Справа № 577/1817/26
Провадження № 1-кс/577/404/26
"06" квітня 2026 р. м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
скаржниці ОСОБА_3
розглянувши скаргу ОСОБА_3 про звільнення незаконно затриманої особи ОСОБА_4 ,-
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області із скаргою на незаконне затримання її батька ОСОБА_4 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та звільнення його з під незаконного утримання.
Скарга вмотивована тим, що їй стало відомо, що 26.03.2026 року її батька ОСОБА_4 було викрадено від Собору по вул. В.Великого, 20, шляхом підрізання мікроавтобуса білого кольору на цивільних номерах, було скоєно наїзд на місці злочину, не було складено протокол затримання та був доставлений до Конотопського РТЦК, чим були порушені його права. В подальшому їй стало відомо, що її батько знаходиться проти своєї волі в катівні, яку облаштували в приміщенні ЦРЛ - поліклініка за адресою М.Амосова, 8 з моменту його викрадення на 02.04.2026 року, вже сьому добу він там знаходиться без можливості вільного пересування та користування мобільним телефоном, який викрали працівники ТЦК. Катівня облаштована камерою відеоспостереження 24/7 та знаходиться під вартою озброєних осіб. Жодних обвинувальних паперів не надавали, в статусі обвинувального не знаходиться, до слідчого судді батька не доставлено. Після утримання 72 годин не звільнений. Крім того, на її батька чинили тиск з метою примусового проходження ВЛК та вступу в армію по найму третьою особою, обмежений доступ правової допомоги, не дають користуватися власним мобільним телефоном, який був викрадений працівниками ТЦК.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала.
Суд, вислухавши ОСОБА_3 , перевіривши надані матеріали скарги, дійшов до наступних висновків.
Положеннями ст.ст.3,8 Конституції України встановлено засади верховенства права.
Так, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 206 КПК якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
В судовому засіданні скаржниця ОСОБА_3 підтвердила, що її батько на даний час перебуває дома.
Згідно наданої заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 06.04.2026 року ОСОБА_4 не перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже негайно доставити його до суду ІНФОРМАЦІЯ_3 не має можливості. Додатково повідомляють, що вищезазначений громадянин 05.04.2026 року отримав повістку №016712, за якою має з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою проходження медичного огляду.
Вказане свідчить про те, що останній на момент розгляду клопотання не є особою, яка незаконно позбавлена волі чи утримується, а тому відсутні відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення.
Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень ст. 206 КПК України, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про звільнення незаконно затриманої особи ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_1