Справа № 2/2218/512/11
Провадження № 4-с/686/11/26
ІМЕНЕМ України
08 квітня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
секретаря судового засідання Кучерук Н.В.
за участю:
представника скаржника Свіжого О.В.
представника Відділу примусового виконання
рішень Департамент ДВС Міністерства юстиції України Дмитришиної В.В.
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, -
встановив:
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою в якій просив визнати протиправними бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягає у незнятті арешту майна боржника - ОСОБА_1 після закінчення виконавчого провадження №43240000 з виконання виконавчого листа №2/2218/512/11 від 28.10.2013 року, винесеного 28.05.2020 року та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України негайно зняти всі арешти, накладені на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 згідно постанови від 13.05.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (виконавче провадження №43240000, номер обтяження 5708358, реєстрація в реєстрі 20.05.2014 року); згідно постанови від 08.02.2018 року про арешт майна боржника (виконавче провадження №43240000, номер обтяження 24736010, реєстрація в реєстрі 08.02.2018 року); згідно постанови від 10.10.2017 року про арешт коштів боржника (виконавче провадження №43240000).
В обґрунтування поданої скарги зазначено, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №43240000 з виконання виконавчого листа №2/2218/512/11 від 28.10.2013 року виданого Хмельницьким міськрайонним судом про солідарне стягнення з боржників на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором у сумі 10 368 479,85 гривень. В рамках вказаного виконавчого провадження постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.05.2014 року та від 08.02.2018 року були накладені арешти на все майно, що йому належить із забороною його відчуження та на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою державного виконавця від 28.05.2020 року виконавче провадження №43240000 було закінчено на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас при закінченні виконавчого провадження державним виконавцем не було знято арешти, які накладені на його майно.
Звернувшись 10.07.2025 року із запитом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України він отримав відповідь, в якій підтверджено факт накладення арешту на належне йому майно та відсутність дій, щодо зняття такого арешту.
Вважає таку бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протиправною.
В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, просив її задовольнити. Зазначив, що на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №43240000 із примусового виконання виконавчого листа №2/2218/512/11, виданого 28.10.2013 року Хмельницьким міськрайонним судом. Боржником у вказаному виконавчому провадженні був ОСОБА_1 . В рамках вказаного виконавчого провадження державним виконавцем було винесено ряд постанов, якими був накладений арешт на належне ОСОБА_1 майно. 20.05.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення вищевказаного виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження». Разом з цим дій щодо скасування накладених арештів на належне ОСОБА_1 майно не було вчинено та відповідні арешти зберігають свою чинність.
Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні поданої скарги, посилаючись на її безпідставність. Зазначила, що згідно з наявної в АСВП інформації на виконанні відділу перебувало ВП №43240000 із примусового виконання виконавчого листа №2/2218/512/11 від 28.10.2013 року, виданого Хмельницьким міськрайонним судом про стягнення з ДП «Альма-Шкіргалантерея», ТОВ «Альма-Шкіргалантерея», ТОВ «Шкіргалантетрея», ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором від 28.05.2008 року №0177/08/17-KLMVI в розмірі 10 368 479,85 гривень. Постановою державного виконавця від 28.05.2020 року відповідно до п.3 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» вказане виконавче провадження булло закінчено. У подальшому відповідні матеріали виконавчого провадження були передані до архіву та у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання, який становить 1 рік, були знищені. За таких обставин надати відповідні матеріали виконавчого провадження з метою їх дослідження в суді не надається можливим. При цьому зазначила, що підстави для скасування накладеного арешту у виконавчому провадженні визначені ст.59 Закону України «Про виконавче провадження». Такі підстави на момент винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження були відсутні. Вважала, що скаржник не довів факт порушення Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України його прав при накладенні арешту, а отже підстав для задоволення поданої скарги не має. Крім того вважала, що скаржник обрав не вірний спосіб захисту, та мав звернутися до суду з позовом про скасування накладеного арешту на належне йому майно, в якому повинен був довести відсутність підстав для збереження такого арешту. Також просила врахувати, що подана скарга не відповідає вимогам ЦПК щодо форми та змісту такої скарги, і скаржником пропущені строки на подання відповідної скарги.
Фактичні обставини встановлені судом.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.09.2013 року (справа №2/2218/512/11) стягнуто з ДП «Альма-Шкіргалантерея», ТОВ «Альма-Шкіргалантерея», ТОВ «Шкіргалантерея», ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором від 28.05.2008 року №0177/08/17-KLVVI, яка виникла станом на 20.01.2009 рік у сумі 10 368 479,85 гривень.
Вказане рішення набуло законної сили та на його підставі 28.10.2013 року Хмельницьким міськрайонним судом був виданий виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 .
Вказаний виконавчий лист був звернутий до виконання та перебував на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ВП №43240000).
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.05.2014 року у ВП №43240000 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.10.2017 року у ВП №43240000 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках в наступних банківських установах, а саме у ПАТ «Укрсиббанк», ПАТ КБ «ПриватБанк», Хмельницькій філії ПАТ КБ «ПриватБанк», а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.02.2018 року у ВП №43240000 накладено арешт на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 який належить боржнику ОСОБА_1 .
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.05.2020 року виконавче провадження №43240000 із примусового виконання виконавчого документа №2/2218/512/11 виданого 28.10.2013 року Хмельницьким міськрайонним судом закінчено на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Ухвалюючи вказане рішення державний виконавець послався на те, що стягувач у даному виконавчому провадженні - юридична особа ПАТ «Банк Форум» було припинено.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №471787383 від 07.04.2026 року на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано обтяження у виді арешту. Номер обтяження 24736010, обтяження зареєстровано 08.02.2018 року; обтяжувач: відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВСЧ Міністерства юстиції України.
Вказаний арешт станом на час розгляду скарги є чинним.
Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема як: обов'язковості виконання рішень, законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями - положення ст.1, п.п. 2, 3, 5, 8 ст.2 ЗУ «Про виконавче провадження».
Згідно положень ст.18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1); виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п.6 ч.3 вказаної статті).
Порядок накладення арешту і вилучення майна боржника визначений положеннями ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно приписів вказаної статті арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у випадку припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа визначені приписами ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, частиною першою вказаної статті визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна - частина 2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».
Як встановлено з матеріалів справи виконавче провадження №43240000 із примусового виконання виконавчого документа №2/2218/512/11 виданого 28.10.2013 року Хмельницьким міськрайонним судом закінчено на підставі пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
У такому випадку, державний виконавець, у відповідності до приписів ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» зобов'язаний був зняти арешт накладений на майно (кошти) боржника про що зазначити у постанові про закінчення виконавчого провадження.
Вказані вимоги закону державний виконавець не виконав, накладений арешт на майно боржника ОСОБА_1 не зняв.
З огляду на викладене подана скарга є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Посилання представника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України проте, що скаржником не доведено протиправність дій державного виконавця під час накладення арешту на відповідне майно боржника ОСОБА_1 суд вважає безпідставними, оскільки дана скарга стосується питання не правомірності ухвалених державним виконавцем постанов про арешт відповідного майна, а допущеної бездіяльності щодо незняття відповідного арешту при закінченні виконавчого провадження.
Також суд вважає і безпідставними посилання представника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо пропуску строку на подання відповідної скарги, а також невірно обраного способу захисту своїх прав. Так, оскільки питання скарги стосується щодо допущеної бездіяльності органу ДВС щодо незняття арешту при закінченні виконавчого провадження, тобто триваючому порушенні прав боржника, як сторони відповідного виконавчого провадження, строки на звернення з такою скарги, на переконання суду не пропущені.
Також оскільки спірний арешт був накладений на належне ОСОБА_1 майно, як боржника у відповідному виконавчому провадженні, останній правомірно звернувся до суду із скаргою на бездільність органу ДВС.
Відповідно до частини 2 ст.450 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 447- 451 ЦПК України -
постановив:
Скаргу задовольнити.
Визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у незнятті арешту з майна яке належить боржнику ОСОБА_1 після закінчення виконавчого провадження №43240000 з виконання виконавчого листа №2/2218/512/11 від 28.10.2023 року
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідну уповноважену особу) зняти арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , які були накладені у виконавчому провадженні №43240000 згідно постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 13.05.2014 року, постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.10.2017 року та постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.02.2018 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст ухвали буде складено 13.04.2026 року.
Суддя: