Справа № 761/7490/26
Провадження № 1-кс/761/5727/2026
18 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
представника заявника - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_5 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні № 12025100000000727 від 09.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_5 , в якій останні просить суд встановити слідчому у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12025100000000727 від 09.06.2025 процесуальний строк терміном 10 днів на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2025 у справі № 761/50925/25 (провадження № 1-кс761/32030/2025) та повернення ОСОБА_5 або його уповноваженому представнику майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку 08.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування скарги наведено ті обставини, що слідчим управлінням ГУНП в м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000000727 від 09.06.2025 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
08.10.2025 у кримінальному провадженні № 12025100000000727 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.10.2025 проведено обшук житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з цим, за вказаною адресою проведення обшуку також проживає та зберігає своє майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час проведення обшуку 08.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 вилучено майно, що належить ОСОБА_5 , а саме: ноутбук DELL, сірого кольору, S/N: 26KWTT2; планшет iPad Pro, S/N: KF7M4778M; грошові кошти у сумі 3900 доларів США грошові кошти у сумі 631000 грн.
12.11.2025 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/23071/25 постановлено ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна вилученого під час проведення обшуку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі і майна, яке належить ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2025 у справі № 761/50925/25 (провадження № 1-кс761/32030/2025) зобов'язано слідчого СУ ГУ НП у м. Києві у провадженні якого перебувають матеріали у кримінальному провадженні № 12025100000000727 від 09.06.2025 повернути ОСОБА_5 або його уповноваженому представнику майно, тимчасово вилучене під час проведення обшуку 08.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, 27.01.2026 слідчим у кримінальному провадженні повернуто ОСОБА_5 300 дол. США. Щодо іншої частини грошових коштів слідчим повідомлено про необхідність звернення до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в м. Києві.
Однак за результатами звернення до вказаного управління та повідомленням уповноваженого представника, повернення вилучених грошових коштів відбувається на підставі відповідного листа слідчого із долученням необхідних документів. Водночас, інше вилучене майно (комп'ютерна техніка та інші пристрої) слідчим станом час з даним клопотанням не повернуто. Будь-яких повідомлень від слідчого у кримінальному провадженні щодо повернення вилученого майна не надходило, а також орган досудового розслідування не вживається будь-яких дій для його повернення
У зв'язку з цим заявник просить встановити процесуальний строк - 10 днів на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2025 у справі № 761/50925/25 (провадження № 1-кс761/32030/2025) та повернення ОСОБА_5 або його уповноваженому представнику майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку 08.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні адвокат підтримав доводи клопотання, просив його задовольнити.
Слідчий проти задоволення клопотання не заперечував.
Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши представника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Положеннями п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчі судді здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях.
Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.
Саме тому у ч. 1, 2 ст. 114 КПК України регламентовано порядок встановлення та межі процесуальних строків, встановлених прокурором, слідчим суддею, судом. Ці положення передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
З наведеного вбачається, що слідчі судді уповноважені на здійснення судового контролю під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях, віднесених до їх підсудності, в тому числі щодо розумності строків для проведення тих чи інших процесуальних дій сторонами у кримінальному провадженні.
Такий висновок узгоджується з позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Так Друга судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 18.10.2019 (справа № 757/37346/18-к, провадження № 51-1329кмп19) вказала про те, що ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом. Ця норма кореспондується з положеннями частин 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист. Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов'язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.
Оскільки нормами ч. 6 ст. 28 КПК України визначений суб'єктний склад осіб, які можуть бути заявниками, то для розгляду клопотання необхідно встановити, чи воно подано суб'єктом, що має право на звернення до слідчого судді (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інша особа, права чи інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування).
Відповідно до п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - це особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.
Саме по собі проведення обшуку не наділяє статусом особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Разом з тим, очевидним вбачається вплив постановленої ухвали на особу у випадках, коли під час такого обшуку вилучаються речі або документи, що їй належать. Тому в разі наявності обмежень права власності особи на майно, яке вилучене під час обшуку, такий суб'єкт набуває процесуального статусу особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України). Отже, факт вилучення майна під час обшуку та його неповернення до цього часу, дає підстави для висновку про наявність підстав для звернення ОСОБА_5 з поданим клопотанням, тобто клопотання подане належним суб'єктом та має бути розглянуте по суті.
Частиною 3 ст. 28 КПК України визначено, що критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Частиною 1 ст. 114 КПК України регламентовано порядок встановлення та межі процесуальних строків, встановлених прокурором, слідчим суддею, судом. Ці положення передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Разом з тим, положення ст. 114 КПК України носять загальний характер і конкретизуються спеціальними нормами, якими встановлені повноваження кожного із зазначених суб'єктів стосовно встановлення процесуальних строків.
У зв'язку з неповерненням тимчасово вилученого під час обшуку 08.10.2025 майна представник ОСОБА_5 звернувся до суду.
Дана ухвала оскарженню не підлягає згідно положень статті 309 КПК України, тому подання на неї апеляційної скарги не зупиняє її дію.
Відповідно до ст. 534 КПК України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.
В судовому засіданні встановлено, що до теперішнього часу тимчасово вилучене 08.10.2025 майно органом досудового розслідування ОСОБА_5 не повернуте, як наслідок вимоги ухвали слідчого судді від 25.12.2025 у справі № 761/50925/25 не виконані.
Заявник просив встановити для виконання вимог ухвали від 25.12.2025 та повернення власнику тимчасово вилученого майна процесуальний строк тривалістю 10 днів.
Досліджуючи розумність строку виконання процесуальної дії з повернення тимчасового вилученого майна в сукупності із обставинами справи та враховуючи процесуальну поведінку учасників кримінального провадження, слідчий суддя керується приписами ст. 167, 169 КПК України та враховує наявність ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2025, якою за наслідками судового контролю орган досудового розслідування був зобов'язаний вчинити дії з повернення такого майна ОСОБА_5 , однак цього не зробив.
Так, у відповідності до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України ).
Підстави припинення тимчасово вилученого майна визначені у ст. 169 КПК України.
Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
У відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З наведеного вбачається, що для повернення тимчасово вилученого під час обшуку у ОСОБА_5 майна КПК України передбачений строк - негайно після закінчення 48 годин із моменту вилучення майна.
Слідчий не надав слідчому судді відомостей про неможливість виконання судового рішення з повернення майна, хоча станом на день розгляду клопотання пройшло 28 днів з дня постановлення рішення про зобов'язання повернути майно.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання ОСОБА_5 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні № 12025100000000727 від 09.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 28, 114, 283, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання ОСОБА_5 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні № 12025100000000727 від 09.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України - задовольнити.
Встановити слідчому у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12025100000000727 від 09.06.2025 процесуальний строк терміном 10 днів на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.12.2025 у справі № 761/50925/25 (провадження № 1-кс761/32030/2025) та повернення ОСОБА_5 або його уповноваженому представнику майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку 08.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя