Справа №305/4130/25
Провадження по справі 2/305/1125/25
09.04.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Тафійчук М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
03.11.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", представником якого є, Марія Хлопкова звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 31.07.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Позичальник) укладено Кредитний договір №00-9882509 на суму 7475 гривень. Для отримання кредиту Відповідач зареєструвався на сайті Кредитодавця та отримав доступ до Особистого кабінету. У процесі реєстрації він пройшов процедуру ідентифікації та верифікації, дотримуючись підказок відповідного сайту Кредитодавця. Після цього Відповідач ознайомився з чинною редакцією Правил надання коштів у позику (далі - Правила) (Додаток № 4), заповнив свої персональні ідентифікаційні дані, визначені як обов'язкові, та вказав суму коштів, яку бажає отримати. Відмова Відповідача від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для її проведення має наслідком відмову Кредитодавця від встановлення ділових відносин з Позичальником та від укладення з Позичальником Кредитного договору. Таким чином, під час укладення Кредитного договору Первісним кредитором здійснено ідентифікацію та верифікацію Відповідача згідно з вимогами, встановленими Постановою НБУ «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», що передбачено та погоджено умовами Кредитного договору. Приймаючи умови Кредитного договору, Відповідач підтвердив, що отримав у чіткій та зрозумілій формі актуальну й достовірну інформацію, передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», а також відомості про фінансову послугу та Кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання або відмови від отримання такої послуги; ознайомився з Правилами, повністю їх зрозумів, погодився з ними та зобов'язався неухильно їх дотримуватися. Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 75748, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту Позичальником, Кредитодавцем на Кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Зазначений порядок підтверджується положеннями Кредитного договору та Довідкою про ідентифікацію. На виконання умов Кредитного договору, 31.07.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТГІД» на платіжну картку НОМЕР_5 (далі - Платіжна картка), що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця. Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТГІД» з відміткою та додатком до нього. 14.05.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу №14052025-МК/ЮнітКапітал (далі - Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Пунктом 2.1 Договору Факторингу 1 визначено, що в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 14.05.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі (Додаток №11, № 12), до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача. Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони Позивача згідно Договору Факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н до Договору Факторингу 1 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція. Позивач стверджує, що не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 18830,50 гривень, яка складається з: 7475 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 8105,50 гривень - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 3250 гривень- заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). У зв'язку з вищенаведеними обставинами позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 13.11.2025 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву. Клопотання представника позивача про витребування судом доказів-задоволено. Витребувано в Банка-емітента АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_5 про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_2 , у період з 31.07.2024 по 05.08.2024 у сумі 6500 гривень; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.
Відповідач, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про наявність ухвали про відкриття провадження по справі від 13.11.2025, оскільки копії ухвали про відкриття провадження по справі, копії позову та долучені до нього документи, направлялися за місцем реєстрації відповідача. Окрім цього, 04.11.2025 відповідач отримавував доступ до матеріалів справи в електронному вигляді за допомогою системи "Електронний суд".
24.11.2025, відповідач ОСОБА_1 за допомогою системи "Електронний суд" надіслав відзив на позовну заяву, яки обгрунтовує наступним. Ознайомившись із позовною заявою ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», вважає заявлені вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони ґрунтуються на недоведених твердженнях, суперечливих документах та нарахуваннях, які прямо порушують імперативні норми законодавства про захист прав споживачів і принципи добросовісності у цивільних правовідносинах. Передусім звертаю увагу суду, що Позивач, будучи новим кредитором у зобов'язанні, не довів ані належного переходу права вимоги, ані реального розміру заборгованості. Сам факт подання ним клопотання про витребування банківських виписок у банківської установи підтверджує, що на момент звернення до суду Позивач не володів повним пакетом первинних документів, які мали бути передані йому за умовами Договору факторингу. Окремо слід наголосити на незаконному завищенні заявленого Позивачем «основного боргу». Кредитний договір визначає суму кредиту у розмірі 6500,00 гривень, однак Позивач наполягає на стягненні 7475,00 гривень. Різниця у 975 гривень є так званою Комісією за надання кредиту. Таке нарахування є нікчемним відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка прямо забороняє кредитодавцю стягувати плату за дії, що здійснюються у його власних інтересах, зокрема за видачу кредиту. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово підтверджував нікчемність таких умов договорів споживчого кредитування. Таким чином, включення Комісії до тіла кредиту є неправомірним, а будь-які подальші нарахування (відсотки, штрафи та пеня) на її основі є недійсними та такими, що не створюють грошового зобов'язання для Відповідача. Більше того, документи, надані Позивачем, містять суттєві суперечності: у Графіку платежів Комісія підлягає сплаті лише в останній день строку кредитування, тоді як у поданому розрахунку заборгованості вона була нарахована вже в день видачі кредиту. Така розбіжність порушує вимоги ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов'язку кредитодавця надавати споживачеві повну, точну та достовірну інформацію про умови отримання і погашення кредиту. Це свідчить про недобросовісність первісного кредитора, а також ставить під сумнів коректність будь яких розрахунків, наданих Позивачем. Суттєвим фактором у невідповідності договору законодавству є й те, що реальна річна процентна ставка за договором становила 9115,87%. Такий показник не тільки є економічно необґрунтованим, а й суперечить принципам справедливості, розумності та добросовісності, закріпленим у ст.3, 13, 509 ЦК України. Штрафні санкції, заявлені Позивачем 3250 гривень, є непропорційними та надмірними. Вони складають майже половину від суми фактичного кредиту і суперечать принципам розумності та справедливості. Окрім того, Позивач не довів належного укладення кредитного договору в електронній формі. Ураховуючи вищевикладене, позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є таким, що ґрунтується на недоведених, незаконних та нікчемних вимогах, поданий без належного обґрунтування та з порушенням вимог процесуального закону. У зв'язку з цим просив суд, визнати нікчемними умови Кредитного договору в частині стягнення Комісії за надання кредиту у розмірі 975 гривень, у задоволенні позову ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відмовити повністю.
Поряд з цим, 24.11.2025, надіслав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки вважає заявлену суму абсолютно неспівмірною та необгрунтованою. Максимально обгрунтована сума витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 2000 гривень.
25.11.2025, представник ТОВ "Юніт Капітал", Хлопкова М.С., надіслала через систему "Електронний суд" відповідь на відзив зміст якого зводиться до наступного. Ознайомившись з відзивом на позовну заяву, вважаємо заперечення представника Відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав. Відповідно до Кредитного договору №00-9882509 від 31.07.2024 сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил ( п.7.10.). Таким чином, Кредитний договір №00-9882509 від 31.07.2024 підписаний Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор Позичальнику 31.07.2024 о 12:55:45 75748 направлено на вказаний ним номер мобільного телефону НОМЕР_3 ; одноразовий персональний ідентифікатор введено Позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 12:56:00 31.07.2024 о годині, після чого Відповідач натиснув кнопку «ТАК», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору , зокрема, додаючи його примірники у форматах у форматах PDF та P7S. Первісний кредитор - ТОВ «МАКС КРЕДИТ», перед тим, як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірив особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. Виходячи з вищевикладеного, Відповідач отримав грошові кошти відповідно до умов Договору належним чином, а тому Позивачем доведено факт надання Первісним кредитором грошових коштів Відповідачу. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між Первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Таким чином, Позивач розцінює позицію Відповідача як намагання ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість за невиконаними зобов'язанням. Доводи відзиву Відповідача правильність таких висновків не спростовують, оскільки не містять доказів, які б підтверджували, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, та, фактично, зводяться до нерозуміння природи договору, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.03.2021 по справі №904/2073/19, не звільняє споживача послуг, як сторону зобов'язання, від його виконання. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010). При укладенні Кредитного договору №00-9882509 від 31.07.2024 р. Позичальник погодився з умовами, визначеними в п.1.6 цього Договору, та зобов'язався сплатити Кредитодавцю комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми кредиту, що становить 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень. Таким чином, Позичальник повністю усвідомлював та прийняв на себе всі зобов'язання, передбачені Кредитним договором. Окрім цього, Відповідач заперечує витрати Позивача на професійну правничу допомогу. Правова допомога, надана адвокатом, яка включає підготовку матеріалів справи, складання адвокатського запиту, формулювання клопотання про витребування доказів та розробку позовної заяви, є результатом індивідуалізованої професійної діяльності. Ця діяльність враховує особливості конкретної справи та не може бути кваліфікована як шаблонна робота, що помилково стверджує Відповідач. Таким чином, Позивачем надано беззаперечні докази щодо надання йому професійної правничої допомоги з обґрунтованими розрахунками. Враховуючи вищенаведені обставини, просить прийняти відповідь на відзив та врахувати при вирішенні справи по суті.
27.11.2025, операційний директор АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" Т. Примаченко, на виконання ухвали суду надіслала запитувану інформацію про рух коштів за картковим рахунком платіжної картки № НОМЕР_4 ретізника Василя Васильовича за період з 31.07.2024 по 05.08.2024.
01.12.2025, відповідач ОСОБА_1 надіслав заперечення (на відповідь на відзив). Після ознайомлення з відповіддю звертає увагу, що позивач так і не довів факту укладення кредитного договору саме ним. Він обмежився лише наданням інформації про те, що кошти в сумі 6500 гривень надійшли на картку, оформлену на його ім'я. Він не заперечує, що така операція відбулася, але це не доводить факту того, що він укладав договір, погоджувався з умовами чи взагалі знав про існування такого кредиту. Крім того, позивач включає до боргу штрафи, пені та інші санкції. Однак, такі штрафи є наслідком невиконання зобов'язання. А оскільки позивач не довів факту того, що саме він уклав договір і взяв на себе ці зобов'язання, будь-які штрафні санкції не можуть підлягати стягненню. Навіть у випадку, якщо суд відмовить у його позиції щодо відсутності договору, штрафи повинні бути виключені повністю, як надмірні та необґрунтовані. Також зазначає, що витрати на правничу допомогу, які позивач вимагає стягнути є непідтвердженими, завищеними і не співмірними зі складністю справи.
03.12.2025, представник ТОВ "Юніт Капітал", Хлопкова М.С. , надіслала через систему "Електронний суд" додаткові пояснення у справі.
08.12.2025, відповідач ОСОБА_1 надіслав додаткові пояснення.
10.12.2025, представник ТОВ "Юніт Капітал", Хлопкова М.С., надіслала через систему "Електронний суд" додаткові пояснення у справі та заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Окрім цього, 10.12.2025, відповідач ОСОБА_1 надіслав додаткові пояснення.
Також 30.01.2026, відповідач ОСОБА_1 надіслав додаткові пояснення.
02.02.2026, представник ТОВ "Юніт Капітал", Хлопкова М.С., надіслала через систему "Електронний суд" додаткові пояснення у справі.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, вивчивши відзив, відповідь на відзив та додаткові пояснення сторін, суд, прийшов до наступного висновку.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 31.07.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Позичальник) укладено Кредитний договір №00-9882509 на суму 7475 гривень.
Для отримання кредиту Відповідач зареєструвався на сайті Кредитодавця та отримав доступ до Особистого кабінету.
У процесі реєстрації він пройшов процедуру ідентифікації та верифікації, дотримуючись підказок відповідного сайту Кредитодавця. Після цього Відповідач ознайомився з чинною редакцією Правил надання коштів у позику (далі - Правила) (Додаток № 4), заповнив свої персональні ідентифікаційні дані, визначені як обов'язкові, та вказав суму коштів, яку бажає отримати. Відмова Відповідача від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для її проведення має наслідком відмову Кредитодавця від встановлення ділових відносин з Позичальником та від укладення з Позичальником Кредитного договору.
Таким чином, під час укладення Кредитного договору Первісним кредитором здійснено ідентифікацію та верифікацію Відповідача згідно з вимогами, встановленими Постановою НБУ «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», що передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.
Приймаючи умови Кредитного договору, ОСОБА_1 підтвердив, що отримав у чіткій та зрозумілій формі актуальну й достовірну інформацію, передбачену ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», а також відомості про фінансову послугу та Кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання або відмови від отримання такої послуги; ознайомився з Правилами, повністю їх зрозумів, погодився з ними та зобов'язався неухильно їх дотримуватися. Повний текст яких розміщений на сайті за посиланням: https://treba.credit/finansovi-poslugy/. Укладаючи даний Договір, Позичальник дає дозвіл на передачу Кредитодавцю своїх персональних даних, а також дає згоду на те, що Кредитодавець має право направляти СMС повідомлення/листи-повідомлення на електронну пошту/повідомлення, відправлені іншими засобами, комерційні пропозиції Кредитодавця та рекламні матеріали, при цьому Позичальник погоджується з тим, що направлення вказаної інформації на електронну пошту/номери телефонів, повідомлені Позичальником, Кредитодавець буде здійснювати як самостійно, так і з залученням контрагентів (операторів мобільного зв'язку тощо). Позичальник погоджується і розуміє, що саме він несе всі ризики, пов'язані з тим, що направлена Кредитодавцем інформація стане доступною третім особам. Позичальник ознайомлений з тим, що в будь-який момент дії Договору може відмовитись від отримання вказаних повідомлень (відповідно до п.7.3 Кредитного Договору).
Відповідач ОСОБА_1 , приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 75748, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту Позичальником, Кредитодавцем на Кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Зазначений порядок підтверджується положеннями Кредитного договору та Довідкою про ідентифікацію.
Зокрема, Кредитний договір №00-9882509 від 31.07.2024 підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор позичальнику 31.07.2024 о 12:55:45 (75748) направлено на вказаний ним номер мобільного телефону НОМЕР_3 ; одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства о 12 годині 56 хвилин 31.07.2024. Відповідач натиснув кнопку «ТАК», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору , зокрема, додаючи його примірники у форматах у форматах PDF та P7S.
Як вбачається з Кредитного договору №00-9882509 від 31.07.2024 сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил ( п. 7.10.) Цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» п.2.2.
У справі №561/77/19 від 16.12.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.) Ч.2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 р. у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.
Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між Первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.
Доводи ОСОБА_1 , правильність таких висновків не спростовують, оскільки не містять доказів, які б підтверджували, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору.
Як вбачається з позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.03.2021 по справі №904/2073/19, нерозуміння природи договору не звільняє споживача послуг, як сторону зобов'язання, від його виконання.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).
Як вбачається з Кредитного договору №00-9882509 від 31.07.2024 при укладенні ОСОБА_1 , погодився з умовами, визначеними в п.1.6 цього Договору, та зобов'язався сплатити Кредитодавцю комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми кредиту, що становить 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень.
Таким чином, ОСОБА_1 , повністю усвідомлював та прийняв на себе всі зобов'язання, передбачені Кредитним договором.
Судом належними доказами встановлено, що 31.07.2024 на виконання умов Кредитного договору, Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТГІД» на платіжну картку № НОМЕР_5 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що ОСОБА_1 прийняв пропозицію Кредитодавця. Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТГІД» з відміткою та додатком до нього.
Окрім цього, 27.11.2025, операційний директор АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" Т. Примаченко, на виконання ухвали суду надіслала запитувану інформацію про рух коштів за картковим рахунком платіжної картки № НОМЕР_4 ОСОБА_1 за період з 31.07.2024 по 05.08.2024, з відображенням зарахування коштів у сумі 6500 гривень.
Суд не бере до уваги твердження про неотримання відповідачем зазначених коштів, оскільки відповідно до інформації, наданої АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", кошти у сумі 6500 гривень, були зараховані на банківську карту, яка належдить відповідачу ОСОБА_1 , 31.07.2024.
Встановлено, що ОСОБА_1 не виконано умови укладено кредитного договору та не повернуто позивачеві отримані кредитні кошти, а також не сплачено проценти за користування ними, чим порушено права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
Встановлено, що 14.05.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу №14052025-МК/ЮнітКапітал (далі - Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Пунктом 2.1 Договору Факторингу 1 визначено, що в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 14.05.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі, до Позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 15580, 50 гривень.
Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони позивача згідно Договору Факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників №Б/Н до Договору Факторингу 1 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідача, ОСОБА_1 по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Макс кредит», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9882509 від 31.07.2024 станом на 14.05.2025 складає 15580,50 гривень, яка складається з: 6500 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 8 105,50 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 975 гривень - заборгованість за комісіями, 3250 гривень - заборгованість за штрафними санкціями. Із наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по картці чітко прослідковується, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами.
Поряд з цим, 10.12.2025, представник ТОВ "Юніт Капітал", Хлопкова М.С., надіслала через систему "Електронний суд" заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з перерахуванням процентів відповідно до ЗУ "Про споживче кредитування" та просить стягнути 13065 гривень заборгованості за кредитним договором №00-9882509, яка складається з: 6500 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 5590 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 975 гривень - заборгованість за комісіями.
Отже, позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення кредитного договору, та договору факторингу, за яким він набув права вимоги Первісного кредитора, та наявність заборгованості у ОСОБА_1 .
Заперечуючи проти позову, відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт виконання ним зобов'язань за договором, не спростував факту укладення договору та отримання від Первісного кредитора кредитних коштів.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини за укладеним договором, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Юніт Капітал" є обґрунтованими.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.
Відповідно до ст.527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.
Суд, враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача необхідно стягнути в повному обсязі сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Крім того, позивачем понесені витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 7000 гривень, на підтвердження яких позивачем до позовної заяви додано (договір про надання правової допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правової допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, додаткову угоду №25770874195 до Договору про надання правової допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Соломко О.В. та довіреність).
Враховуючи вказане, позивачем доведено надання йому адвокатом правової допомоги.
Водночас, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката (ч.6 ст.137 ЦПК України).
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (які складаються з написання позовної заяви), а також критерію розумності їхнього розміру, дійшов переконання, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи, розгляд якої проведений в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень.
На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за Кредитним договором №00-9882509 від 31.07.2024 в розмірі 13065 (тринадцять тисяч шістдесять п'ять) гривень, яка складається з 6500 (шість тисяч п'ятсот) гривень - заборгованість по тілу кредиту; 5590 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 975 (дев'ятсот сімдесять п'ять) гривень - заборгованість за комісіями.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" 2000 (дві тисячі) гривень, витрат на професійну правничу допомогу.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", місцезнаходження: 01024, місто Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4-А, офіс 10, ЄДРПОУ:43541163.
Відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуюча: М.О. Марусяк