СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-п/759/47/26
ун. № 759/5350/25
31 березня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Корецької М.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
16 лютого 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Слободянюком М.В., про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 липня 2025 року в справі № 759/5350/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.02.2026 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 13.03.2026.
Заява обґрунтована тим, що:
- 18 липня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва ухвалив заочне рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яким позов задовольнив повністю: стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 30 317,46 (тридцять тисяч триста сімнадцять гривень 46 копійок) гривень як відшкодування майнової шкоди; стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 180 000,00 (сто вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень як грошову компенсацію моральної шкоди;
- відповідач участі в судовому засіданні не брав, оскільки не був поінформований про відкриття провадження у справі; про рішення дізнався після його ухвалення;
- відсутність відповідача в судовому засіданні позбавила його можливості заперечувати проти позову, зокрема висловлювати заперечення щодо допустимості і достовірності поданих позивачем доказів.
18 березня 2026 року суд постановив ухвалу, якою прийняв заяву про перегляд заочного рішення до розгляду, призначив судове засідання на 31 березня. 2026 року.
У зв'язку з відсутністю електропостачання судове засідання, призначене на 04 лютого 2026 року, суд відклав на 24 лютого 2026 року.
У судове засідання відповідач та його представник не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання, були повідомлені належним чином.
Позивач проти заяви про перегляд заочного рішення заперечив.
26 березня 2026 року до суду представник позивача, адвокат Рибак Є.В., через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подав заперечення на заяву, в якій зазначив, що:
- відповідач умисно і систематично ігнорував судові повістки та за обставинами справи не міг не знати про наявність судового провадження;
- наявні в матеріалах справи судові повістки не вручені через відсутність адресата за вказаною адресою;
- відповідач добровільно не відшкодував шкоду, завдану кримінальним правопорушенням; його дії спрямовані на затягування розгляду справи.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися. У запереченнях на заяву представник позивача просив розгляд заяви провести без його участі та участі позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та додатки до неї, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 288 ЦПК України).
Тлумачення наведеної норми свідчить, що скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Водночас самого лише з'ясування причин неявки недостатньо для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі. Підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі (див. постанову Верховного Суду від 28 серпня 2024 року в справі № 686/32571/23).
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування майнової шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
При цьому, з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Тобто тягар доказування у справах про відшкодування майнової шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки розподіляється так: потерпілий доводить розмір шкоди та причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та шкодою, а особа, яка завдала шкоди, доводить відсутність протиправності своєї поведінки та вини.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 у судовому засіданні участі не брав, повістку-повідомлення про судове засідання, призначене на 18 липня 2025 року не отримував. Суд погоджується з доводами відповідача, що його необізнаність про судовий розгляд справи про відшкодування шкоди позбавила його можливості заперечувати проти позову, зокрема висловлювати заперечення щодо допустимості і достовірності поданих позивачем доказів, оспорювати фактичні обставини справи, подавати докази на підтвердження відсутності власної вини.
Доводи позивача, викладені в запереченнях суд відхиляє. У матеріалах справи відсутнє підтвердження про отримання ОСОБА_1 судової повістки на 18 липня 2025 року чи повернення поштового конверта у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Неналежна поведінка відповідача чи його небажання відшкодувати шкоду добровільно не можуть бути підставами для залишення заяви без задоволення.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заочне рішення належить скасувати і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 258, 260, 284-288, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити повністю.
Скасувати заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Призначити судове засідання у справі на 26 травня 2026 року на 11 годину 30 хвилин у приміщенні Святошинського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-а, каб. № 222).
Відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз'яснити відповідачеві, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Установити позивачеві строк для подання відповіді на відзив - 5 (п'ять) днів з дня отримання відзиву на позовну заяву. Роз'яснити позивачеві, що копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.
Установити відповідачеві строк для подання заперечень - 5 (п'ять) днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснити відповідачеві, що копія заперечень та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.
Учасники справи, їх представники мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повна ухвала суду складена 03 квітня 2026 року.
Суддя Ю.В. Кравченко