"06" квітня 2026 р. Справа № 366/3435/25
(повний текст)
06 квітня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
представника потерпілої - адвоката (ВКЗ) ОСОБА_8 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченої ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_10 ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_12 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_12 ОСОБА_13 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
встановив:
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025111180000157 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 3 ст. 149, ч. 4 ст. 153, ч. 6 ст. 152, ч. 4 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 156, ч. 3 ст. 149, ч. 4 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301, ч. 5 ст. 27, ч. 6 ст. 152, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 153 КК України.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжних заходів щодо обвинувачених. Зокрема, щодо обвинуваченого ОСОБА_12 - про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі проти статевої свободи та недоторканості малолітньої особи, а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та виключають можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів. Щодо обвинуваченої ОСОБА_10 прокурор просила продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний час доби, посилаючись на те, що вона також обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі проти статевої свободи та недоторканості малолітньої особи, та продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та виключають можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Законний представник потерпілої ОСОБА_6 та її представник - адвокат ОСОБА_8 - підтримали клопотання прокурора.
Представник законного представника потерпілої ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_9 , просив змінити обвинуваченій ОСОБА_10 запобіжний захід на більш м'який - особисте зобов'язання.
Обвинувачена ОСОБА_10 підтримала позицію свого захисника.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 - заперечив проти задоволення клопотання про застосування домашнього арешту у певний час доби та просив врахувати, що обвинувачена визнає вину, характеризується позитивно, працює, не переховується, не перешкоджає слідству, у зв'язку з чим просив змінити запобіжний захід на більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_12 заперечив проти клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем постійного проживання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_13 - також просив суд змінити запобіжний захід на більш м'який, а саме домашній арешт.
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів відповідають вимогам КПК України, були належним чином вручені обвинуваченим та їх захисникам.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд має право за клопотанням сторін обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід.
Згідно зі ст. 194 КПК України підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Щодо клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_12 у виді тримання під вартою.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження та оцінивши доводи сторін, дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що тяжкість інкримінованих злочинів і суворість можливого покарання свідчать про ймовірність ухилення обвинуваченого від суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що потерпіла та свідки ще не допитані, що створює можливість незаконного впливу на них.
Крім того, встановлено ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення щодо потерпілої, що свідчить про ймовірність вчинення нових злочинів.
Суд дійшов висновку, що зазначені ризики є реальними, триваючими та такими, що не зменшилися.
ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання до довічного позбавлення волі. Він раніше не судимий, характеризується задовільно, не має постійного місця роботи, стабільних доходів та міцних соціальних зв'язків.
З огляду на викладене, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжується строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Щодо клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_10 у виді домашнього арешту.
Суд встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик переховування обґрунтовується тяжкістю можливого покарання, а ризик незаконного впливу - тим, що обвинувачена є матір'ю малолітньої потерпілої, яка перебуває у психологічній залежності від неї.
Суд також врахував, що ОСОБА_10 раніше не судима, має постійне місце проживання, роботу, позитивно характеризується, має двох неповнолітніх дітей та не порушувала умов запобіжного заходу.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про можливість продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби, що забезпечить баланс між виконанням процесуальних обов'язків та сімейними обставинами обвинуваченої.
Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_12 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів до 04 червня 2026 року включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби ОСОБА_10 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин строком на два місяці до 06 червня 2026 року включно.
Заборонити ОСОБА_10 з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім розумного фактичного часу необхідного для надання невідкладної медичної допомоги в закладах охорони здоров'я та в інших невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя чи здоров'я в умовах воєнного стану.
Покласти на обвинувачену обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до Вишгородського районного суду Київської області за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Вишгородське РУП ГУНП в Київській області.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою тримання може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 09 квітня 2026 року о 12 годині 50 хвилин.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3