосовуються і до заяв, поданих в порядку окремого провадження, зокрема, заяв про встановлення факту народження.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Так, основні суб'єкти окремого провадження (ст. 42, 294 ЦПК України): заявник: особа, яка звертається до суду для встановлення певного юридичного факту та заінтересовані особи: особи, на права та інтереси яких може вплинути рішення суду.
Наразі представник заявника у заяві вказує такий суб'єкт ОСОБА_3 , як «інша особа», що не узгоджується з положеннями ЦПК України.
Зокрема, слід взяти до уваги що сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Частина 1 ст. 318 ЦПК України встановлює вимоги до заяви, а саме, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Як вбачається із заяви, представник заявника просить встановити факт народження дитини жіночої статі ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Стрий Львівської області, Україна, від батьків: матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України та батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України. Однак при зверненні до органів РАЦС до заяви не було долучено доказів походження дитини від батька, а саме свідоцтва про шлюб або спільної заяви матері та батька дитини. Тобто відмова реєстрації народження дитини відбулася не через відсутність медичних документів чи неможливість отримати медичне свідоцтво про народження (форма 103/о) або довідку від лікаря, що був присутній при пологах, а відмова ДРАЦС у державній реєстрації народження дитини відбулася через брак документів, підтверджуючих походження дитини від батька.
Відповідно до ст.122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
Частиною 1 статті 144 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Заявником у заяві про встановлення факту народження дитини вказано про те, що батьком дитини є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак не зазначено, якими обставинами та доказами це стверджується.
Всі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним - так закріплено у ст. 52 Конституції України . Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв'язку між нею та її батьком і матір'ю. Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
Права та обов'язки, що виникають у батьків і дітей, є взаємними. Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків батьків і дітей є кровне споріднення, походження дітей від цих батьків. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 121 Сімейного кодексу України). Реєстрація народження дитини провадиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. На підставі реєстрації народження дитини видається свідоцтво про народження, в якому засвідчується походження дитини від вказаних у ньому батьків (одного з батьків).
Зі змісту заяви вбачається, що представник заявника зазначає мету встановлення факту: встановити факт народження дитини та внести відомості про батьківство. Встановлення батьківства є спором про право, а відтак не може розглядатися в порядку окремого провадження.
Однак, всупереч наведеному, станом на 14.04.2026 заявник та його представник жодним чином не відреагували на ухвалу від 17.03.2026 та визначені у ній недоліки заяви не усунули.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За наведених обставин, з причин невиконання ухвали від 17.03.2026, доходжу висновку про необхідність повернення заяви.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Додатково роз'яснюю, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви, не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
З викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК У країни, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали надіслати заявнику та його представнику.
Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в мережі Інтернет за посиланням http://vl.ko.court.gov.ua/sud1010/ з зазначенням індивідуального номеру провадження.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г. Л. Моргун