Справа № 308/8357/25
08 квітня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І. за участю секретаря судових засідань Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за заявою представника позивача Павленко Сергія Валерійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Кредобанк» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом спадкодавця.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.09.2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № іро26277. Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, банк видає Позичальнику Кредит у сумі 1000000,00 грн. на строк 60 місяців з терміном пгашення до 07.09.2026 р. (включно). Відповідно до Правил надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк», у випадку смерті Клієнта або реорганізації Банку відповідні права та обов?язки за Договором переходять до їх спадкоємців/правонаступників.
Для забезпечення виконання зобов?язань за Кредитним договором №іро26377 від 08.09.2021 р. між АТ « Кредобанк » та ОСОБА_3 08.09.2021 р. було укладено Договір іпотеки № 841. Відповідно до п . 1.3. Договору іпотеки , предметом іпотеки є нерухоме майно : житловий будинок та земельна ділянка площею 0.0570 га за кадастровим номером 2110100000:32:001:0406 що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 1.5. Договору іпотеки, заставна вартість Предмету іпотеки визначається Сторонами у сумі 2 521 500,00 грн. Відповідно до п. 5.1.2 Договору іпотеки, право звернення стягнення на предмет Іпотек Іпотекодавець набуває незалежно від настання строку виконання зобов?язань за кредитним договором у разі смерті Іпотекодавця.
17.05.2024 р. АТ « Кредобанк » стало відомо, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник АТ «Кредобанк» 17.05.2024 р. направив до Першої ужгородської державно нотаріальної контори претензію-вимогу, із вимогою завести спадкову справу по померлому та надати інформацію про наявність (відсутність) посвідченого заповіту і спадкового договору заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину, та надати інформацію чи встановлено місце відкриття спадини, чи виявлено за даними спадкового реєстру, ким і коли, чи відомі особи спадкоємців. 11.07.2024 р. представник АТ «Кредобанк » отримав відповідь на претензію-вимог N?298/02-14 від 21.06.2024 р. від Першої ужгородської державної нотаріальної контори, в якій було повідомлено, що претензію кредитора до спадкоємців померлого ОСОБА_3 зареєстровано у книгу обліку і реєстрації спадкових справ Першої ужгородської державної нотаріальної контори 29.05.2024 р. за N?241, та заведена спадкова справа N?77/2024 рік.
Із прохальної частини поданої позовної заяви вбачається, що позивач просить:
Стягнути у межах вартості спадкового майна із ОСОБА_2
на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за Кредитним договором N? іро 26377 від 08.09.2021 р. у розмірі 392 310,68 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 6 109,66 грн., судового збору в розмірі 6 109,66 грн., витрати на професійну правову допомогу у розмірі 39 231,06 грн.
Заяви (клопотання) учасників справи.
26.06.2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі.
17.07.2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі.
21.07.2025 року через Канцелярію суду представник Відповідача подав заяву про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.
08.08.2025 року через систему «Електронний суд» представником Відповідача ОСОБА_4 подано до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачаються підстави для відмови у задоволенні позовної заяви.
Представник ОСОБА_4 вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи із наступного. Матеріали справи не містять жодних доказів того, хто прийняв спадщину за ОСОБА_3 . Відповідач не отримав свідоцтва про право на спадщину, а тому пред'явлення до неї вимог є неправомірним.
Звертає увагу суду на те, що розмір заборгованості становить 392 310,68 грн., яка складається із неповернутої суми кредиту 317 860,12 грн. та заборгованості по відсоткам - 74450,56 грн.. На підтвердження вказаного розміру надано розрахунок заборгованості, який здійснено по 31.05.2025 року. Однак, від 31.05.2025 року по сьогоднішній день, в рахунок погашення коштів по кредиту було внесено загальну суму в розмірі 66310,70 грн., на підтвердження чого надаю копії квитанцій. Таким чином, дійсний розмір заборгованості не відповідає розміру заборгованості, вказаному у позовній заяві.
При цьому, наголошує на те, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, вважаюь явно завищеним. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
14.08.2025 року через систему «Електронний суд» представник Позивача Павленко С.В. надіслав до суду відповідь на відзив у якому наведені заперечення представника Відповідача проти позовних вимог, вважає безпідставними та такими, що не спростовують фактичних обставин справи.
Вказує, що згідно з наявних матеріалів кредитної справи, померлий та Відповідач на момент укладання шлюбу, а також відкриття спадщини перебували у шлюбних відносинах та проживали разом за однією адресою. Фактичні обставини проживання не заперечується Відповідачем та підтверджується інформацією у Анкеті-Заяві № 26377. Додатково, особисто дружина померлого - ОСОБА_2 , поставила свій підпис під Анкетою-заявою та погодилась, що не заперечує проти отримання чоловіком кредиту. Наголошує на тому що, згідно чинного законодавства, право спадкування «презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття». Так як Відповідач не заперечує, що проживала разом із померлим спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилися від її прийняття, то ОСОБА_2 прийняла спадщину в силу закону. У зв'язку із зазначеним АТ «Кредобанк» набув право стягнути заборгованість кредитором спадкодавця із спадкоємця за кредитним договором у судовому порядку.
Звертає увагу суду на те, що вимога про відшкодування понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних з аналізом справи, пов'язаних із витратами на канцелярські матеріали, витратами на електроенергію, досудового врегулювання, поштовими витратами, побудови стратегії дій по справі, написанням позовної заяви інших процесуальних заяв та супроводом представника в судових засіданнях, часом адвоката у розмірі 39 231, 06 грн., тобто 10 % від ціни позову. Представник АТ «Кредобанк» вважає, що дана сума співмірна із витратами адвоката на супроводження даної справи за мірками розміру на правову допомогу адвокатів м. Києва.
09.10.2025 року через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_5 подано до суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На виконання ухвали суду від 08.09.2025 Першої ужгородської державної нотаріальної контори 14.10.2025 року надано витребувані судом докази, а саме: належним чином завірену копію спадкової справи померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
30.10.2025 року через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_5 подано до суду заяву про переведення в електронну форму документів, що надійшли до суду від Першої Ужгородської державної нотаріальної контори 14.10.2025 в паперовому вигляді.
05.11.2025 року через систему «Електронний суд» представником Відповідача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
14.11.2025 року через систему «Електронний суд'представником Позиваа подано клопотання про залучення співвідповідача по справі № 308/8357/25 - ОСОБА_1 .
17.11.2025 року через Канцелярію суду представником Відповідача подано заяву про розгляд справи без участі Відповідача та представника ОСОБА_4 , проти завленого клопотання не заперечують.
27.11.2025 року через систему «Електронний суд» представник Позивача ОСОБА_5 надіслав до суду клопотання про долучення доказів, а саме докази надіслання позовної заяви та всіх доданих до неї документів, а також заяву представника позивача від 14.11.2025 року про залучення співвідповідача.
19.12.2025 року через Канцелярію суду представником співвідповідача ОСОБА_6 подано клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.
12.01.2026 року через систему «Електронний суд» представником співвідповідача ОСОБА_6 подано клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.
29.01.2026 року через систему «Електронний суд» представник Позивача ОСОБА_5 надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі.
29.01.2026 року через систему «Електронний суд» представником співвідповідача ОСОБА_6 подано відзив на позовну заяву, з якого вбачаються підстави для відмови у задоволенні позовної заяви.
Представник ОСОБА_6 вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи із наступного. З матеріалів спадкової справи за померлим ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що єдиним спадкоємцем, який успадкував хоч якесь майно після смерті Боржника ОСОБА_3 - є ОСОБА_1 , його рідний брат. Відповідачка ОСОБА_2 після смерті Боржника ОСОБА_3 не успадкувала за ним жодного майна, натомість отримавши свідоцтво про право власності на свою частку у спільному сумісному майні подружжя, в задоволенні позовних вимог Позивача до неї слід відмовити.
Звертає увагу суду на те, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємець ОСОБА_1 систематично та добровільно здійснював погашення кредитної заборгованості, що підтверджується платіжними документами. Відповідачами подано єдину зведену таблицю погашень, з якої вбачається: загальна сума платежів, здійснених після смерті боржника, становить 442 430,70 грн; з них 162 320,70 грн сплачено після 05.06.2025, тобто після дати, станом на яку позивач визначив уточнений розмір позовних вимог. Після 05.06.2025 р. співвідповідачем сплачено 162 320,70 грн (з 24.06.2025 по 17.12.2025) Таким чином, фактичний залишок заборгованості станом на 29.01.2026 (за умови коректності розрахунку позивача станом на 05.06.2025) становить: 392 310,00 - 162 320,70 = 229 989,30 грн Саме ця сума, і лише вона, може бути предметом судового розгляду, за умови її доведеності та з урахуванням меж відповідальності спадкоємця. Позивач підтримує позов у розмірі, який не відповідає дійсному стану зобов'язання.
При цьому наголошує на тому, що позовні вимоги до ОСОБА_2 є безпідставними тому в їх задоволенні слід відмовити. Позовні вимоги до ОСОБА_1 підлягають зменшенню щонайменше до 229 989,30 грн, за умови доведеності цієї суми та з урахуванням меж спадкової відповідальності. Заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню судом до розумного та співмірного розміру, виходячи з конкретних обставин справи, реального обсягу робіт та принципу пропорційності судових витрат або в їх стягненні слід відмовити, в разі ненадання доказів на підтвердження їх реальності та фактичного понесення їх позивачем.
23.02.2026 року через систему «Електронний суд» представник Позивача ОСОБА_5 надіслав до суду клопотання про закриття провадження по справі №308/8357/25 щодо ОСОБА_2
23.02.2026 року через систему «Електронний суд» представник Відповідача ОСОБА_4 надіслала клопотання про відкладення розгляду справи.
18.03.2026 року через систему «Електронний суд» представником співвідповідача ОСОБА_6 надіслано клопотання про доручення квитанцій про сплату заборгованості за кредитним договором №26377 від 08.09.2021р.
Позивач в судове засідання не з'явився. Представник адвокат Павленко С.В., в судове засідання не з'явився до суду надіслав заяву про проведення судового засідання без участі представника АТ «Кредобанк». Ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитора спадкодавця - у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Його представник адвокат Бондарєва О.С. до суду надіслала заяву згідно якої просить справу розглянути за відсутності представника відповідача ОСОБА_1 . При вирішенні питання про розподіл судових витрат врахувати недобросовісну процесуальну поведінку позивача та зменшити розмір витрат, які можуть бути покладені на відповідача, з урахуванням фактичного обсягу задоволених вимог. Увідповідності до вимог ч.8 ст.141 УПК України докази понесення відповідачем ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення по суті справи № 308/8357/25.
Інші процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2025 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2025 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.09.2025 року було витребувано від Першої ужгородської державної нотаріальної контори (код ЄДРПОУ 02884026) 88000, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок, 47 доказів у вигляді відповіді на запит та належним чином завірених копій документів, а саме: інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про відкриту спадкову справу № 77/2024 та видані свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; належним чином засвідчену копію спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину, та надати інформацію чи встановлено місце відкриття спадщини, чи виявлено за даним спадкового реєстру, ким і коли, чи відомі особи спадкоємців, чи видавалося свідоцтво про право на спадщину (вказати дату і номер) після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.11.2025 року задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) .
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.01.2026 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.01.2026 р. задоволено клопотання представника позивача Павленко Сергія Валерійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Кредобанк». Закрито провадження у цивільній справі № 308/8357/25 за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - в частині позовних вимог до ОСОБА_2 . Продовжити розгляд цивільної справи № 308/8357/25 в частині позовних вимог до ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку, виходячи з наведених нижче доводів та мотивів.
Як встановлено судом, 08.09.2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № іро26277, Банк зобов?язується надати у власність Позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах обумовлених цим Кредитним договором, а Позичальник зобов?язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними, комісії та інші платежі, передбачені Кредитним договором. Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, банк видає Позичальнику Кредит у сумі 1000000,00 грн. (один мільйон гривень 00 копійок ) на строк 60 місяців з терміном погашення до 07.09.2026 р. ( включно ). Відповідно до п .3.3. Кредитного договору, з моменту видачі кредиту і до 30.09.2022 р. ( включно ) проценти підлягають сплаті за фіксованою процентною ставкоюв розмірі 14.05 % річних. Відповідно до п .3.14. Кредитного договору, Позичальник сплачує проценти, комісії та інші платежі за Кредитним договором щомісяця, відповідно до Графіку платежів, якщо інше не передбачено Кредитним договором. Відповідно до п . 5.1. Кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань за цим Кредитним договором Позичальник , крім відшкодування збитків , сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на момент в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання Позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості Позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої Позичальнику на підставі цього пункту Кредитного договору, не може перевищувати 15% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання. Відповідно до Правил надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк», у випадку смерті Клієнта або реорганізації Банку відповідні права та обов?язки за Договором переходять до їх спадкоємців/правонаступників, копія якого долучена до матеріалів справи.
Для забезпечення виконання зобов?язань за Кредитним договором N?іро26377 від 08.09.2021 р. між АТ « Кредобанк » та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки N? 841. Відповідно до п . 1.1 Договору іпотеки , цей Договір забезпечує виконання зобов?язання Іпотекодавця та вимог АТ « Кредобанк », які виникають з Кредитного договору Ne іро 26377 від 08.09.2021 р., укладеного між Іпотекодавцем та протекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, стосовно повернення отриманої сумм кредиту, несплачених процентів, комісій , штрафів, пень та інших видів неустойки, будь-яких інших платежів за Кредитним договором у повному обсязі. Відповідно до п . 1.3. Договору іпотеки , предметом іпотеки є нерухоме майно : житловий будинок та земельна ділянка площею 0.0570 га за кадастровим номером 2110100000:32:001:0406 що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 . Відповідно до п . 1.5. Договору іпотеки, заставна вартість Предмету іпотеки визначається Сторонами у сумі 2 521 500,00 грн. Відповідно до п . 1.6. Договору іпотеки, на строк дії цього Договору Предмет іпотек залишається у володінні та користуванні Іпотекодавця. Відповідно до п . 5.1.2 Договору іпотеки, право звернення стягнення на предмет Іпотек Іпотекодавець набуває незалежно від настання строку виконання зобов?язань за кредитним договором у разі смерті Іпотекодавця, копія якого долучена до матеріалів справи.
Судом встановлено, що АТ «Кредобанк» стало відомо, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник АТ «Кредобанк » 17.05.2024 р. направив до Першої ужгородської державно нотаріальної контори претензію-вимогу, із вимогою завести спадкову справу по померлому та надати інформацію про наявність (відсутність) посвідченого заповіту і спадкового договору заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину, та надати інформацію чи встановлено місце відкриття спадини. 11.07.2024 р. представник АТ «Кредобанк» отримав відповідь на претензію-вимог N?298/02-14 від 21.06.2024 р. від Першої ужгородської державної нотаріальної контори, в якій було повідомлено, що претензію кредитора до спадкоємців померлого ОСОБА_3 зареєстровано у книгу обліку і реєстрації спадкових справ Першої ужгородської державної нотаріальної контори 29.05.2024 р. за N?241, та заведена спадкова справа N?77/2024 рік, копія якого долучена до матеріалів справи.
Як встановлено судом, згідно заяви від 10.10.2024 р. за № 406 ОСОБА_7 , який є батьком померлого, відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_2 звернулася до Першої ужгородської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки,що підтверджується заявою від 10.10.2024 р. № 405. 09.10.2024 р., згідно з інформації зі спадкової справи, ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на свою частку у спільному сумісному майні подружжя. Заявою від 29.10.2024 р. за № 426 ОСОБА_1 , який є братом померлого, звернувся до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 . 09.10.2024 р. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 на спадкове майно, що складається з: - 1/2 частини земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 2110100000:32:001:0406, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Враховуючи вищезазначене, свідоцтво про право на спадщину було видано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи.
Також судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 та після пред'явлення позовної заяви до суду ОСОБА_1 продовжував сплачувати кредитну заборгованість за договором №іро26377 від 08.09.2021, що підтверджується платіжними документами, які долучено до матеріалів справи.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин по справі, роз'яснює їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадкоємцем спадщини, визначені у частинах третій і четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України регламентовано, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
У разі смерті фізичної особи-боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 645/3265/13-ц зауважував, що у ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.
Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.
Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов'язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.
Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.
Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є таким, що переносить права та обов'язки на нового боржника.
Право на захист є складовою будь-якого суб'єктивного права. Визнавши за особою певне цивільне право, законодавець тим самим визнає за кредитором право вимагати надання захисту, у тому числі й у судовому порядку.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. Наведене дає підстави для висновку, що у Кодексі визнається право кредитора на вимогу до спадкоємців боржника.
Відповідно до усталеної судової практики судами традиційно визнавались за кредиторами спадкодавця права на вимогу до спадкоємців щодо виконання зобов'язань попереднього боржника, спадкодавця.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 758/8549/15-ц (провадження № 61-8438св18) міститься висновок щодо застосування статті 1281 ЦК України і зазначено, що вказана норма не встановлює певного порядку пред'явлення вимог кредиторів. Пред'являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.
Згідно з висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 11липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц (провадження № 61-14038св18), стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред'явлення вимог кредиторів. Пред'являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса. При цьому, на відміну від пред'явлення вимоги безпосередньо до спадкоємців, кредитор, скеровуючи претензію до нотаріуса, не зобов'язаний зважати на факт прийняття спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.
Нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги.
Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину відповідно до статті 84 Закону України «Про нотаріат», яка передбачає, що нотаріус передає заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви надсилаються поштовим відправленням з повідомленням про вручення або передаються адресатам особисто під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів.
Зазначене кореспондується з главою 20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Таким чином, за змістом наведених норм закону кредитор боржника або повинен подати вимогу безпосередньо спадкоємцям, або звернутись до нотаріуса з вимогою.
До аналогічних висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 371/1063/16-ц (провадження № 61-15136св18).
Оскільки банк у заяві від 17 травня 2024 року № 2983/2024, відповідно до вимог статей 1281, 1282 ЦК України, просив нотаріуса повідомити спадкоємців про наявність боргу, а отже, вказана заява відповідає правовій природі претензії. Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.
При цьому законодавством не передбачені форма і зміст вимог кредитора та на нотаріуса не покладено обов'язку перевіряти обґрунтованість вимог.
Зі змісту заяви (претензії) банку, адресованої нотаріусу, чітко убачається кореспондуючий обов'язок спадкоємців погасити борг спадкодавця.
До аналогічних висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10 березня 2021 року у справі № 522/5924/17 (провадження № 61-8793св20).
З огляду на викладене, суд дійшов наступних висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник за кредитний договір № іро26277 від 08.09.2021 ОСОБА_3 помер, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим відповідно до статті 1218 ЦК України його права та обов'язки, які не припинилися внаслідок смерті, увійшли до складу спадщини. Згідно зі статтями 1281, 1282 ЦК України кредитор спадкодавця має право пред'явити вимоги до спадкоємців боржника, які зобов'язані задовольнити такі вимоги в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Як убачається з матеріалів спадкової справи № 77/2024, заведеної Першою ужгородською державною нотаріальною конторою:
ОСОБА_7 (батько спадкодавця) відмовився від прийняття спадщини; ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя; ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , є ОСОБА_1 .
Посилання позивача на те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину в силу проживання зі спадкодавцем, суд оцінює критично, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-78 ЦПК України, а матеріали спадкової справи свідчать про відсутність факту прийняття нею спадщини. Сам факт отримання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя не є тотожним прийняттю спадщини, оскільки таке право виникає не в порядку спадкування, а внаслідок припинення спільної сумісної власності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки не набула статусу спадкоємця у спірних правовідносинах, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо необхідності встановлення факту прийняття спадщини для покладення обов'язку за боргами спадкодавця.
З огляду на встановлені обставини, провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 було закрито, а розгляд справи продовжено щодо належного відповідача ОСОБА_1 .
Щодо розміру заборгованості, суд встановив, що позивачем заявлено до стягнення 392 310,68 грн, однак матеріали справи містять докази часткового погашення заборгованості після подання позову.
Зокрема, з наданих платіжних документів убачається, що ОСОБА_1 здійснював погашення кредитної заборгованості після смерті спадкодавця, у тому числі після визначення позивачем розміру позовних вимог.
Відповідно до принципів змагальності сторін та обов'язку доказування, визначених статтями 12, 81 ЦПК України, позивач повинен довести розмір заявлених вимог, проте не надав суду належного уточненого розрахунку заборгованості з урахуванням здійснених платежів.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлений розмір заборгованості підлягає коригуванню з урахуванням фактично здійснених платежів, що узгоджується із правовою природою зобов'язання та принципом справедливості.
При цьому суд враховує, що відповідно до статті 1282 ЦК України відповідальність спадкоємця обмежується вартістю майна, отриманого у спадщину, а також його часткою у спадщині.
Оцінюючи заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, суд виходить із принципів розумності та співмірності, враховуючи складність справи, обсяг наданих послуг та фактичну участь представника у судових засіданнях.
Позивачем зазначено, що розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які очікує понести позивач зважаючи на договірні умови Договору про надання правової допомоги між АТ «Кредобанк» та Адвокатським об'єднанням «Бізнес і право», із вказівкою на фіксовану ставку розміру правової допомоги, яка залежить від ціни позову та інших витрат, становить 39 231,06 грн., але всупереч ч. 3 ст. 137 ЦПК України будь-яких документів окрім копії витягу із Договору про надання правничої допомоги від 11.02.2019 р. та копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською дільністю на підтвердження цих доводів суду не надано. Таким чином, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у вирішенні питання щодо розподілу цих витрат. Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові № 509/5043/17 від 09.10.2020.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Таким чином матеріалами справи не підтверджено, що представником відповідача були надані належні та допустимі докази на підтвердження заявленого розміру витрат, пов'язаних з правовою допомогою, співмірності обсягу послуг, наданих адвокатом на суму 39 231,06 грн.
З урахуванням установлених обставин, досліджених доказів та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У відповідності до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати за сплачений судовий збір в розмірі 3 005,52 грн. (6109,66 грн * 192 989,30 грн / 392 310,68 грн).
Керуючись ст.ст. 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 81, 259, 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов представника позивача Павленко Сергія Валерійовича, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк», (ЄДРПОУ: 09807862, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул.. Сахарова, буд.78) заборгованість за кредитним договором № іро26377 від 08.09.2021 року в межах вартості спадкового майна у розмірі 192 989,30 (сто дев'яносто дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 30 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк», (ЄДРПОУ: 09807862, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул.. Сахарова, буд.78) судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 3 005,52 (три тисячі п'ять) гривень 52 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення виготовлено 13.04.2026.
Суддя Ужгородського
Міськрайонного суду
Закарпатської області Бедьо В.І.