Справа № 357/19999/25
Провадження № 2/357/1238/26
13 квітня 2026 року місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Бондар Ж.А., представника позивача - адвоката Римар Н.С., представників відповідачів - адвоката Плаксія Р.В. та адвоката Чорного О.В., розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду № 3 клопотання про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів,
27.11.2025 представник позивача - адвокат Римар Наталія Святославівна звернулася до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв'язку, що зареєстрований судом 04.12.2025, у якому просить визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (громадського будинку) площею 55,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 25.05.2022, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Федорякою О.С., реєстровий №639; стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачену за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі (громадського будинку) від 25.05.2022, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Федорякою О.С., реєстровий №639, грошові кошти в сумі 29000 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ від 23.11.2025 становить 1222492,10 грн та витрати на нотаріальне посвідчення 35250,00 грн; судові витрати покласти на відповідачів.
20.01.2026 та 21.01.2026, згідно із ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом отримано відповіді на запити з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання відповідачів.
22.01.2026 судом постановлено ухвалу, якою позов залишено без руху та встановлено позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви.
29.01.2026 представник позивачки, на виконання ухвали суду від 22.01.2026, подала квитанції щодо сплати судового збору за подання даного позову.
02.02.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
24.02.2026 судом постановлено ухвалу, якою забезпечено участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» учасника справи: представника позивачки - ОСОБА_4 .
27.02.2026 представник позивача - адвокат Римар Наталія Святославівна, подала до суду клопотання, про зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, мотивуючи тим, щоу Господарському суді Київської області розглядається справа №357/3089/25 за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод шляхом скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, припинення права власності та закриття відповідного розділу у Державному реєстрі нерухомого майна. Зазначена справа є безпосередньо пов'язаною з предметом та підставами даної цивільної справи №357/19999/25, оскільки предмет спору у господарській справі №357/3089/25 стосується правового статусу того самого об'єкта нерухомого майна, який є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу у даній цивільній справі. Рішення Господарського суду Київської області у справі №357/3089/25 матиме преюдиційне значення для розгляду цивільної справи №357/19999/25, оскільки саме у господарському процесі буде встановлено: чи існує у ОСОБА_1 право власності на спірний об'єкт нерухомого майна; чи є правомірною державна реєстрація права власності на нерухоме майно; чи підлягає таке право припиненню та реєстраційний запис - скасуванню. Без вирішення господарської справи №357/3089/25 об'єктивний та всебічний розгляд цивільної справи №357/19999/25 є неможливим так як існує ризик ухвалення взаємовиключних судових рішень та без нього неможливо визначити правові наслідки недійсності договору купівлі-продажу. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Тому, просила зупинити провадження у цивільній справі №357/19999/25 (провадження №2/357/1238/26) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договору купівлі-продажу та стягнення коштів, до набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області у справі №357/3089/25 за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод шляхом скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, припинення права власності та закриття відповідного розділу у Державному реєстрі нерухомого майна.
Представник позивачки, адвокат Римар Наталія Святославівна, у підготовчому засіданні підтримала клопотання про зупинення провадження у справі та зазначила, що вказані справи пов'язані предметом та підставами. Так, наразі право власності на вказану будівлю зареєстроване, є дійсним, однак якщо рішенням у справі №357/3089/25 буде встановлено відсутність підстав для реєстрації права власності, це буде наслідком для визнання оспорюваного договору недійсним.
Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Плаксій Роман Володимирович у підготовчому засіданні заперечив проти вказаного клопотання мотивуючи тим, що позивачем не надано доказів щодо спори між собою взаємопов'язані.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Чорний Олександр Васильович у підготовчому засіданні заперечив проти вказаного клопотання за відсутністю підстав.
Інші учасники справи у підготовче засідання не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлялися належним чином, заяви з процесуальних питань до суду не подали.
При вирішення клопотання суд виходить з наступного.
Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/2002).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Так, п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Отже, єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є саме неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.
При вирішенні клопотання позивачки суд також бере до уваги, що визначаючи наявність підстав, передбачених ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» від 27 червня 2000 року).
Так, з матеріалів доданих до справи вбачається, що предметом спору у справі №357/3089/25 є усунення перешкоди у здійсненні Білоцерківською міською радою права користування та розпорядження своїм майном - земельною ділянкою комунальної власності шляхом скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 , на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером: 1430748632103 - нежитлову будівлю - громадський будинок, загальною площею 55,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , припинення права власності на цей об'єкт в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, із закриттям відповідного розділу в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак, до клопотання не додано доказів щодо підстав вказаного позову та необґрунтовано взаємозв'язку з предметом і підставами спору у справі № 357/19999/25.
У справі № 357/19999/25 позивачем, зокрема, оспорюється договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (громадського будинку) площею 55,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 25.05.2022, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Федорякою О.С. (реєстровий № 639) та зазначено правові підстави - ст. 203, 230 ЦК України та обставини: недосягнення сторонами договору згоди щодо усіх його істотних умов та введення сторони договору в оману.
Таким чином, представник позивача заявляючи клопотання про зупинення провадження у справі, всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України, не довела неможливість у даній справі №357/19999/25, на підставі наявних доказів встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, тобто не довела об'єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №357/3089/25 у Господарському суді Київської області.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в пункті 33 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначаючи наявність передбачених ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Враховуючи наведене, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому необхідно врахувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
У даному випадку, зібрані докази у справі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а зупинення провадження у справі призведе до непропорційного обмеження прав сторін на розгляд справи протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів, не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 251, 263, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання, про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів, відмовити.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: О. В. Бондаренко