Справа № 950/3354/23
Номер провадження 1-кп/950/24/26
13 квітня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лебединського районного суду Сумської області кримінальне провадження № 12023200000000196 від 13.07.2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин, Сумської області, українця, громадянина України, одруженого, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України;
за ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КK України;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин, Сумської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України;
за ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КK України;
В Лебединському районному суді перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.
Строк тримання обвинувачених під вартою спливає 16.04.2026 року.
Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Своє клопотання прокурор мотивував тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку та сукупності тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за скоєння яких передбачені тривалі терміни ув'язнення, у т.ч. довічне позбавлення волі; заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики, визначені ст. 177 КПК України не зменшились і не зникли.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу надасть обвинуваченому можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення та не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, тому прокурор просив суд продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора не заперечив.
Захисник обвинуваченого - адвокатОСОБА_6 щодо продовження обвинуваченому строку тримання під домашнім арештом не заперечив, проте вважає, що ризики, визначені ст. 177 КПК України, взяті до уваги при обранні запобіжного заходу зменшились під час тривалого проміжку часу перебування ОСОБА_7 під домашнім арештом, в той час як свідки вже допитані в судовому засіданні, письмові матеріали та речові докази вилучені прокурором.
Тому захисник просив суд змінити обвинуваченому режим домашнього арешту та застосувати до нього цей запобіжний захід в період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, зобов'язавши виконувати покладені на нього обов'язки.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_8 , потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилися, про час, дату і місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл. 18 цього Кодексу.
Вислухавши прокурора, обвинуваченого та захисника і вивчивши подане клопотання та матеріали справи, суд враховує, що при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_7 матиме можливість переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, вчинити інше кримінальне правопорушення і вважає необхідним продовжити цілодобовий домашній арешт обвинуваченого.
При цьому, суд бере до уваги, що на час розгляду клопотання пропродовження строку запобіжного заходу судом не здійснено дослідження доказів у справі у повному обсязі - не допитано потерпілих, самих обвинувачених та не досліджено письмових і речових доказів.
При цьому показання потерпілих та обвинувачених згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України повинні отримуватися на стадії судового розгляду усно шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні усіма сторонами кримінального провадження і ризик впливу на потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при первинному зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту отримання судом показань від зазначених осіб та дослідження їх судом безпосередньо в судовому засіданні.
Крім того, суд бере до уваги, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, що свідчить про ступінь суспільної небезпечності обвинуваченого та підвищує ризик того, що він може ухилитися від суду, так як небезпека ризику переховування може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та іншою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі обвинуваченого.
Тому суд не може взяти до уваги доводи захисника щодо поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду справи, а також в тій частині, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, визначені при застосуванні запобіжного заходу, зокрема щодо можливості переховуватись від суду, та незаконного впливу на потерпілих і вчинення інших кримінальних правопорушень зникли і не були доведені в судовому засіданні.
За таких обставин суд вважає, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують, зазначена обставина виправдовує застосування до обвинуваченого цілодобового домашнього арешту та вважає за необхідне з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків продовжити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід на строк шістдесят днів.
Тому суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити, а в задоволенні усного клопотання адвоката ОСОБА_6 відмовити.
Керуючись вимогами ст.ст. 176-178,181,193-194,196, 331, 371-372КПК України
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
В задоволенні усного клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченомуОСОБА_7 режиму домашнього арешту відмовити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за його місцем проживання терміном на 60 діб.
Зобов'язати ОСОБА_7 виконувати покладені на нього обов'язки:
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу суду.
- прибувати до суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим, потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Виконання ухвали покласти на ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області.
Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_7 , який перебуває під домашнім арештом покласти на процесуального керівника у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 .
Строк дії ухвали встановити до 24 години 11 червня 2026 року включно.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_12
Судді:
ОСОБА_13