10 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 683/632/26
Провадження № 33/820/333/26
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. перевірила апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, 22 лютого 2026 року о 10 год. 45 хв. по вул. Грушевського, 22 в м. Старокостянтинів, Хмельницького району Хмельницької області, керував транспортним засобом марки «Dacia Logan», державний номерний знак НОМЕР_1 , незважаючи на позбавлення його права керування транспортними засобами, тим самим повторно порушив вимоги п.2.1 (а) Правил дорожнього руху, що передбачає адміністративну відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
Постановою судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати, провадження у справі стосовно нього закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення зазначає те, що участі при розгляді справи не брав з поважних причин, а саму постанову отримав рекомендованим листом 26.03.2026, що підтверджується копією супровідного листа.
Мотиви суду
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання про поновлення строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала з наступних підстав.
Відповідно до статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови суду першої інстанції у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що у кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі статті 289 КУпАП, скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин.
За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений апелянту тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього можливості реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
Крім того, нормами КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту ухвалення постанови.
Як вбачається з наданих матеріалів справи про адміністративні провадження, справа №683/632/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 КУпАП надійшла до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області 27 лютого 2026 року та передана на розгляд судді Завадській О.П. (а/с 7-8).
Під час ознайомлення з матеріалами справи та апеляційною скаргою на предмет відповідності її вимогам КУпАП було встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було призначено на 10.00 год. 02.03.2026, про що було повідомлено ОСОБА_1 працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом з бодікамер працівників поліції («Кримлов.mp4») та його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598086 від 22.02.2026 за ч.5 ст.126 КУпАП, копію якого він отримав.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП відбувся 02 березня 2026 року у приміщенні Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про поважні причини неявки суду не повідомив.
Постановою судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.
Вказане свідчить про належне та своєчасне повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, однак останній не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді.
Апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подана до суду апеляційної інстанції 06 квітня 2026 року зі значним пропуском встановленого законом строку на оскарження (останнім днем апеляційного оскарження було 12 березня 2026 року) (а/с 14-21).
На обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 посилається на те, що він участі в судовому засіданні не брав, копію постанови отримав 26.03.2026, у зв'язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Разом з тим, з матеріалів справи про адміністративні правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у суді першої інстанції працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, а тому вважаю, що у нього була можливість для звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Крім того, складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598086 від 22.02.2026 за ч.5 ст.126 КУпАП містить особистий підпис ОСОБА_1 , зокрема під п.13, згідно якого особі роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи.
Згідно п.18 вказаного протоколу, ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу, внесені про нього дані у протоколах правильні, а також він отримав копію складеного щодо нього протоколу.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про дату, час та місце розгляд справи щодо нього у суді, відтак він не був обмежений у своїх конституційних правах, мав об'єктивну можливість та навіть обов'язок цікавитися станом розгляду судового провадження щодо нього.
До того ж слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
Натомість, така доволі пасивна та байдужа поведінка ОСОБА_1 по відношенню до цього провадження, яка зокрема проявилась у його ставленні до результату судового розгляду, призвела до суттєвого пропуску строку апеляційного оскарження, без наявності поважних причин.
Отже, установивши наведені вище обставини, доходжу висновку, що зазначена в скарзі підстава пропуску строку апеляційного оскарження, а саме, що ОСОБА_1 не брав участі у судовому засіданні суду першої інстанції, не свідчить про поважність причини пропуску вказаного строку.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами та з урахуванням положень ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до яких, початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а також практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подана з пропуском встановленого законом строку на оскарження, оскільки хоча ОСОБА_1 і не був присутнім в судовому засіданні 02 березня 2026 року при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, однак він був обізнаний про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, був повідомлений про дату судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, та не був обмежений у конституційних правах, апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції 06 квітня 2026 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження судового рішення, в апеляційній скарзі та у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Таким чином, вважаю за необхідне відмовити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2026 року, апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Враховуючи викладене та керуючись вимогами статей 289, 294 КУпАП,
Відмовити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.
Апеляційну скаргу на постанову судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 повернути апелянту.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя