Справа №337/4179/25
Номер провадження 1-кп/337/143/2026
Іменем України
08 квітня 2026 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 , ( в режимі відеоконференцзв'язку)
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
представника трудового колективу - ОСОБА_7
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання трудового колективу ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» про передачу на поруки трудовому колективу для виправлення та перевиховання члена трудового колективу за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 14.06.2025 року за №12025082050001169 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.1 ст.286 КК України,
Згідно обвинувального акту, 14 червня 2025 року, приблизно о 14 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по прилеглій території дворового проїзду, який розташований по вул. Сорочинській в районі буд. 26-Б в м. Запоріжжі. Наближаючись до місця примикання прилеглої території дворового проїзду до проїзної частини по вул. Сорочинської зупинив свій рух.
В цей же час, в районі вказаної вище прилеглої території дворового проїзду, пішохід ОСОБА_8 почала здійснювати перетин проїзної частини вул. Сорочинської, рухаючись по позначеному дорожньою розміткою - 1.14.2 (Зебра) та дорожніми знаками - 5.38.1, 5.38.2 (Пішохідний перехід) Правил дорожнього руху, нерегульованому пішохідному переходу, справа - наліво відносно руху транспортних засобів від вул. Василя Сергієнка в напрямку вул. Хортицьке Шосе.
В свою чергу, водій ОСОБА_6 розпочав виїзд з прилеглої території дворового проїзду буд. 26 - Б на проїзну частину вул. Сорочинської - виконуючи правий поворот для подальшого руху в бік вул. Хортицьке Шосе.
Наближаючись до вищевказаного нерегульованого пішохідного переходу, по якому проїзну частину вул. Сорочинської перетинала пішохід ОСОБА_8 , водій ОСОБА_6 , діючи зі злочинною недбалістю, маючи можливість своєчасно виявити зазначений нерегульований пішохідний перехід та пішохода ОСОБА_8 , порушуючи вимоги п. п. 10.1, 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:
- п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека
своєчасних заходів задля зменшення швидкості свого руху не застосував, не зупинився, щоб надати перевагу у русі пішоходу, в результаті чого передньою правою частиною кузова керованого ним транспортного засобу допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 1468к, отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого уламкового внутрішньо суглобового перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки імпресійного уламкового перелому латерального виростку великогомілкової кістки та кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Порушення водієм ОСОБА_6 вимоги п.п. 10.1, 18.1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Органом досудового слідства, дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, суду пояснив, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення при зазначених обставинах.
Представником Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» через підсистему Електронний Суд подано клопотання про передачу на поруки колективу для виправлення та перевиховання члена трудового колективу ОСОБА_6 , яке вмотивоване тим, що відповідно до трудового договору на підприємстві працевлаштований ОСОБА_6 на посаді заступника директора з комерційних питань.
03.03.2026 року проведено збори трудового колективу працівників ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», на яких з урахуванням характеру вчиненого нетяжкого, не умисного злочину і особи яка притягається до відповідальності, прийнято рішення про клопотання перед судом про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу для застосування заходів виховного характеру в порядку ст. 47 КК України. ОСОБА_6 раніше не судимий, вперше вчинив нетяжкий злочин, розкаявся у скоєному кримінальному правопорушенні, тобто є особою, відносно якої у суду є підстави для звільнення від кримінальної відповідальності. До клопотання додане: копія наказу про прийняття на роботу ОСОБА_6 , характеристика на ОСОБА_6 , довіреність на уповноважену особу на представництво в суді; протокол загальних зборів трудового колективу ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» від 03.03.2026, виписка ЄДРПОУ ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».
У судовому засіданні представник ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» ОСОБА_7 заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» для застосування заходів виховного характеру в порядку ст. 47 КК України.
На поставлені питання суду пояснив, що він особисто є членом зазначеного трудового колективу (обіймає посаду керівника юридичного відділу), особисто він був присутнім на загальних зборах, які відбувалися в режимі відеоконференцзв'язку, бо ТОВ має три офіси в Олександрівському, Вознесенівському та Дніпровському районі. Загальна кількість працівників ТОВ -178 осіб, скільки приймало участь у зборах - повідомити не може. Збори проводив директор. Голова зборів не обирався. Голосування проводилося шляхом опитування. Про обставини справи повідомляв ОСОБА_6 . Рішення було прийнято одноголосно. ОСОБА_6 обіймає посаду заступника директора з комерційних питань, за посадою він підпорядковується двом особам-директору та першому заступнику, в його підпорядкуванні перебуває 20-30 осіб. За місцем роботи ОСОБА_6 характеризується позитивно. Здійснення яких саме заходів виховного характеру, спрямованих на недопущення вчинення ОСОБА_6 нових правопорушень колектив вважав за доцільне та щодо визначення відповідальної особи за проведення таких заходів - пояснити не зміг.
Обвинувачений ОСОБА_6 просив задовольнити клопотання та звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження щодо нього з передачею його на поруки трудовому колективу, в якому він працює. Зобов'язувався виправдати довіру колективу.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просить звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу, вважаючи, що незначні недоліки у Протоколі загальних зборів не є підставою для відмови у задоволенні клопотання. Суд має можливість самостійно визначити обсяг необхідних заходів.
Прокурор заперечив за клопотанням про передачу ОСОБА_6 на поруки колективу та звільнення від кримінальної відповідальності, закриття кримінального провадження, оскільки у рішенні трудового колективу, що оформлене Протоколом загальних зборів взагалі не зазначені заходи виховного характеру, проведення яких колектив вважав за доцільне для виправлення ОСОБА_6 .
Потерпіла у судове засідання не з'явилась, за матеріалами провадження перебуває на окупованій території, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 подав письмові заперечення, які підтримав у судовому засіданні. Просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки відсутнє щире каяття з боку обвинуваченого, а рішення колективу, оформлене Протоколом від 3.03.2026 року не відповідає необхідним вимогам: у ньому не зазначено про кількість присутніх членів, не зазначені самі заходи, які слід застосувати до ОСОБА_6 . Керівна посада ОСОБА_6 та його владні повноваження щодо цього трудового колективу, виключають навіть ймовірну можливість впливу трудового колективу на його поведінку. Також, в протоколі зборів трудового колективу ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» №03/03/2026 від 03.03.2026 відсутня вказівка (з відповідними підписами працівників) про роз'яснення та доведення до відома зазначеного трудового колективу, що відповідно до ч.1 ст.289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_6 на поруки колективу, він не виправдає довіру колективу, ухиляться від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України вбачається що, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до змісту п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 47 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 47 КК України, у разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення.
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК можливе лише за клопотанням колективу, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності», підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням, крім колективу, може ініціювати сам обвинувачений. За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу. Згідно з п. 6 даної постанови звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.
При вирішенні питання про передачу особи на поруки трудовому колективу, суд також має керуватися рекомендаціями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності». Виходячи з них, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб.
Виходячи з положень закону, закріплених у ст. 47 КК України, питання про звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов'язком суду, і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без практичного застосування до неї, передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу. Вирішення цього питання відноситься до дискреційних повноважень суду.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (його права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості та достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Аналіз положень КК, якими регламентовано питання звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання чи звільнення від його відбування дає підстави для висновку, що чіткі критерії визначення необхідності застосування саме тієї чи іншої форми реалізації кримінальної відповідальності відсутні, натомість суду надається право самостійно її обрати. Так, наприклад ст. 47 КК визначено «особа, за наявності умов, може бути звільнена від кримінальної відповідальності», або ж за змістом ч. 2 ст. 75 КК, суд «може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням», в іншому ж випадку суд призначає покарання у межах санкції визначеної відповідною нормою права, яке особа реально має відбувати. Таким чином суд, у кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи, тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом'якшують та обтяжують покарання, з огляду на його дискреційні повноваження та положення закону обирає між альтернативами, кожна з яких є законною.
Щодо позиції потерпілого про застосування ст. 47 КК України, то системний аналіз положень статей 286, 288 КПК України свідчить про те, що з'ясування судом думки потерпілого є обов'язковим під час вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності, вона враховується в сукупності з обставинами, передбаченими зазначеною нормою, хоча й не має над ними пріоритету.
З письмового клопотання керівника ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» ОСОБА_9 вбачається, що трудовий колектив, на загальних зборах 3 березня 2026 року вирішив взяти на поруки ОСОБА_6 .
Відповідно до Наказу (Розпорядження) № 000000102 - 0000000017 від 28 грудня 2018 про ОСОБА_6 прийнятий з 02.01.2019 на роботу ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» до Департаменту електрозбутової діяльності на посаду начальника департаменту електрозбутової діяльності
Зі змісту характеристики, наданої керівником ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», ОСОБА_10 працює в ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» з 02.01.2019 (загальний стаж на підприємстві складає 7 років). За час роботи пройшов шлях до керівної посади, нарази обіймає посаду заступника директора з комерційних питань. За період роботи на підприємстві зарекомендував себе як висококваліфікований фахівець, відповідальний та ініціативний керівник. До виконання своїх посадових обов'язків ставиться сумлінно, забезпечує безперебійну роботу ввіреного йому підрозділу. Уміло керує підлеглими, користується заслуженим авторитетом та повагою серед колег і керівництва. До дисциплінарної відповідальності не притягувався, порушень трудової дисципліни не допускав. Завжди дотримується норм професійної етики.
За змістом ст. 252-1 КЗпП України трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу визначаються законодавством.
Як вбачається з наданого до клопотання змісту протоколу трудового колективу ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» від 3 березня 2026 року загальна кількість працівників ТОВ становить 178 осіб. При цьому, у змісті наданого суду протоколу зборів трудового колективу ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» №03/03/2026 від 03.03.2026 взагалі не відображена кількість працівників, присутніх на зборах, що не дає підстави визначитися чи мав місце кворум, необхідний для прийняття зазначеного рішення від імені трудового колективу. Також у зазначеному Протоколі взагалі відсутні відомості щодо обрання колективом голови зборів, на якому було ухвалено відповідне рішення. Протокол підписаний директором підприємства, натомість відомості щодо обрання його трудовим колективом головою зборів 3 березня 2026 року відсутні.
Також при розгляді клопотання суд враховує, що ОСОБА_6 у ТОВ обіймає керівну посаду, є заступником директора з комерційних питань цього підприємства, отже поза розумним сумнівом ймовірність впливу трудового колективу на особу, яка має ряд владних повноважень щодо підпорядкованих осіб (за відсутності доведення іншого) є вельми сумнівною.
Крім того, у клопотанні ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» не зазначено, які конкретно заходи виховного характеру вони можуть застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , який є заступником керівника цього ж підприємств, та яким чином трудовий колектив їх буде здійснювати, виходячи із покладених на нього посадових обов'язків з виконання організаційно - розпорядчих і адміністративно - господарських функцій та чи взагалі можливо у цьому випадку застосування щодо нього такого виду звільнення від кримінальної відповідальності. Отже, у прийнятому трудовим колективом рішенні відсутні належні обов'язкові визначенні взаємні зобов'язання між трудовим колективом та обвинуваченим протягом строку поруки.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 на досудовому слідстві та під час судового розгляду свою провину визнав повністю, вжив на досудовому слідстві заходів щодо госпіталізації потерпілої та відшкодування потерпілій завданих збитків на загальну суму 35500 грн., під час судового розгляду заявлений потерпілою позов визнав частково на загальну суму 40000 грн, вважаючи, що її вимоги щодо визначення розміру заподіяної ним моральної шкоди носять характер збагачення, при цьому незважаючи на часткове визнання позову протягом тривалого часу дій щодо відшкодування завданої шкоди, в межах визнаних вимог не вжив, лише голослівно висловлював можливість сплатити таку суму у будь-який час.
Оцінюючи відсутність обставини, що пом'якшує покарання у вигляді щирого каяття, суд зважаючи на те, що щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила злочин і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність; щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого злочину, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше злочинів; враховуючи, що поняття «щире каяття» не є тотожним поняттям до визнання вини, суд на своє глибоке переконання вважає, що визнання ОСОБА_6 своєї провини на тлі вагомих доказів його винуватості, невжиття дій під час судового провадження до відшкодування шкоди потерпілій, якій потрібні грошові кошти для реабілітації та відновлення свого здоров'я, в хоча б межах визнаних ним позовних вимог, висловлювання бажання під час судового розгляду бути звільненим від відповідальності за вчинене правопорушення як з підстав примирення з потерпілою так і передачею на поруки, однозначно не свідчить про прагнення усунути нанесену потерпілій шкоду та готовність нести покарання в межах санкції статті, за які кваліфіковано його дії, тобто не відповідає визначеним критеріям «щирості», які можуть слугувати підставою для звільнення не лише від відбуття покарання, а й для звільнення від відповідальності взагалі та закриття провадження по справі, наслідком якого буде залишення цивільного позову потерпілої, від дій обвинуваченого ОСОБА_6 , особи без розгляду та, відповідно, необхідності вжиття нею додаткових зусиль, та й (можливо) додаткових витрат на правничу допомогу для захисту своїх прав у цивільному провадженні.
Отже, суд приходить до висновку, що клопотання трудового колективу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 47 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 350, 372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання трудового колективу ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» про передачу на поруки трудовому колективу для виправлення та перевиховання члена трудового колективу ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу суду можуть включені щодо апеляційної скарги на остаточне рішення суду .
Повний текст ухвали оголошений 13 квітня 2026 року о 08-20 год.
Копію повного тексту ухвали надіслати трудового колективу ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» для відома.
Суддя : ОСОБА_1