Справа № 686/6945/26
Провадження № 2/686/6043/26
про залишення без руху
09 квітня 2026 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., ознайомившись із за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Згідно позовної заяви 24.07.2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 рахунок № 66 на оплату вентиляційного обладнання на суму 167 658 грн., за яким позивач сплатила вказані кошти 26.07.2023 року (платіжна інструкція № 78). Однак відповідач до цього часу вентиляційне обладнання позивачці не передав, у зв'язку з чим просить стягнути вказані кошти з відповідача.
Однак, вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Так в позові не вказано, на підставі чого було здійснено оплату вентиляційного обладнання на суму 167 658 грн., а в додатках не долучено копії договору чи іншого документу, на підставі якого було здійснено вказану дію. Крім того як вбачається з позову та матеріалів справи оплата вентиляційного обладнання була здійснена між двома фізичними особами-підприємцями: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18, від 05 червня 2019 року у справі № 904/1083/18, від 09 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18, у випадку зареєстрованого у встановленому порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її господарські права та обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та продовжуються зобов'язання, пов'язані з підприємницькою діяльністю, відповідальність по яких несе усім своїм майном. Відповідні спори підлягають розгляду у порядку господарського судочинства..
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з п.1 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Проте за відсутності договору чи іншого документу чи посилання на нього, який підтверджує, що вказані правовідносини підсудні судам загальної юрисдикції, суд не може встановити цивільну природу правовідносин, оскільки правовідносини, які виникають між фізичними особами-підприємцями в сфері господарської діяльності, не підсудні судам загальної юрисдикції, а підсудні господарському суду. Тож з метою визначення юрисдикційної підсудності вказаної справи суду загальної юрисдикції позивачу потрібно надати копію договору чи іншого документу, на підставі якого було вчинено оплату вентиляційного обладнання на суму 167 658 грн. між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , чи вказати правову природу вказаних правовідносин (мету, цільове призначення тощо).
Згідно ст.185 ч.1, ч.2 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк заява буде вважатися неподаною і повернутою з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа