Справа № 686/34797/25
Провадження № 2-о/686/26/26
23 березня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
за участю секретаря судового засідання Бугайчук В.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Хмельницька міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше п'яти років до часу відкриття спадщини,
встановив:
01 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, зазначивши заінтересованою особою - Хмельницьку міську раду, покликаючись на те, що з 1975 року заявник, ОСОБА_1 , та його мати ОСОБА_3 , проживали разом із ОСОБА_4 однією сім'єю. З моменту початку спільного проживання ними велось спільне господарство, спільно формували та витрачали сімейний бюджет, що підтверджується довідками з Копистинської сільської ради.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. З того часу заявник продовжував проживати разом із ОСОБА_4 (якого називав вітчимом) однією сім'єю удвох та вести спільне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Після його смерті ОСОБА_1 звернувся до Хмельницької районної державної нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину щодо майна померлого ОСОБА_4 .
Однак повідомленням державного нотаріуса Хмельницької районної державної нотаріальної контори Паляниці Л.С. за № 371/02-14 від 21 березня 2024 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, після смерті ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_1 не надано доказів родинних відносин спадкоємця зі спадкодавцем.
У зв'язку з наведеним, та з метою реалізації своїх спадкових прав, заявник просить суд встановити факт, що заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім'єю з 1975 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , що становить не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Ухвалою судді від 05 грудня 2025 року по справі відкрито провадження та ухвалено провити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
23 січня 2026 року представниця заінтересованої особи Хмельницької міської ради А. Франковська подала до суду відзив на заяву ОСОБА_1 , у якому зазначила, що у вирішення справи покладається на розсуд суду.
Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали вимоги заяви.
Представниця заінтересованої особи Хмельницької міської ради А. Франковська в судове засідання не з'явилась, у відзиві заявила клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши наданні докази, в тому числі покази допитаних у судовому засіданні свідків, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні справ щодо встановлення права на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 554/14633/15-ц та від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц.
Стаття 293 ЦПК України визначає, що в судовому порядку розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 3 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З матеріалів справи встановлено, що матір заявника ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Згідно копії довідки Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 817 від 31.08.2016 року, померла ОСОБА_3 згідно погосподарської книги була зареєстрована та проживала станом на ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 разом з чоловіком - ОСОБА_4 , 1948 р.н.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Відповідно до копії довідки про проживання осіб (без реєстрації) з померлим та факт ведення спільного господарства Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 294 від 12.04.2019 року на день смерті вітчима ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 він ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ) проживав з ним без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та вели спільне господарство.
Згідно копії спадкової справи № 257/2019, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , жодних інших спадкоємців у ОСОБА_4 , окрім заявника, немає.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 (вітчима) та ОСОБА_1 (пасинка) більше ніж 5 років до дня смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , спільне ведення ними господарства, наявність спільного бюджету, наявність між ними взаємних прав і обов'язків.
У зв'язку з наведеним, суд висновує, що відносини ОСОБА_4 (вітчима) та ОСОБА_1 (пасинка) мали сімейний характер, тримали більше 5 років до дня смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 .
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність об'єктивних підстав для задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про встановлення факту його спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю більше п'яти років до часу відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 223, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву задоволити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , більше п'яти років до часу відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне рішення суду сладено 23 березня 2026 року.
Суддя: О.М. Палінчак