Справа № 462/2928/26
провадження 1-кс/462/558/26
08 квітня 2026 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі
слідчої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
представника скаржника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові скаргу адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення,
встановив:
представник скаржника ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві, поданій адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 18.03.2026 року про вчинення кримінального правопорушення.
Скарга мотивована тим, що адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подано до ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області заяву про вчинення кримінального правопорушення від 18.03.2026 року за фактом вчинення шахрайських дій. Зазначає, що вказана заява отримана ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області 23.03.2026 року, що підтверджується відповідною відміткою, а отже відомості, викладені у вказаній заяві повинні були негайно, але не пізніше 24 годин, після подання заяви внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР). Проте, відповідні відомості про кримінальне правопорушення за заявою від 18.03.2026 року, всупереч ст. 214 КПК України, станом на момент звернення до суду з даною скаргою не внесені, розслідування не розпочато та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань заявнику не надано. На підставі викладеного просить суд задовольнити скаргу, визнати бездіяльність посадових осіб ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області та зобов'язати внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою адвоката ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 18.03.2026 року.
В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав з мотивів, наведених у такій, просив скаргу задовольнити.
ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду скарги, не забезпечив явку в судове засідання свого уповноваженого представника, що, на переконання слідчої судді, не перешкоджає розгляду скарги у відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України.
На запит слідчої судді щодо витребування інформації за результатами розгляду заяви адвоката ОСОБА_3 від 18.03.2026 року або матеріалів кримінального провадження, то такої станом на день розгляду скарги слідчій судді не представлено.
Дослідивши матеріали скарги, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Як встановлено слідчою суддею зі змісту заяви від 18.03.2026 року про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 повідомив про можливе вчинення невстановленими особами шахрайських дій щодо спадкового майна його тітки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті та в процесі прийняття спадщини, а саме при зверненні до приватного нотаріуса ОСОБА_6 , стало відомо про обставини, що можуть свідчити про незаконні дії третіх осіб. Причетними до вказаних неправомірних дій ймовірно є особа на ім'я ОСОБА_7 , яка користується мобільним номером телефону НОМЕР_1 , а також використовувала тривалий час для спілкування номер телефону НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_8 , чоловіку ОСОБА_5 ) та її син ОСОБА_9 , на кого оформлено спадщину перед смертю ОСОБА_5 та інші особи. Зокрема, з отриманих відомостей стало відомо, що приблизно за місяць до смерті ОСОБА_5 змінено заповіт, при цьому у новому заповіті спадкоємцем зазначено іншу особу, яка раніше не фігурувала у спадкових документах. Зазначені обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо законності складання та посвідчення такого заповіту, оскільки раніше заповіт було складено на користь родичів, зокрема доньки ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , а зміна заповіту відбулася за короткий час до смерті спадкодавця. Відтак, існують підстави вважати, що невстановлені особи могли ввести ОСОБА_5 в оману, скориставшись її станом здоров'я або іншим чином вплинути на волевиявлення останньої з метою заволодіння спадковим майном.
Дану заяву було отримано уповноваженою особою ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області 23.03.2026 року, про що на примірнику скаржника проставлено підпис уповноваженої особи.
Станом на день розгляду зазначеної скарги відомості за вказаною заявою від 18.03.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, відповідний витяг заявнику не надано.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень.
Реалізація вказаних завдань здійснюється, з-поміж іншого, шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Зазначене право породжує відповідний обов'язок компетентних державних органів відреагувати на такі звернення у передбаченому законом порядку.
Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Кримінально-процесуальним законодавством не встановлено порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях. Проте, надаючи оцінку таким відомостям, прокурор, дізнавач, слідчий, за змістом ст. 214 КПК України, повинні переконатися у наявності в них даних, що вказують на об'єктивні ознаки підготовки, вчинення, приховування кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до висновків 1-3 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» за 2017 рік під час розгляду скарг на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, слідчим суддям необхідно враховувати, що КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР відомостей на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Разом з тим, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин щодо ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об'єктивних даних навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. Саме тому апелювати на цьому етапі до положень ст. 2 КК України, яка визначає підставу кримінальної відповідальності, недоцільно.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18), за якою якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин
Відтак, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року по справі № 556/450/18 (провадження №51-4229км20).
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Враховуючи зазначене, слідча суддя дійшла висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення, оскільки слідчою суддею встановлено, що в порушення вимог ст. 214 КПК України станом на час розгляду скарги в суді, відомості із заяви 18.03.2026 року не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розслідування не розпочиналось, жодної відповіді надано заявнику не було.
Разом з тим, згідно з п. 18 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Як передбачено п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексу.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, відповідно до загальних засад кримінального провадження та основних засад судочинства, закріплених у законі, сторони в судовому провадженні за даною скаргою, в тому числі ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівський області, повинно самостійно обґрунтувати у судовому засіданні правову позицію. Крім того, до суду має бути подано докази на підтвердження обставин, викладених у скарзі, чи в заперечення проти скарги, та доведено їх переконливість перед судом.
Беручи до уваги, що відомості за результатами розгляду прийнятої ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області заявивід 18.03.2026 року про вчинення кримінального правопорушення станом на день розгляду скарги в матеріалах відсутні, матеріали провадження слідчій судді не представлено, відтак можливість перевірити та встановити всі обставини, викладені у скарзі, у слідчої судді відсутня, в свою чергу ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області не представлено доказів на спростування тверджень скаржника.
В той же час, слідча суддя не вбачає правових підстав для задоволення скарги в частині визнання протиправною бездіяльність посадових осіб ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З аналізу положень закріплених у вищевказаній статті КПК України слідує, що чинне кримінально-процесуальне законодавство передбачає чіткий перелік ухвал, які може виносити слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, зазначений перелік є вичерпний та не підлягає розширеному тлумаченню, до цього переліку не входить ухвала про визнання протиправними дій слідчого. Відтак, оскільки у повноваження слідчого судді не входить винесення ухвали про визнання бездіяльності, то і у задоволенні скарги в частині цієї вимоги слід відмовити.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що на момент розгляду скарги слідчій судді не надано об'єктивних даних про те, що уповноваженою службовою особою ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП заява адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_4 від 18.03.2026 року про вчинення кримінального правопорушення була розглянута відповідно до вимог ст. 214 КПК України, слідча суддя дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково в частині зобов'язання вказаної особи розглянути дану заяву відповідно до вимог ст. 214 КПК України.
Керуючись ст. 2, 3, 7, 9, 214, 303, 304, 306, 307, 309, 369-372, 376 КПК України, суд
постановив:
скаргу адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області у відповідності до вимог ст. 214 КПК України вжити заходів щодо розгляду заяви адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 18.03.2026 року.
В іншій частині вимог скарги - відмовити.
Копію ухвали надіслати ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області - для виконання, скаржнику - для відома.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя: ОСОБА_1