Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 квітня 2026 року Справа№200/9685/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у спрощеному позовному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними пунктів наказу, зобов'язання повернути кошти
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати пункти 2.2, 2.3 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 09.10.2025 №1361 про результати службового розслідування, якими встановлено «здійснювати щомісячне утримання із грошового забезпечення військовослужбовців у розмірі 20% до повного погашення шкоди» - у частині, що стосується ОСОБА_1 ;
визнати протиправними дії щодо утримання з грошового забезпечення відповідно до наказу від 09.10.2025 №1361;
зобов'язати повернути незаконно утримане грошове забезпечення відповідно до наказу №1361 від 09.10.2025.
За змістом позову оскаржуваним наказом військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09.10.2025 № 1361 «Про результати службового розслідування» визначено щомісячно утримувати з грошового забезпечення позивача 20 % до повного відшкодування нібито завданої шкоди у розмірі 110 279,57 грн. В обґрунтування протиправності наказу позивачем зазначено, що висновки про завдання шкоди діями позивача через отримання додаткової винагороди є необґрунтованими. Додаткову винагороду було нараховано та виплачено військовою частиною самостійно, на підставі рапорту безпосереднього командира позивача та чинних на час виплати коштів наказів командира військової частини, а тому отримана позивачем додаткова винагорода не є шкодою, завданою з вини працівника підприємству, установі, організації, що відраховується з заробітної плати працівника відповідно до п. 3 ст. 127 КЗпП України. За змістом позову виплату додаткової винагороди військовою частиною НОМЕР_2 проведено добровільно, через що відсутні підстави вважати її такою, що нарахована внаслідок рахункової помилки військової частини, також відсутня недобросовісність з боку позивача у нарахуванні коштів відповідачем.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом навів у наданому до суду відзиві. Згідно з відзивом в ході проведеного службового розслідування встановлено виплату позивачу додаткової винагороди за період з січня по червень 2025 року розміром 50 000,00 на місяць за відсутності на те підстав. Посилаючись на обґрунтованість висновків службового розслідування та безпідставності набуття позивачем коштів у вигляді зайво виплаченої додаткової винагороди відповідач наполягав на відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою від 09.04.2026 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.07.2017 №22 зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення до військової частини НОМЕР_2 (відповідач у справі).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29.09.2022 №547 позивача, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 01.09.2022 № 361 на посаду начальника відділення підготовки військової частини НОМЕР_2 , визнано таким, що з 29.09.2022 справи та посаду прийняв, приступив до виконання службових обов'язків за посадою шпк «підполковник», ВОС 0210003.
Наказом відповідача від 09.10.2025 № 1361 визнано завершеним проведене службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що спряли ймовірному порушенню нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям визначених штатом у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_2 з розрахунку 50 000,00 грн протягом 2025 року, встановлення наявності чи відсутності факту неправомірного нарахування додаткової винагороди, перевірки участі військовослужбовців у заходах бойового призначення, а також відповідності дій посадових осіб, відповідальних за підготовку звітності та здійснення нарахувань чинними нормативно-правовим актам.
Пунктом 2 цього наказу доручено начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру внести до книги обліку нестач військової частини НОМЕР_2 суму нанесених державі збитків , що виразилася в безпідставній виплаті додаткової винагороди в збільшеному розмірі 50000,00 у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 в сумі 2 179 718,98 грн. Підпунктом 2.2. цього пункту наказу доручено начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру внести до книги обліку нарахувань та грошових стягнень військової частини НОМЕР_2 та облікувати суму нанесених державі збитків, у т.ч. в сумі 110 279,57 грн за підполковником ОСОБА_1 (позивач у справі).
Пунктом 2.3. цього наказано здійснювати щомісячне утримання із грошового забезпечення військовослужбовців у розмірі 20% до повного погашення завданої шкоди.
В наказі зазначено, що на підставі акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_2 від 08.08.2025 № 3942 та рапорту начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_2 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26.09.2025 № 3389 «Про проведення службового розслідування» проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли ймовірному порушенню нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям визначених штатом у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_2 з розрахунку 50 000,00 грн протягом 2025 року, встановлення наявності чи відсутності факту неправомірного нарахування додаткової грошової винагороди, перевірки участі військовослужбовців у заходах бойового призначення, а також відповідності дій посадових осіб, відповідальних за підготовку звітності та здійснення нарахувань чинним нормативно-правовим актам.
В наказі зазначено, що в ході перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_2 , проведеної на підставі розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних сил України від 02.08.2025 № 12612/р у період з 5 по 8 серпня 2025 року, за наслідком проведення якої складено акт, ідентифіковано ризик неналежної виплати винагороди за січень-червень 2025 року в сумі 2 214 050,79 грн, за фактом виплати додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , які не обіймали (тимчасово виконували) посади, що визначені штатом у складі командування та штабу військової частини, зокрема, начальником відділення підготовки військової частини НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_1 в сумі 110 924,73 грн.
Згідно з наказом відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.02.2025 № 311, від 05.03.2025 № 582, від 05.04.2025 № 902, від 05.05.205 № 1273, від 05.06.2025 № 1621, від 05.07.2025 № 2007 «Про виплату додаткових винагород» начальник відділення підготовки військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримував додаткову винагороду в розмірі 50 000,00 у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, у т.ч.:
за період з 01.01.2025 по 31.01.2005 в сумі 50 000,00 грн, згідно з актом перевірки додаткова винагорода має становити 30 000,00 грн, ймовірний ризик переплати 20 000,00 грн,
з 01.02.2025 по 28.02.2025 в сумі 50 000,00 грн, згідно з актом перевірки додаткова винагорода має становити 30 000,00 грн, ймовірний ризик переплати 20 000,00 грн,
з 01.03.2025 по 31.03.2025 в сумі 50 000,00 грн, згідно з актом перевірки додаткова винагорода має становити 30 000,00 грн, ймовірний ризик переплати 20 000,00 грн,
з 01.04.2025 по 30.04.2025 в сумі 50 000,00 грн, згідно з актом перевірки додаткова винагорода має становити 30 000,00 грн, ймовірний ризик переплати 20 000,00 грн,
з 01.05.2025 по 19.05.2025 в сумі 30 645,16 грн, згідно з актом перевірки додаткова винагорода має становити 12 387,10 грн, ймовірний ризик переплати 12 258,06 грн,
з 03.06.2025 по 30.06.2025 в сумі 46 666,67 грн, згідно з актом перевірки додаткова винагорода має становити 28000,00 грн, ймовірний ризик переплати 18666,67 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 06.03.2025 № 66 тимчасове виконання обов'язків заступника командира військової частини НОМЕР_2 покладалося на ОСОБА_1 , а згідно з наказом від 07.03.2025 № 67, з 06.03.2025 - ОСОБА_1 повернено до виконання обов'язків начальника відділення підготовки військової частини , з огляду на що додаткову винагороду в розмірі 50 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання спеціальних завдань за 06.03.2025 в сумі 645,16 грн виплачено правомірно. За змістом наказу начальнику відділення підготовки військової частини ОСОБА_1 безпідставно виплачено додаткову винагороду за період з січня по червень 2025 року в загальній сумі 110 279,57 грн.
Наказом від 20.12.2025 № 361 позивача, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 09.12.2025 № 587 на посаду начальника групи підготовки загальновійськових підрозділів відділення підготовки загальновійськових та танкових підрозділів школи колективної підготовки військової частини НОМЕР_5 визнано таким, що з 21.12.2025 справи та посаду здав, вибув до нового місця служби до військової частини НОМЕР_5 . З 21.12.2025 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та знято з усіх видів забезпечення.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28.06.2023 № 3161-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Абзацом 3 пункту 1-1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 на період дії воєнного стану додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в розмірі 50 000,00 грн військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
Згдіно з пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Пунктами 9, 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX (далі Закон № 160-IX).
Згідно із підпунктами 3-5 частини 1 статті 1 вказаного Закону:
командир (начальник) - командир (начальник, керівник) військової частини, установи, організації, закладу;
матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності; пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було завдано.
Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність (ч. 1 ст. 3 Закону № 160-IX).
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 160-IX умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України (ч. 3 ст. 3 Закону № 160-IX).
Згідно із положеннями статті 8 Закону № 160-IX посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.
Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Наказ доводиться до винної особи під підпис.
У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.
Згідно із частиною 1 статті 6 Закону № 160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 160-IX завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок: 1) дії непереборної сили; 2) необхідної оборони; 3) крайньої необхідності; 4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження; 5) виправданого службового ризику; 6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус; 7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування (ч. 3 ст. 9 Закону № 160-IX).
Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Відповідно до ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, що встановлені законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця:
1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;
3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).
ВИСНОВКИ ЩОДО ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА ДОВОДІВ СТОРІН
Предметом спору, що виник між сторонами, є правомірність притягнення до матеріальної відповідальності позивача та стягнення з нього зайво виплаченої додаткової винагороди, яку встановлено на підставі абз. 3 п. 1-1 Постанови від 28.02.2022 № 168 в розмірі 110 279,57 грн за період з 01.01.2025 по 30.06.2025.
Виходячи з положень Закону № 160-ХІІ військовослужбовець може бути притягнутий до матеріальної відповідальності у разі встановлення в ході службового розслідування завдання ним прямої дійсної шкоди державі, внаслідок протиправної поведінки у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним обов'язків військової служби або службових обов'язків та встановленням причинного зв'язку між протиправною поведінкою такої особи і завданою шкодою із обов'язковим встановленням вини особи в завданні такої шкоди.
Згідно з наданими позивачем документами виплату додаткової винагороди розміром 50 000,00 грн за період виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах), за січень 2025 - червень 2025 року включно проведено позивачу на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_2 від 05.02.2025 № 311, від 05.03.2025 № 582, від 05.04.2025 № 902, від 05.05.2025 № 1273, від 05.06.2025 № 1621, від 05.07.2025 № 2007. Накази оформлені на підставі рапортів начальника штабу -заступника командиру військової частини НОМЕР_2 про виплату позивачу додаткової винагороди розміром 50 000,00 грн військовослужбовцям, що виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах), у т. ч. ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 (БН-8т від 07.11.2024), з 01.02.2025 по 28.02.2025 (БН-1 від 07.01.2025), з 01.03.2025 по 31.03.2025 (БН-1т від 07.01.2025), з 01.04.2025 по 30.04.2025 (БН1т від 07.01.2025), з 03.06.2025 по 30.06.2025 (БН-1т від 07.01.2025, наказ № 1568 від 01.06.2025).
Здійснення виплати додаткової винагороди на підставі наказів та рапортів відповідає положенням пунктів 4, 9 розділу XXXIV Порядку № 260 та виключає можливість встановлення протиправної поведінки особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою та вини особи в завданні шкоди як умов притягнення до матеріальної відповідальності.
Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №333/7160/17.
При вирішені справи суд також враховує приписи ст. 1215 Цивільного кодексу України, які встановлюють, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку та недобросовісності з боку набувача.
Верховний Суд України в постанові від 02.07.2014 по справі №6-91цс14 висловив позицію, згідно з якою безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.
З системного аналізу статей 1212, 1215 ЦК України та наведеної правової позиції Верховного Суду України слідує те, що у разі виплати особі без необхідності чи без правової підстави грошового забезпечення або якщо відпала підстава для його виплати, то платнику ці кошти поверненню не підлягають, крім випадків наявності рахункової помилки з боку платника і недобросовісності з боку набувача.
Виходячи з положень ст. 127 Кодексу законів про працю України для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, керівник зобов'язаний видати наказ (розпорядження), але при одночасному дотриманні двох умов: не сплинув один місяць із дня виплати неправильно обчисленої суми; працівник не оспорює підстави та розміри відрахувань, тобто він згоден на таке відрахування або повернення коштів.
Такий працівник ставить підпис на самому наказі (розпорядженні) або він пише заяву, в якій підтверджує свій намір повернути надміру виплачені кошти.
Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи виплата надмірно нарахованої додаткової винагороди допомоги виникла через дії посадових осіб відповідача, які готували рапорти, проекти наказів, підписували накази про виплату військовослужбовцям, у тому числі позивачу, додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, із зазначенням розміру такої допомоги.
Водночас, незнання відповідними посадовими особами, в тому числі особами кадрового і бухгалтерського забезпечення військової частини, вимог чинного законодавства в частині підстав та порядку нарахування додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої Постановою №168, та регламентованої у розділі XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, не свідчить про недобросовісність позивача чи його вину.
При цьому суду не надано жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про недобросовісність позивача, як і його обов'язку повідомляти про наявність чи відсутність права на отримання тих чи інших виплат.
Водночас, суд зазначає, що посадові особи, які відповідальні за правильність нарахування та оформлення кадрових та фінансових документів, враховуючи їх посадові інструкції і матеріальну відповідальність, зобов'язані бути обізнаними та повідомити командира про порядок та умови нарахування й виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої Постановою №168.
Таким чином, з урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування пунктів 2.2, 2.3 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) №1361 від 09.10.2025 «Про результати службового розслідування, якими наказано «здійснювати щомісячне утримання із грошового забезпечення військовослужбовців у розмірі 20% до повного погашення шкоди» - у частині, що стосується підполковника ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з наданими відповідачем документами за період з жовтня 2025 по грудень 2025 року з позивача на виконання наказу від 09.10.2025 № 1361 стягнуто 22 875,64 грн, у т.ч. у жовтні 2025 року - 7216,17 грн, у листопаді 2025 року - 6791,36 грн, у грудні 2025 року - 8868,11 грн. Враховуючи висновки суду про протиправність притягнення позивача до матеріальної відповідальності за вчинення шкоди та скасування пунктів 2.2. 2.3 наказу від 09.10.2025 № 1361 в частині позивача, вимоги про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до наказу №1361 від 09.10.2025 та зобов'язання військову частину НОМЕР_2 повернути утримане грошове забезпечення ОСОБА_1 відповідно до наказу №1361 від 09.10.2025 також підлягають задоволенню із зазначенням суми проведеного утримання, яку встановлено під час розгляду справи - 22 875,64 грн.
З урахуванням викладеного вище, позов підлягає задоволенню повністю.
Підстави для розподілу судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від їх сплати.
Беручи до уваги викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункти 2.2, 2.3 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) №1361 від 09.10.2025 про результати службового розслідування, якими передбачено «здійснювати щомісячне утримання із грошового забезпечення військовослужбовців у розмірі 20% до повного погашення шкоди» - у частині, що стосується ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до наказу №1361 від 09.10.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повернути ОСОБА_1 утримане грошове забезпечення відповідно до наказу №1361 від 09.10.2025 в сумі 22875,64 грн
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач), адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ,
Військова частина НОМЕР_2 (відповідач) - юридична адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 .
Суддя А.С. Михайлик