Справа 750/15376/25
№ 2-п/688/11/26
Ухвала
Іменем України
09 квітня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Огородніка І.В.,
з участю секретаря - Варшавської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами,
До суду надійшла заява від ОСОБА_1 , про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що 02 березня 2026 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області було ухвалено заочне рішення у справі № 750/15376/25, яким позов ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» до мене, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено повністю. З мене стягнуто заборгованість у розмірі 26 900 грн, судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу 6 000 грн. Я не згоден з вказаним рішенням та вважаю, що воно підлягає перегляду з наступних підстав: 1. Щодо поважності причин неявки в судове засідання: Я не з'явився в судове засідання та не подав відзив на позовну заяву, оскільки не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Повістки про виклик до суду на мою адресу не надходили, про наявність судового рішення я дізнався лише 29.03.2026 року через застосунок “Дія». 2. Щодо заперечень проти вимог позивача: надані позивачем докази не є достатніми для задоволення позову. Зокрема: - нарахована сума відсотків (21 900 грн) при тілі кредиту 5 000 грн є неспівмірною та значно перевищує граничні розміри, встановлені законодавством про споживче кредитування. - згідно з матеріалами справи, кредитний договір був укладений 24 листопада 2019 року, строк виконання зобов'язання за договором (повернення кредиту) настав 24 грудня 2019 року. Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Отже, право на позов у первісного кредитора (ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ») виникло ще наприкінці 2019 або на початку 2020 року. Позивач звернувся до суду з даним позовом лише у 2026 році, тобто з суттєвим пропуском встановленого законом трирічного строку. Заміна кредитора у зобов'язанні (факторинг) не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України). Просить суд заочне рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.03.2026 року у справі № 750/15376/25 скасувати та призначити справу до розгляду за правилами загального або спрощеного позовного провадження.
До суду надійшли заперечення ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" відповідно до яких, 02 березня 2026 року заочним рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (далі по тексту - ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» чи/або Позивач) до ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач або Позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Кредитним договором № 2939872 від 24.11.2019 у сумі 26 900,00 грн, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. 30 березня 2026 року Відповідач через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» подав заяву про перегляд заочного рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 березня 2026 року по цивільній справі № 750/15376/25 (надалі - заява про перегляд заочного рішення). Згідно п. 3 ч. 1 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Відповідно до ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом. ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», ознайомившись детально із заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 750/15376/25, вважає її необґрунтованою та такою, яка має бути залишена судом без задоволення. Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення стверджує, що «…Я не з'явився в судове засідання та не подав відзив на позовну заяву, оскільки не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Повістки про виклик до суду на мою адресу не надходили, про наявність судового рішення я дізнався лише 29.03.2026 року через застосунок “Дія».…». ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» вважає дані обґрунтування не лише безпідставними, але й такими що позбавлені будь-якої логічної та фактичної основи, з огляду на наступне. 10.06.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 41346335) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ») (ЄДРПОУ: 43385549) відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025. 07.07.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ») (ЄДРПОУ: 43385549) та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029) відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-07072025 за Кредитним договором № 2939872 від 24.11.2019 (далі - кредитний договір) в розмірі 26 900,00 грн., з яких: - 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 21 900,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. У зв'язку із не виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості за кредитним договором та для захисту свого порушеного права, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» звернулось до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення заборгованості по вищевказаним кредитним договором. Частинами третьою, четвертою статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. У відповідності до ч. 3 ст. 130 ЦПК України вбачається, що якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою (ч. 9 ст. 130 ЦПК України). Порядок вручення судових рішень визначено у статті 272 ЦПК України, за змістом частини одинадцятої якої у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. (пункти 1-5 частини шостої статті 272 ЦПК України). Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270 (далі - Правила), які регулюють відносини між ними. Згідно заочного рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 березня 2026 року по цивільній справі № 750/15376/25, «…Відповідач у справі повідомлявся судом про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання..…» Слід враховувати, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20). Відповідно до вищезазначеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про виконання судом обов'язку щодо повідомлення ОСОБА_1 та вважав його належним чином повідомленим про розгляд справи. Разом із тим, Відповідач судову повісткою не отримав. Отже, неотримання судових повісток ОСОБА_1 є наслідком його свідомих дій (або бездіяльності), спрямованих на неналежне отримання поштової кореспонденції з метою уникнення участі у судових засіданнях та розгляді справи. Поряд з цим, звертаємо увагу суду, що Відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення не було додано жодного доказу на підтвердження відсутності Відповідача за його місцем реєстрації чи/або проживання та неможливості отримувати судові повістки. Разом із тим, згідно зі змістом ст. 288 ЦПК України, скасування заочного рішення можливе лише за одночасного встановлення двох обставин: 1. Відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2. Докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для У даному випадку сторона Відповідача не обґрунтовує наявності поважних причин для неявки до суду або неподання відзиву на позов, як цього вимагає п. 1 вищезазначеної статті. Також у заяві про перегляд заочного рішення не наведено жодних доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи по суті, як цього вимагає п. 2 ст. 288 ЦПК України. За таких обставин, суд першої інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, належним чином оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» заборгованості за Кредитним договором № 2939872 від 24.11.2019. Визначений у статті 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний як до розгляду суті цієї заяви, так і до розгляду на предмет дотримання строку її подання. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (речення перше частини третьої статті 287 ЦПК України). Таким чином, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» вважає, що надані докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження законності та обґрунтованості позовних вимог ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» та безпідставності перегляду заочного рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 березня 2026 року по цивільній справі № 750/15376/25. Поряд з цим, Позивач щодо наявності/відсутності зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, зазначає наступне: Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» - має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд»; Представник Позивача: Лановий Євген Миколайович - має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд»; Відповідач: ОСОБА_1 - має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». Відповідно до п. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Копії документів, що підтверджують повноваження Директора ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» Ланового Євгена Миколайовича, знаходяться в матеріалах справи.
Сторони в судове засідання не зявились.
Частиною 1 статті 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Приймаючи вказані обставини, судом було ухвалено здійснити розгляд заяви про перегляд заочного рішення суду в судовому засіданні за відсутності учасників справи.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За наслідком розгляду вказаної вище справи, стягнуто із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 2939872 від 24.11.2019р. у розмірі 26900 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн.
Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У відповідності до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Одночасно суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 року у справі №756/11081/20, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09.11.2021 у справі №214/5505/16, виклала висновок, що «оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення».
Оглянувши матеріали цивільної справи судом встановлено, що відповідач під час розгляду справи участі не приймав, в матеріалах справи відомості про отримання копію заочного рішення суду скерованого засобами поштового зв'язку відсутні.
Дослідивши подану до суду заяву, додані до неї докази, оглянувши матеріали цивільної справи, суд вважає заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, не підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.
Скасування та перегляд заочного рішення суду передбачено статтею 288 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.
Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що:
- відповідач не з'явився в судове засідання,
- не повідомив про причини неявки,
- не подав відзив з поважних причин,
- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що порядок повідомлення учасника справи про розгляд справи врегульовано статтею 128 ЦПК України, згідно з положеннями якої в редакції станом на момент здійснення судом повідомлення відповідача про розгляд цивільної справи та розгляду судом справи, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається зокрема фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Частинами 5,6 статті 272 ЦПК України у зазначеній редакції передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Частиною 6-8 статті 187 ЦПК України у зазначеній редакції передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
За наслідком чого, приймаючи встановлене зареєстроване місце проживання відповідача як вбачається з матеріалів справи повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось шляхом скерування копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви і додатками до неї, разом з рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції, засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на ім'я ОСОБА_1 , за вказаною адресою зареєстрованого місця реєстрації.
У відповідності до матеріалів справи, судова кореспонденція скерована по справі за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача була повернута до суду без вручення.
Судом враховується, що у відповідності до правового висновку Верховного Суду у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідач про розгляд цивільної справи повідомлявся судом належним чином у відповідності до положень статті 128 ЦПК України, однак, у встановлений судом строк не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.
Крім того, суд зазначає, що усі доводи відповідача у заяві зводяться до того, що останній надає свою оцінку вже наявним у справі доказам.
Будь-яких доказів в простування викладених позивачем доводам і наданих ним доказів, на підставі яких ухвалено заочне рішення та мали б важливе значення станом на час його ухвалення, відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення суду не надано.
На підставі вищевикладеного в сукупності, суд вважає посилання відповідача в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду безпідставними та необґрунтованими.
Крім цього, з 24 лютого 2022 року до тепер в України діє воєнний стан, підставами якого є Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (з наступними змінами).
Законом України від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.ст. 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
В постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року по справі № 383/1645/23 щодо позовної давності зазначено про те, що строк позовної давності в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану в Україні. Позовна давність для пред'явлення позовних вимог на день звернення до суду не спливла, її перебіг був зупинений до кінця дії карантину, який був введений з 12 березня 2020 року та продовжувався до 30 червня 2023 року. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.
Наведене свідчить, що законодавцем з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду передбачено продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своєї прав та інтересів.
За таких обставин, перебіг строку позовної давності у рамках даної справи продовжений у порядку пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
З урахуванням вищевикладеного, судом не встановлені підстави для скасування заочного рішення суду, а саме одночасна доведеність усіх обставин, що: відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, не подав з поважних причин відзиву на позовну заяву і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що заява відповідача про перегляд заочного рішення, є необґрунтованою, за наслідком чого підлягає залишенню без задоволення.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ігор ОГОРОДНІК