Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 квітня 2026 року Справа№200/896/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за адвоката Шевченко Ангеліни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
10.02.2026 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов позов адвоката Шевченко Ангеліни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови оформленої листом від 10.12.2025 за вих. №56617-52243/Ш-02/8-0500/25 ОСОБА_1 у переведенні з 01.09.2025 з пенсії за вислугу років, яка призначена на підставі пункту “Б» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, на пенсію за вислугу років на підставі пункту “А» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року виходячи з вислуги років - 29 років, 09 місяців, 20 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ - 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) перевести з 01.09.2025 ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з пенсії за вислугу років, яка призначена на підставі пункту “Б» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, на пенсію за вислугу років на підставі пункту “А» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, виходячи з вислуги років - 29 років, 09 місяців, 20 днів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XI (далі - Закон №2262-XI) з урахуванням вислуги років більше 29 років, проте при призначенні пенсії було враховано виключно календарну вислугу та призначено пенсію на підставі пункту «Б» статті 12 № 2262-ХІІ, тобто за змішаним стажем. У задоволенні заяви позивача про переведення на пенсію за вислугу років, призначену на підставі пункту «А» статті 12 Закону України № 2262-ХІІ відповідач відмовив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що на час звернення позивача із заявою редакція пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, зазнала змін, відповідно до яких зарахування служби на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція пункту 3 цього Порядку. Тобто, пільгова вислуга років має значення для визначення відсотку розміру пенсії позивача від його грошового забезпечення, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за умови наявності права на призначення пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
Вказав, що оскільки за приписами статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення, а саме Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, визначено обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і цей Порядок встановлює пільгове обчислення вислуги років тільки для визначення розміру пенсії, тому відсутні підстави для рахування позивачу періоди служби в пільговому обчисленні до календарної вислуги років.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 .
З 18.12.2000 по 13.06.2022 ОСОБА_1 проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, зокрема в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становила - 21 рік 05 місяців 25 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 09 місяців 20 днів, що підтверджується довідкою від 28.11.2025 №5/604 та наказом про звільнення.
Згідно з матеріалами пенсійної справи, що надана відповідачам на вимоги ухвали суду, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, якій призначено пенсію за вислугу років на підставі пункту «б'статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 14 червня 2022 року, при цьому загальна вислуга років - 25, календарна вислуга років - 21,2.
13.11.2025 позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення з пенсії за вислугу років, призначеної на підставі пункту «Б» статті 12 Закону України № 2262-ХІІ на пенсію за вислугу років, призначену на підставі пункту «А» статті 12 Закону України № 2262-ХІІ з 01.09.2025.
Листом від 10.12.2025 відповідач вказав, що підготовка і подання документів для призначення (перерахунку) пенсій здійснюється уповноваженим структурним підрозділом відповідного Міністерства. Отже, для упорядкування інформації щодо вислуги років рекомендовано звернутися до уповноваженого структурного підрозділу за останнім місцем проходження служби.
Разом з тим, позивач вказує, що незважаючи на те, що Державною установою «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» та Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції було сформовано для ГУ ПФУ в Донецькій області повний комплект документів - при призначенні пенсії було враховано виключно календарну вислугу та призначено пенсію на підставі пункту «Б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто за змішаним стажем.
Згідно з поданням про призначення пенсії від 06.09.2022 №9825 страховий стаж ОСОБА_2 станом на 13.06.2022 для призначення пенсії складає 25 років 00 місяців 12 днів, розрахунок вислуги років (додається). Згідно з розрахунком, вислуга років на 13.06.2022 для призначення пенсії складає 25 років 00 місяців 12 днів.
Згідно з доданим до подання про призначення пенсії наказом про звільнення від 13.05.2022 №145/ОС-22 вислуга років ОСОБА_2 на день її звільнення складає: у календарному обчисленні - 21 рік 04 місяці 25 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 9 місяців 20 днів. Загальний трудовий стаж складає - 27 років 05 місяців 16 днів.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки при встановленні наявності у позивача права на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону № 2262, для визначення календарної вислуги років для призначення пенсії необхідно було керуватися нормами Закону № 2713 який має вищу юридичну силу, а не Порядком № 393, який є підзаконним актом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV) держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону № 2713-IV пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України (частина 4 статті 23 Закону № 2713-IV).
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, серед інших, мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
За змістом пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону, призначається незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Досліджуючи природу пільгового зарахування вислуги років, Верховний Суд у складі судової палати у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 зробив висновок, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Питання пільгового обчислення календарної вислуги років особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби досліджувалось Верховним Судом.
Так, у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 Верховний Суд у складі судової палати дійшов також таких висновків:
«…право на пільговий залік вислуги років для осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби передбачене також і Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».
Відповідно до частин 3, 4 статті 23 цього Закону пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.».
Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач проходила службу на посадах рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби і на момент звільнення її календарна вислуга в пільговому обчисленні становила 29 років 9 місяців 20 днів, що підтверджується наказом про звільнення від 13.05.2022 №145/ОС-22.
За таких обставин, ОСОБА_2 набула право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ.
Посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 звернувся за призначенням за пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ вже під час дії Порядку №393, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022, є безпідставним і ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, оскільки передбачене цим Порядком право на пільгове зарахування вислуги років враховується для визначення розміру пенсії, а не її призначення. При цьому, право позивача на пільгове зарахування вислуги років саме для призначення пенсії передбачене частиною 4 статті 23 Закону № 2713-IV, яка підлягає застосуванню під час вирішення цієї справи.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №520/14878/23, від 26.02.2025 у справі №560/14729/23 за подібних обставин справи.
Також подібних висновків у аналогічній справі дійшов Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.01.2026 у справі № 200/4752/25.
Стосовно тверджень відповідача щодо необхідності звернення позивача для упорядкування інформації щодо вислуги років до уповноваженого структурного підрозділу за останнім місцем проходження служби, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 48 Закону № 2262 заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13404, (далі Порядок № 3-1, в редакції станом на час призначення пенсії позивачеві).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою дати їх відправлення.
Згідно з пунктом 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії:
- перевіряє правильність оформлення заяви й подання про
призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про
особу даним паспорта та документам про стаж;
- здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення
представлених документів;
- перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й
засвідчує виявлені розходження.
Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від
міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих
документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в
необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Отже, установивши розбіжність в зазначенні стажу роботи позивача в Поданні про призначенні пенсії та доданих до нього документів, саме пенсійний орган мав право вимагати від Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» дооформленя поданих документів.
Суд наголошує, що наказом про звільнення та довідкою від 28.11.2025 №5/604 підтверджується вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні- 21 рік 05 місяців 25 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 09 місяців 20 днів.
Стосовно дати здійснення переведення, суд зазначає, що із заявою про переведення на пенсію за вислугу років на підставі пункту “А» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.09.2025 позивач звернулася до пенсійного органу 13.11.2025.
При цьому, відповідно до положень статті 50 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Отже, ураховуючи, що позивач мала право на призначення пенсії на підставі пункту “а» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з дня призначення їй пенсії, а саме з 14.06.2022, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в межах позовних вимог.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, ураховуючи, що суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з матеріалами справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн (1331,20 *0,8).
Таким чином, судовий збір у розмірі 1064,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов адвоката Шевченко Ангеліни Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за вислугу років, яка призначена на підставі пункту “б» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугу років на підставі пункту “а» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) перевести з 01.09.2025 ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії за вислугу років, яка призначена на підставі пункту “б» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, на пенсію за вислугу років на підставі пункту “а» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років - 29 років, 09 місяців, 20 днів.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв