Справа № 592/4910/26
Провадження № 3/592/1010/26
13 квітня 2026 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Титаренко Вікторія Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
встановив:
З протоколу № 210/18-28-07-06 про адміністративне правопорушення від 23.03.2026 вбачається, що ФОП ОСОБА_1 вчинила порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме: при проведенні фактичного перевірки відділу магазину, за адресою: АДРЕСА_2 , встановлення проведення розрахункової операції з реалізації алкогольних напоїв, без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами (16.10.2024 о 20.01.52 фіскальний чек № 5800) реалізовано Настоянку «Мікст Духмяна Темна» ємністю 0,5 л по ціні 99,00 грн за пляшку, код УКТ ЗЕД 2208906900. Таким чином порушено вимоги ч. 7 ст. 16 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, у судове засідання не з'явилася.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. У свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи вбачається, що при проведенні фактичної перевірки відділу магазину ФОП ОСОБА_1 остання вчинила порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме: при проведенні фактичного перевірки відділу магазину, за адресою: АДРЕСА_2 , встановлення проведення розрахункової операції з реалізації алкогольних напоїв, без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами (16.10.2024 о 20.01.52 фіскальний чек № 5800) реалізовано Настоянку «Мікст Духмяна Темна» ємністю 0,5 л по ціні 99,00 грн за пляшку, код УКТ ЗЕД 2208906900.
На підтвердження обставин протоколу, надано акт фактичної перевірки від 19.03.2026.
Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положеннями ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.
Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.
Отже, на думку суду, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового Кодексу, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що в справі не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 КУпАП постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Вікторія ТИТАРЕНКО