Справа № 681/236/26
Провадження 2/681/470/2026
10 квітня 2026 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
У лютому 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 934 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що 18.03.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №8868573, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 5 500 грн, строком на 360 днів та зобов'язалася сплатити проценти за користування ним.
На підставі договору факторингу №24122025/3 від 24.12.2025 Товариство набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №8868573 від 18.03.2025.
Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 за вказаним вище договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом грошової вимоги до відповідачки. За договором №8868573 від 18.03.2025 загальний розмір, що підлягає стягненню становить 21 934 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 5 445 грн, заборгованість за відсотками - 6 534 грн та заборгованість за пенею - 9 955 грн.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту, однак відповідачка не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за вищевказаним договором та судові витрати.
Згідно з ухвалою судді від 02.03.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи.
Відповідачу копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем 21.02.2026 листом.
Копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви надсилались судом за зареєстрованою адресою місця проживання, які вона отримала 07.03.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позов не подала.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, яка викладена в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що 18.03.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №8868573, згідно з умовами якого товариство надало позичальниці кредитні кошти в сумі 5 500 грн, строком кредитування 360 днів, періодичність зі сплати процентів кожні 30 днів зі сплатою стандартної процентної ставки 1% в день або зниженої - 0,01%.
Згідно з п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.6.4. Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 495,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 110,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний позичальницею електронним підписом, одноразовим ідентифікатором «С3773».
Відповідачка також ознайомилася з Паспортом споживчого кредиту, підписавши його шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором «ХВ8524».
За даними листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» вих.№19024 від 30.12.2025, на підставі договору з ТОВ «Авентус Україна» №087/20-П від 08.07.2020 повідомляє про успішність наступних операцій: транзакція №1575498520 від 18.03.2025, замовлення №53303931 в сумі 5 500 грн на карту № НОМЕР_2 .
З розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №8868573 від 18.03.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за цим Договором складає 21 934 грн, з яких: 5 445 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 6 534 грн - заборгованість за відсотками, штраф - 9 955 грн. Крім того, відповідачка вносила платежі для погашення заборгованості, а саме 55 грн - оплата основного боргу та 1 611,50 грн - оплата процентів.
24.12.2025 між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладено договір факторингу №24122025/3, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому. Факт оплати Товариством відступлених для нього прав вимоги підтверджується копією платіжної інструкції №221 від 26.12.2025.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до цього Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №8868573 від 18.03.2025 в сумі 21 934 грн.
Відповідачка свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконала, кредитні кошти не повернула, відсотків за користування ними не сплатила.
Вирішуючи спір, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За положеннями статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальниці шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та вимогам до кредитних договорів.
Як вбачається із матеріалів справи, первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, ТОВ «Авентус Україна» було перераховано на картковий рахунок відповідачки кошти в загальному розмірі 5 500 грн. Відповідачка своїх зобов'язань за договором не виконала та не сплатила грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.
Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитний договір та договір факторингу позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів з боржниці.
Відповідачка уклала договір добровільно, з власної волі, погодившись з умовами на та підтвердивши, що вони є їй зрозумілими.
Враховуючи вищевикладене, позивач довів належними та допустимими доказами заявлену до стягнення з відповідачки суму заборгованості, яка нарахована відповідно до умов договору, укладеного з нею.
Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, отримані в кредит кошти не повернула та проценти за користування ними у визначений Договором строк не сплатила.
Тому за кредитним договором №8868573 від 18.03.2025 з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 445 грн та заборгованість за процентами в сумі 6 534 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за пенею в розмірі 9 955 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Оскільки пеня за кредитним договором нарахована під час дії воєнного стану то ОСОБА_1 звільняється від обов'язку її сплати на користь позивача.
У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме з відповідачки підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 11 979 грн.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже на користь банку підлягає стягненню 11 979 грн кредитної заборгованості, що є 54,6% від суми пред'явленого позову, то позивачу слід компенсувати за рахунок відповідачки судовий збір у розмірі 1 453,70 (2662,40 грн х 54,6% :100%), сплачений позивачем за подання позовної заяви.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-283, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №8868573 від 18.03.2025, яка складається з: 5 445 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 534 грн - заборгованість за відсотками, а всього 11 979 (одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн 70 коп.
Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачкою не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари Броварського району Київської області, поштовий індекс 07400.
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А.Г. Горщар