Єдиний унікальний номер № 333/2641/26
Провадження № 3/333/1094/26
08 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходько В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, головного бухгалтера ПП "Агромашторг", проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення про те, що 26.02.2025 було виявлено триваюче правопорушення при проведенні позапланової виїзної перевірки ПП "Агромашторг", що розташоване за адресою: вул. Східна, буд. 5-А, м. Запоріжжя, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, були виявлені порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: у платника податків відсутнє право на врахування суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 219 431 грн., при наданні бюджетного відшкодування ПДВ та отримання даної суми бюджетного відшкодування за грудень 2025 року та завищення від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 3 200 грн., чим порушено п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.п. "б" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу та п.п.4 п.5, п.п.5 п.4, п.п.5 п.5 розділу V Порядку № 21, чим він як директор підприємства вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, через представника надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вину не визнає, просить закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, зокрема через закінчення строків притягнення до відповідальності.
Суддею встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Частиною першою статті 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису; база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 200.1, 200.4 "б" ст.200 Податкового кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
В статті 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, висновую про відсутність належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, яке полягає у порушенні головним бухгалтером, встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Відповідно до положень статті 256 КУпАП та Розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 2 липня 2016 року за № 566 (надалі Інструкція), у протоколі під час його складання обов'язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу. Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до Протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до Протоколу окремо, про що у Протоколі робиться запис. При складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі. Про ознайомлення із Протоколом особа, щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом посадової особи органу доходів і зборів. Протокол складається у двох примірниках, що підписується посадовою особою, яка склала Протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є.
Норма ст. 163-1 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
На порушення ст. 256 КУпАП та Розділу ІІ Інструкції, у протоколі про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, не зазначено які дії вчинила чи не вчинила ОСОБА_1 на порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.п. "б" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, що призвели до відсутності у платника права на врахування суми від'ємного значення у розмірі 219 431 грн., при наданні бюджетного відшкодування ПДВ та отримання даної суми бюджетного відшкодування за грудень 2025 року та завищення від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 3 200 грн.
Як вбачається з акту перевірки від 26.02.2026 № 3305/08-01-07-06/25217255, вищевказані порушення податкового обліку виникли внаслідок помилково зазначених невірних даних податкового повідомлення-рішення у таблиці «*Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» у наданій податковій декларації з ПДВ за грудень 2025 року (від 20.01.2026 № 9433813656), а саме: замість податкового-рішення від 27.12.2024 року № 2298708010706, зазначено акт перевірки від 28.11.2024 № 17979/08-01-07-06/25217255.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено часу, місця та конкретної суті адміністративного правопорушення, не розкрито об'єктивну сторону правопорушення, а саме не вказано, які саме дії чи бездіяльність вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол містить лише перелік норм Податкового кодексу України та підзаконних нормативно-правових актів, які нібито порушено, однак не конкретизує, у чому саме полягали такі порушення та яким чином вони були допущені саме цією особою.
Таким чином, у протоколі не відображено суті інкримінованого правопорушення, що позбавляє суд можливості встановити як подію адміністративного правопорушення, так і наявність у діях особи його складу.
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували вину особи. Надані документи не дають можливості встановити, які саме конкретні порушення були допущені, у який період та яким чином вони пов'язані з діями або бездіяльністю особи, що притягається до відповідальності.
Сам по собі факт складання акту перевірки та викладені у ньому висновки не можуть вважатися беззаперечним доказом вини особи без їх належного підтвердження іншими доказами.
Крім цього суд зазначає, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, постанові КАС ВС від 11.12.2018 у справі № 242/924/17 (провадження № К/9901/38815/18).
Отже суд враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не є триваючим, оскільки не пов'язане з безперервним невиконанням обов'язку, а отже, має разовий характер.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу адмінправопорушника, що є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
За статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки посадовою особою податкового органу, уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення, не зібрано достатньо доказів протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності ОСОБА_1 , яка полягає у порушенні головним бухгалтером, встановленого законом порядку ведення податкового обліку і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суддя висновує, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.163-1 ч.1, 247 п.1 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.
Суддя В.М. Ходько