Справа №295/4315/26
1-кп/295/727/26
13.04.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши заяву представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову у кримінальному провадженні № 12025060600001811 від 28.11.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
У провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває вказане кримінальне провадження.
10.04.2026 від представника потерпілої надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в обгрунтування якої зазначено, що потерпіла ОСОБА_2 звернулася до Богунського районного суду м. Житомира з цивільним позовом про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень. У зв'язку з значним розміром суми позову та з метою його забезпечення адвокат просить накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 .
При цьому зазначено, що обвинувачений вину у скоєному злочині не визнає, про що свідчать матеріали кримінального провадження, відсутність угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, що вказує на ймовірність відчуження належного ОСОБА_4 майна на інших осіб із метою недопущення їх конфіскації у разі задоволення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, у зв?язку з чим виникає необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Дослідивши зміст заяви, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України.
Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
За змістом ч. 3 ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Пунктом 4 частини 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
У відповідності до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Водночас суд враховує, що відповідно до частини 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину, а саме порушення ним правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинила смерть потерпілої (ч. 2 ст. 286 КК УКраїни).
В обвинувальному акті не зазначено про встановлення обставин, які пом'якшують покарання, що може свідчити про невизнання останнім своєї вини.
10.04.2026 адвокатом ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_2 подано цивільний позов про відшкодування моральної шкоди завданої злочином, вчиненим ОСОБА_4 у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, зважаючи на конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних страждань, які перенесла потерпіла, їх тривалість, непоправність втрати і неможливість поновити попереднє становище, істотність вимушених змін у житті, безповоротну втрату матері, страждання пов'язані з її смертю.
З наданих захисником документів, вбачається, що ОСОБА_4 на праві власності належить будинок та два автомобілі. Натомість заявником суду не надано даних про вартість вказаного майна, тому суд виходить із ринкової вартості будинку на даний час із загальновідомих публічних джерел інформації.
З урахуванням суми позову суд вважає за необхідне накласти арешт лише на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 203,6 кв. м., житловою площею: 73,1 кв. м, реєстраційний номер 13526384, власником якого є ОСОБА_4 .
При цьому суд обирає найменш обтяжливий для обвинуваченого спосіб забезпечення кримінального провадження і вважає за необхідне накласти арешт лише у вигляді позбавлення права на відчуження вказаного майна.
Накладення арешту одночасно на два автомобіля, суд вважає неспівмірним до заявлених обвинуваченим позовних вимог. Протилежного стороною захисту не доведено.
За вказаних обставин, враховуючи, що потерпілою цивільний позов та існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про повне або часткове задоволення його вимог у разі відчуження належного обвинуваченому майна, тому суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення заяви.
Обраний заявником вид забезпечення позову суд вважає таким, що відповідає заявленим позовним вимогам та зможе забезпечити охорону матеріально-правових інтересів потерпілої від можливих недобросовісних дій з боку обвинуваченого, забезпечить реальне та ефективне виконання судового рішення, у випадку задоволення цивільного позову судом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-150, 152, 153, 353 ЦПК України, 128, 131, 170 КПК України суд,-
Заяву представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову у кримінальному провадженні № 12025060600001811 від 28.11.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно в частині заборони його відчуження (розпорядження), а саме на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 203,6. Житлова площа (кв.м): 73,1, реєстраційний номер 13526384, власником якого є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Копію ухвали направити до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Суддя