Справа №333/1132/26
Провадження №2/333/2316/26
10 квітня 2026 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
29.01.2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2031546723 від 03.07.2020 року в розмірі 37 313,11 грн, а також судових витрат - 2662,40 грн., та витрат на правничу допомогу у розмірі - 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 03.07.2020 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2031546723, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти розміром 20070,00 грн.
21.10.2022 між АТ «ОТП БАНК» та позивачем укладено Договір факторингу №21/10/22, у відповідності до якого АТ «ОТП БАНК» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором №2031546723 від 03.07.2020. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №21/10/22 від 03.07.2020 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в розмірі заборгованості 37 313,11 грн, яка складається з: 19 782,97 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 17 530,14 грн - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам вищезазначеного договору, відповідач свої зобов'язання не виконав. Після відступлення прав вимоги за цим договором відповідачем не здійснювалось платежів на погашення заборгованості. Тому, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 37 313,11 грн, судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу розміром 7 000,00 грн.
Ухвалою суду від 03.02.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу час 15 днів для скерування до суду відзиву на позовну заяву з моменту отримання ухвали суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить суд розглядати справу за його відсутності та згоден на заочний розгляд справи. Через канцелярію суду додатково надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягає на позовних вимогах.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судового виклику на номер телефону, який було зазначено відповідачем в кредитному договорі, повторно у судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки. Крім цього, судом здійснювався виклик відповідача, шляхом публікації на офіційному сайті «Судової влади України».
Також дані РНОКПП відповідача внесені у обліково-статистичну картку в програмі документообігу загальних судів «Д-3», що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи в застосунку «Дія».
Строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
03.07.2020 між АТ «ОТП БАНК» та відповідачем в було укладено кредитний договір №2031546723, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 20070,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом - 40% річних на строк 36 місяці.
Також, 03.07.2020 відповідач ознайомився з графіком платежів за договором та паспортом споживчого кредиту від АТ «ОТП БАНК» №2031546723.
Судом також досліджено паспорт кредитного договору за №2031546723, з якого вбачається, що відповідачу було надано повну інформацію про умови кредитування, зокрема щодо розміру процентної ставки, строку кредитування, загальної вартості кредиту для споживача, порядку та строків здійснення платежів, що підтверджує належне інформування відповідача про істотні умови кредитного договору та його згоду з такими умовами.
Надані позивачем докази свідчать про належне виконання первісним кредитором своїх зобов'язань за кредитним договором щодо надання кредитних коштів відповідачу, а також про виникнення у відповідача обов'язку повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у строки та на умовах, визначених договором.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з умовами укладеного кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки, передбачені вказаними умовами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.
Разом із тим, у зв'язку з тим, що відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, кредитором нараховано заборгованість за кредитним договором №2031546723 від 03.07.2020 у загальному розмірі 37 313,11 грн, яка складається з: 19 782,97 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 17 530,14 грн - сума заборгованості за відсотками.
21.10.2022 між АТ «ОТП БАНК» та позивачем укладено Договір факторингу №21/10/22, у відповідності до якого АТ «ОТП БАНК» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором №2031546723 від 03.07.2020
На підтвердження виконання умов договору факторингу позивачем надано копії актів приймання - передачі реєстрів боржників від 21.10.2022 року платіжні інструкції кредитового переказу коштів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов'язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.
В силу вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за кредитним договором від 03.07.2020, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаним договором.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості розміром 37 313,11 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
У позовній заяві представник позивача просив також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2, 3 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні такі докази: копія договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі директора Романенка М. Е. та ФОП ОСОБА_2 ; копія детального опису робіт (наданих послуг) на суму 7 000,00 грн.
Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалось.
Вивчивши надані ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» докази понесених витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що вони у повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу розміром 7 000,00 грн.
Крім того, згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 2 662,40 грн.
Суд зазначає, що під час розгляду справи права відповідача порушені не були, а провадження здійснювалося з дотриманням принципів змагальності сторін та рівності учасників процесу, передбачених статтями 12, 13 ЦПК України.
Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження. Судом вжито всіх передбачених законом заходів для забезпечення його участі у справі та реалізації права на захист.
Справу розглянуто в межах заявлених позовних вимог та на підставі поданих доказів. Позивач довів обставини, на які посилався, тоді як відповідач своїм правом на подання заперечень не скористався. Отже, заочне рішення ухвалено з дотриманням вимог процесуального закону та без порушення прав відповідача.
Керуючись ст.ст.530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 137, 141, 280-283 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ-42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором № 2031546723 від 03.07.2020року у розмірі 37 313 (тридцять сім тисяч триста тринадцять) гривень 11 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»(ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повне судове рішення складене 10.04.2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська