Рішення від 08.04.2026 по справі 577/986/26

Справа № 577/986/26

Провадження № 2/577/892/26

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Галяна С.В.

за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Алекскредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.12.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 4276176. Згідно п.1.3. Договору сума кредиту складає 3000 грн. Відповідно до п. 3.1. Договору сторони погодили, що строк дії Договору встановлюється з дати укладення Договору 10.12.2020 року до кінцевої дати виконання Договору 07.07.2021 року (включно). Згідно з п. 1.5. Договору Позичальник сплачує Кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник. Згідно з п.1.7.3. Договору при використанні Позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають:- в Базовий період з 10.12.2020 року до 08.01.2021 року (включно) - 1,70 % (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил), загальна сума платежу 4 478,00 грн., основна сума кредиту 2 999 грн., Проценти за користування кредитом 1 479 грн., Орієнтовна реальна річна процентна ставка 620,50 %, Абсолютне значення подорожчання кредиту 1 479 грн., Орієнтовна загальна вартість кредиту 4 478 грн.;- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 09.01.2021 року до 07.07.2021 року (включно) - 3,00 % (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил), загальна сума платежу 6,40 грн., основна сума кредиту 1,00 грн., проценти за користування кредитом 5,40 грн., Орієнтовна реальна річна процентна ставка 1 095,00 %, абсолютне значення подорожчання кредиту 5,40 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту 6,40 грн. - всього за кредитом з 10.12.2020 року до 07.07.2021 року (включно) - загальна сума платежу 4 484,40 грн., основна сума кредиту 3 000 грн., проценти за користування кредитом 1 484,40 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка 1 024,26 %, абсолютне значення подорожчання кредиту 1 484,40 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту 4 484,40 грн. відповідно до п. 1.4. Договору кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок Позичальника. У відповідності до п.7.9. Договору сторони погодили, що Договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання Позичальником цього Договору відбувається шляхом акцептування ним Оферти (пропозиції укласти електронний Договір), яка містить усі істотні умови Договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки Кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) Позичальника щодо включення до цього Договору інформації щодо кредитного посередника, прізвища, ім'я, по батькові Позичальника, типу Кредиту, мети отримання Кредиту, порядку та умови надання Кредиту, основної суми кредиту, кінцевої дати виконання Договору. Акцептування Оферти здійснюється шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Пунктом 7.2. Договору передбачено, що уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з цим Договором та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись своїх обов'язків та виконувати їх.

Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому порядку та строки, у зв'язку з чим станом на 01.07.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 4276176 про надання кредиту в розмірі 20679 грн., яка складається з: 3000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 17679 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

За вказаний період застосовано сукупний індекс інфляції 1,66371077.

20 679,00 ? 1,66371077 ? 20 679,00 = 13 728,78 грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача з інфляційним збільшенням за Договором

становить: 20 679,00 + 13 728,78 = 34 407,78 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

В судове засідання представник позивача Калачик В.В. не з'явився, у позовній заяві зазначив, що прохає розглядати справу без його участі (а.с. 6 зв.).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином (а.с. 33, 34). Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подала. З огляду на положення ч. 7, 8 ст.128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, вважається, що про день, час та місце розгляду справи особа повідомлений належним чином. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.02.2026 року справу призначено до судового розгляду на 19.03.2026 року (а.с. 23).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.03.2026 року у АТ «Сенс Банк» витребувано інформацію за клопотанням позивача (а.с. 25).

Протокольною ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.03.2026 року у зв'язку з неявкою відповідача, судове засідання відкладено на 08.04.2026 року (а.с. 27).

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до наявних матеріалів справи судом встановлено, що 10.12.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було підписано пропозицію укласти договір (оферту) щодо надання кредиту № 4276176 та підписано договір про надання кредиту № 4276176 у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) PS4276176, також даним ідентифікатором підписаний паспорт споживчого кредиту (а.с. 13-15, 16-18, 19-20).

Відповідно до умов договору сторонами погоджено суму кредиту 3000 грн., строк кредитування: до 07.07.2021 року, процентну ставку 1.70% за день користування у період з 10.12.2020 року по 08.01.2021 року, процентну ставку 3% у період з 09.01.2021 року по 07.07.2021 року. Також погоджено умови видачі та повернення коштів.

На підтвердження виконання умов договору, щодо перерахування кредиту відповідачу, позивачем долучено довідку директора ТОВ «ФК» Елаєнс» від 05.05.2025 року відповідно до якої успішно проведений в системі переказ 10.12.2020 року платіж на суму 3000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 12 зв.)

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 ч.2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Вказаний висновок відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У силу частини першої ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

У пропозиції укласти кредитний договір зазначено, що позичальник ознайомився та погодився з кредитним договором, Умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://alexcredit.ua/umovi).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору слідує, що без ознайомлення з Умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Отже, підписуючи заявку про укладення кредитного договору, позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Таким чином судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд враховує, що доказами, які підтверджують зарахування коштів, наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками є належними доказами виконання кредитором свого обов'язку щодо передачі грошових коштів позичальнику на виконання умов договору кредитування, а також, у подальшому, підтвердженням прострочення виконання обов'язків з боку позичальника щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування ними.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено надання ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом їх перерахування на картковий рахунок останньої. Тобто, позивач свої зобов'язання за Договором № 4276176 від 10.12.2020 виконав в повному обсязі.

Однак, станом на день подачі позову до суду відповідачем зобов'язання за кредитним договором не виконані, сума кредиту не повернута.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість позичальника перед кредитором ТОВ «Алекскредит» станом на 31.05.2025 року складає 3000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 17679 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по кредитному договору здійснений в межах строку кредитування, у відповідності до вимогам закону і умов укладеного Договору.

Відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору не надав.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, оцінивши належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості за тілом кредиту та процентами обґрунтованими, а розрахунок належних до сплати сум доведеним, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн., по процентам у розмірі 17679 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (Постанова ВП ВС від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц).

Оскільки ОСОБА_1 допустила прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 4276176 від 10.12.2020, то ТОВ «Алекскредит» має право на нарахування та стягнення сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, за весь період прострочення відповідачем свого зобов'язання.

Правильність та обґрунтованість розрахунку інфляційних втрат, наданий стороною позивача, відповідачем не спростований.

Отже, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат у розмірі 13728,78 грн. відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог. Стороною відповідача не спростовано розмір нарахованих інфляційної складової, заявлений стороною позивача. А тому, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за Договором про надання кредиту № 4276176 від 10.12.2020 року у розмірі 34407,78 грн. та 2662,40 грн., а всього 37070,18 грн. (тридцять сім тисяч сімдесят грн. 18 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Якова Самарського, 12 А, код ЄДРПОУ 41346335)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Галян С. В.

Попередній документ
135614949
Наступний документ
135614951
Інформація про рішення:
№ рішення: 135614950
№ справи: 577/986/26
Дата рішення: 08.04.2026
Дата публікації: 14.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Конотопський міськрайонний суд Сумської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (08.04.2026)
Дата надходження: 24.02.2026
Предмет позову: стягнення боргу
Розклад засідань:
19.03.2026 09:00 Конотопський міськрайонний суд Сумської області
08.04.2026 08:50 Конотопський міськрайонний суд Сумської області