Справа № 296/13690/25
Номер рядка звіту 38
Провадження № 2/279/1181/26
"13" квітня 2026 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Товарситва з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 15.06.2024 року між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір № 1661418 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 10800,00 грн., строком на 359 днів, кредит надається у безготівковій формі шляхом кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . 27.06.2025 року між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" укладено договір факторингу №27062025, за умовами якого ТОВ "Слон Кредит" відступило позивачу право грошової вимоги за договором № 1661418 про надання споживчого кредиту. Оскільки, відповідач порушив умови договору має заборгованість за період з 15.06.2024 по 27.06.2025 в розмірі 74520,00 грн., з яких: 10800,00 грн. тіло кредиту, 58320,00 грн. відсотки за користування кредитом, 5400,00 штрафні санкції. На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, стягнути судові витрати зі сплати судового збору та 10000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відзиву на позов, інших заяв, заперечень чи клопотань відповідачем не надано. Про розгляд справи суд повідомляв відповідача за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 15.06.2024 року між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір № 1661418 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 10800,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою 1,50 % в день стандартна ставка, 1,425% в день знижена ставка. Кошти надаються шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Договір був укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі, містить підпис однораховим ідентифікатором.
З інформаційного листа АТКБ «ПриватБанк» слідує, що на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім' ОСОБА_1 15.06.2024 року було зараховано кошти на суму 10800,00 грн.
27.06.2025 року між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" укладено договір факторингу №27062025, за умовами якого ТОВ "Слон Кредит" відступило позивачу право грошової вимоги за договором № 1661418 про надання споживчого кредиту, а ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" набуло право вимоги за вказаним договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1ст.626 ЦК України). Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Оскільки, відповідач порушив умови договору має заборгованість в розмірі розмірі 69120,00 грн., з яких: 10800,00 грн. тіло кредиту, 58320,00 грн. відсотки за користування кредитом, 5400,00 штрафні санкції.
Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено і станом на час розгляду даної справи він триває.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19.
Так, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Слід зазначити, що нарахування штрафниї санкцій, проведено позивачем в період дії в Україні воєнного стану.
Відтак, з огляду на положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій, оскільки відповідач звільняється від сплати указаного виду відповідальності згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Оскільки відповідачем не оспорено факт укладення кредитного договору та його умови, то правильність і правомірність визначення зобов'язань за ним судом не оцінюється.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав вимог закону, не дотримався умов договору позики, тому з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту, відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог (0,92%).
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 р., рахунок на оплату від 19.11.2025 року, акт прийому-передачі №12602 від 10.12.2024 року, відповідно до якого загальна сума гонорару адвоката становить 10000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі (надання консультації, складення частково тотожних за змістом документів, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 5000 грн.. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.525,526,530,549,610-612,628,629,638,1054,1055 ЦК України,
Позовні вимоги задовльнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальнстю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" 69120 (шістдесят дев'ять тисяч сто двадцять) грн. заборгованість за договором № 1661418 про надання споживчого кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальнстю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 60 коп. та 5000 (п'ять тисяч) грн. за надання професійної правничої допомоги.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15 , офіс 118/2 , ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Невмержицька О.А.