Справа № 274/2021/26
Провадження № 2/0274/2016/26
Ухвала
про закриття провадження
13.04.2026 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складi: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву представника позивача - Мохира Я.В. про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
встановив:
В провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 20.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
07.04.2026 від представника позивача - Мохира Я.В. надійшла заява про закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Вимоги заяви обґрунтовано тим, що відповідачкою погашена заборгованість, відтак було проведено позасудове врегулювання спору.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами другою-третьою цієї статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належить, зокрема, диспозитивність.
Як передбачено частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Під предметом спору розуміється об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Як зазначає позивач у поданій заяві, спір між сторонами щодо стягнення заборгованість за кредитним договором відстуній.
Тобто якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування.
Відповідно до висновку зазначеному в Постанові Верховного Суду від 11.11.2024 у справі № 755/856/17, то в постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 за позовом про поділ майна подружжя, Верховний Суд, змінюючи постанову суду апеляційної інстанції у мотивувальній частині, дійшов висновку про те, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) можливе якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Відповідно до ч. 2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідачку в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Враховуючи, що позивач скористався своїм процесуальним правом, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача та, відповідно закриття провадження по даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись ст. 255, 258-261, 354 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву представника позивача - Мохира Я.В. про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Суддя: Т.М.Вдовиченко