8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4397/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємеця Алмакаєва Ріфата Меніровича, м. Харків
до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
про стягнення 660420,00 грн.
за участю :
позивача - Іноземцевої Ю.М.,
відповідача - Марченко М.Ю.,
Позивач, Фізична особа-підприємець Алмакаєв Ріфат Менірович, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 660420,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 квітня 2021 року Східним апеляційним господарським судом було прийнято постанову по справі № 922/1822/20, згідно якої визнано незаконним та скасовано пункт 8 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 №757/17; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.07.2018 №5610-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Алмакаєвим Ріфатом Меніровичем, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2659; зобов'язано Фізичну особу-підприємця Алмакаєва Ріфата Меніровича повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради: нежитлові приміщення 2-го поверху №66-:-69, 71-:-73, 81-:-84, 82а, 82б, площею 158кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1519831663101; нежитлові приміщення 2-го поверху №74 площею 18,9 кв.м у будівлі літ."А-5", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1501626363101; 35/100 часток у праві власності на нежитлові приміщення 2-го поверху №65 площею 16,2кв.м, №75 загальною площею 17,1кв.м у будівлі літ."А-5", що складає 11,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1501664363101; 1/3 частку у праві власності на нежитлові приміщення спільного користування 1-го поверху №23, 23а, загальною площею 16 кв.м у літ."А-5", що складає 5,3 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1457763463000. На виконання Постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 року, на підставі Акту приймання-передачі об'єкта приватизації, що повертається у комунальну власність Харківської міської територіальної громади від 18.02.2022 року, вказані нежитлові приміщення були передані Алмакаєвим Р.М. до комунальної власності Харківської територіальної громади. Правова підстава, згідно якої відповідач набув право власності на грошові кошти позивача - договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.07.2018 №5610-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Алмакаєвим Ріфатом Меніровичем, відпала у зв'язку із винесенням постанови Східним апеляційним господарським судом від 21.04.2021 у справі № 922/1822/20.
Позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 10.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу встановлений строк протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заяви про усунення недоліків позовної заяви із визначеним статусом позивача.
17.12.2025 до суду від позивача Фізичної особи-підприємця Алмакаєва Ріфата Меніровича надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 18.12.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
16.02.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що при розгляді справи № 922/1822/20, зокрема Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду встановлено те, що ФОП Алмакаєв Р. М., який за відсутності у нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу у зв'язку з нездійсненням ним поліпшень майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, звернувся до органів місцевого самоврядування з такою заявою свідчить про недобросовісність дій орендаря, а тому позбавлення ФОП Алмакаєва Р.М. майна не суперечитиме принципам, встановленим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі наслідки обумовлені протиправною поведінкою самого набувача майна. Ураховуючи викладене, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради вважає, що вищезазначені факти є встановленими та мають преюдиційне значення для справи № 922/4397/25.
Відповідач також зазначає, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержить на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з ч. 11 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" Порядок повернення в державну (комунальну) власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджується Фондом державного майна України. Порядок повернення сплаченої переможцем аукціону ціни продажу об'єкта приватизації визначається Кабінетом Міністрів України. У разі якщо об'єкт приватизації визнано банкрутом, кошти від повторного продажу покупцю не повертаються. У разі повернення в державну (комунальну) власність об'єктів приватизації орган приватизації приймає рішення про повторний продаж такого об'єкта у порядку, визначеному цим Законом. Наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1331 затверджено Порядок повернення у державну (комунальну) власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів. Цей Порядок регулює відносини, пов'язані з поверненням у державну (комунальну) власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за згодою сторін, за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнанням його судом недійсним. Об'єкт приватизації повертається до сфери управління органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу, для здійснення управління цим об'єктом згідно із законодавством до дати відчуження його в результаті повторного продажу. Повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, здійснюється у порядку, встановленому Фондом державного майна України, на підставі рішення суду про розірвання договору купівлі-продажу або визнання його судом недійсним з коштів, які надійшли від повторного продажу таких об'єктів (зменшених на суму збитків, неустойки, штрафів та будь-яких інших платежів, які належать до сплати покупцем згідно із Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" та/або договором купівлі-продажу), протягом 5 робочих днів після надходження коштів від повторного продажу на рахунок державного органу приватизації. Після повернення об'єкта приватизації у державну (комунальну) власність орган приватизації приймає рішення про повторний продаж такого об'єкта у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію державного комунального майна". Отже вимогами діючого законодавства передбачено, що повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, здійснюється у порядку, встановленому Фондом державного майна України, з коштів, які надійшли від повторного продажу таких об'єктів (зменшених на суму збитків, неустойки, штрафів та будь-яких інших платежів, які належать до сплати покупцем згідно із Законом України "Про приватизацію державного комунального майна" та/або договором купівлі-продажу), протягом 5 робочих днів після надходження коштів від повторного продажу на рахунок державного органу приватизації. Отже, до спірних правовідносин у справі № 922/4397/25 необхідно застосовувати саме приписи ст. 216 Цивільного Кодексу України та ч.11 ст.26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", з урахуванням Порядку повернення у державну (комунальну) власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 № 1331. Ураховуючи вищевикладене, застосування до спірних правовідносин ст. 1212 Цивільного Кодексу України є неналежним способом захисту прав позивача, оскільки у даному випадку, орган місцевого самоврядування, її виконавчий комітет, міський голова (в межах їх компетенції) у спірних правовідносинах реалізують права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України та встановлено наявність протиправної поведінки самого покупця, позивача у цій справі, який за відсутності у нього законодавчо встановлених підстав для приватизації майна шляхом викупу у зв'язку з нездійсненням ним поліпшень майна, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, звернувся до органів місцевого самоврядування з такою заявою, що свідчить про недобросовісність дій позивача. Позивач у позовній заяві посилається на те, що на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 року, на підставі Акту приймання-передачі об'єкта приватизації, що повертається у комунальну власність Харківської міської територіальної громади від 18.02.2022 року. Вказані нежитлові приміщення були передані Алмакаєвим Р.М. до комунальної власності Харківської територіальної громади. Також, на те, що 10.11.2025 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про повернення коштів сумі 660420,00 грн., які були сплачені на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.07.2018 № 5610-B-C. Однак, відповідач вказану вимогу проігнорував, відповіді не надав. Проте, листом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 10840 від 29.12.2025 на зазначену вимогу ФОП Алмакаєву Р.М. було надано відповідь, відповідно до якої повідомлено, що Управління здійснює заходи щодо підготовки об'єкта комунальної власності Харківської міської територіальної громади нежитлових приміщень 2-го поверху № 66-:-69, 71-:-73, 81-:-84, 82а. 826, площею 158,6 кв. м; нежитлового приміщення 2-го поверху № 74 площею 18,9 кв. м; 35/100 часток у праві власності на нежитлові приміщення 2-го поверху № 65 площею 16,2 кв. м. № 75 загальною площею 17,1 кв. м, що складає 11,7 кв.м; 1/3 частку у праві власності на нежитлові приміщення спільного користування 1-го поверху № 23, 23а, загальною площею 16 кв.м, що складає 5,3 кв. м, які розташовані в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_2 для включення його у перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.
24.02.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування України" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування України" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Згідно ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування України" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування України" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування України" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.
Згідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування України" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим законом.
У відповідності до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування України" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
Згідно ст.4,5 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно Фонд державного майна України та органи приватизації, створені місцевими Радами. Покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".
Відповідно до статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців. Програма приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затверджена рішенням 13 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 21.06.2017 №691/17, визначає мету, пріоритети та умови приватизації комунального майна територіальної громади міста на 2017-2022 роки. Згідно положень Програми приватизація майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, здійснюється на підставі рішень сесій Харківської міської ради. Відповідно до Програми продавець - територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління. Покупцями об'єктів приватизації можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених п.1.3.3 цієї Програми. Орендарі, що виявили бажання приватизувати орендоване майно, подають до Управління заяву про включення такого майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації (п. 3.5 Програми). Ініціатива щодо приватизації об'єктів комунальної власності може виходити як від Управління, так і від інших виконавчих органів Харківської міської ради, осіб, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства (п. 3.1 Програми). Ініціатива щодо визначення способу приватизації належить Управлінню (п.3.1 цієї Програми). Приватизація об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою. Приватизація об'єктів здійснюється шляхом: викупу; продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом. Орендарі, що виявили бажання приватизувати орендоване майно, подають до Управління заяву про включення такого майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. Управлінням готується проект рішення сесії Харківської міської ради з переліками об'єктів, що пропонуються для приватизації за способами їх приватизації. Рішення про затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації, приймається на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради за поданням Управління. Після затвердження на сесії Харківської міської ради переліків об'єктів, що підлягають приватизації, Управління здійснює заходи щодо приватизації об'єктів відповідно до чинного законодавства.
Стаття 140 Конституції України встановлює межі дії органів місцевого самоврядування - самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України. Таким чином, фактично орган приватизації при включенні нежитлових приміщень до переліку таких, які підлягають приватизації шляхом викупу позивачем, самостійно прийняв рішення про приватизацію об'єктів у спосіб їх викупу покупцем відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". У даних правовідносинах, по-перше, у приватного учасника обороту відсутній обов'язок контролювати законність рішень органу влади, а, по-друге, він об'єктивно позбавлений змоги впливати на рішення органу влади, незалежно від оцінки дій останньої. Здійснюючи приватизаційну політику щодо включення нежитлових приміщень до переліку таких, які підлягають приватизації шляхом викупу, відповідач діяв як орган публічної влади і повинен був ухвалювати свої рішення в межах чинних на той час законів. При цьому, саме відповідач мав виключні повноваження щодо встановлення умов приватизації та ухвалення необхідних для її проведення актів, не погоджуючи своїх дій та рішень з покупцями, а покупці не мали і не могли мати можливості перевіряти правильність актів ради щодо приватизації ними майна. Таким чином, посилання відповідача на недобросовісність позивача є безпідставними.
Також позивач вказує, що відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Підставою для застосування приписів ст. 1212 ЦК України є скасування, визнання недійсною, зміна або припинення правової підстави, на якої та чи інша особа набула майно, у тому числі і грошові кошти. У даному випадку, правова підстава, згідно якої відповідач набув право власності на грошові кошти позивача - договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.07.2018 №5610-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Алмакаєвим Ріфатом Меніровичем, відпала у зв'язку із винесенням постанови Східним апеляційним господарським судом від 21.04.2021 у справі № 922/1822/20. Таким чином, згідно з приписами ч. 1 ст. 216 та ст. 1212 ЦК України, наявні правові підстави для виникнення зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 660420,00 грн, які були отримані відповідачем за договором, визнаним недійсним рішенням суду.
У судовому засіданні 02.04.2026 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 02.04.2026 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.
31 липня 2018 року між Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Продавець) та фізичною особою-підприємцем Алмакаєвим Ріфатом Меніровичем (Покупець) на підставі рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 №691/17 "Про Програму приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр." та рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №757/17 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", рішення 20 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.06.2018 № 1146/18 "Про внесення змін до деяких рішень Харківської міської ради щодо приватизації комунального майна", наказу Управління "Про оформлення договору купівлі - продажу" №298 від 24.07.2018 був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №5610-В-С, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2659.
Відповідно до п. 1 договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти:
- нежитлові приміщення 2-го поверху № 66-:-69, 71-:-73, 81-:-84, 82а, 826 в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 158,6 кв.м. за адресою: вул. Полтавський шлях, 47/49, м. Харків;
- нежитлове приміщення 2-го поверху № 74 в житловому будинку літ. "А5", загальною площею 18,9 кв.м. за адресою: вул. Полтавський шлях, 47/49, м. Харків;
- 35/100 часток у праві власності на нежитлові приміщення 2-го поверху № 65, 75 в житловому будинку літ. "А-5" площею 11,7 кв.м. за адресою: вул. Полтавський шлях, 47/49, м. Харків;
- 1/3 частку у праві власності на нежитлові приміщення спільного користування 1-го поверху № 23, 23а в житловому будинку літ. "А-5" площею 5,3 кв.м. за адресою: вул. Полтавський шлях, 47/49, м. Харків.
Відповідно до п. 3.1. договору ціна продажу об'єкта приватизації сплачується на підставі цього договору, в термін, визначений цим договором.
Відповідно до п. 3.2. договору порядок перерахування ціни продажу об'єкта приватизації, що становить 660420 грн (шістсот шістдесят тисяч чотириста двадцять гривень) здійснюється таким чином:
3.2.1. Сума застави у розмірі 71248,26 грн (сімдесят одна тисяча двісті сорок вісім гривень, 26 коп.), яка була перерахована покупцем на рахунок Управління №37325007002208 у строк десяти робочих днів після прийняття Харківською міською радою рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу підлягає зарахуванню на рахунок Управління № 37189005002208 не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
3.2.2. покупець який підписав договір купівлі-продажу, сплачує на рахунок Управління № 37189005002208 в ГУДКСУ у Харківській області МФО 851011 податковий номер 14095412, суму у розмірі 589171,74 грн (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч сто сімдесят одна гривня, 74 коп.) не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) днів з дня підписання цього договору.
У червні 2020 року Керівник Харківської місцевої прокуратури № 2 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Фізичної особи-підприємця Алмакаєва Ріфата Меніровича про визнання незаконним та скасування пункту 8 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.07.2018 №5610-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Алмакаєвим Ріфатом Меніровичем, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2659, скасувавши його державну реєстрацію; зобов'язати повернути Фізичну особу-підприємця Алмакаєва Ріфата Меніровича територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення, які є предметом договору купівлі-продажу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.10.2020 у справі №922/1822/20 у задоволенні позову було відмовлено.
27 квітня 2021 року Східним апеляційним господарським судом було прийнято постанову по справі № 922/1822/20, згідно якої визнано незаконним та скасовано пункт 8 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 №757/17; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.07.2018 №5610-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Алмакаєвим Ріфатом Меніровичем, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2659; зобов'язано Фізичну особу-підприємця Алмакаєва Ріфата Меніровича повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради: нежитлові приміщення 2-го поверху №66-:-69, 71-:-73, 81-:-84, 82а, 82б, площею 158кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1519831663101; нежитлові приміщення 2-го поверху №74 площею 18,9 кв.м у будівлі літ."А-5", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1501626363101; 35/100 часток у праві власності на нежитлові приміщення 2-го поверху №65 площею 16,2кв.м, №75 загальною площею 17,1кв.м у будівлі літ."А-5", що складає 11,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1501664363101; 1/3 частку у праві власності на нежитлові приміщення спільного користування 1-го поверху №23, 23а, загальною площею 16 кв.м у літ."А-5", що складає 5,3 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1457763463000.
На виконання Постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 року, на підставі Акту приймання-передачі об'єкта приватизації, що повертається у комунальну власність Харківської міської територіальної громади від 18.02.2022 року, вказані нежитлові приміщення були передані Алмакаєвим Р.М. до комунальної власності Харківської територіальної громади.
Позивач вказує, що правова підстава згідно з якої відповідач набув право власності на грошові кошти позивача - договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.07.2018 №5610-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Алмакаєвим Ріфатом Меніровичем, відпала у зв'язку із винесенням постанови Східним апеляційним господарським судом від 21.04.2021 у справі № 922/1822/20.
Отже, згідно з приписами ч. 1 ст. 216 та ст. 1212 ЦК України, наявні правові підстави для виникнення зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 660420,00 грн, які були отримані відповідачем за договором, визнаним недійсним рішенням суду.
10 листопада 2025 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про повернення коштів у сумі 660420,00 грн, які були сплачені на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.07.2018 №5610-В-С.
Однак, відповідач вказану вимогу проігнорував, відповіді не надав.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Також судом встановлено, що листом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 10840 від 29.12.2025 на вищезазначену вимогу ФОП Алмакаєву Р.М. було надано відповідь, відповідно до якої повідомлено, що Управління здійснює заходи щодо підготовки об'єкта комунальної власності Харківської міської територіальної громади нежитлових приміщень 2-го поверху № 66-:-69, 71-:-73, 81-:-84, 82а. 826, площею 158,6 кв. м; нежитлового приміщення 2-го поверху № 74 площею 18,9 кв. м; 35/100 часток у праві власності на нежитлові приміщення 2-го поверху № 65 площею 16,2 кв. м. № 75 загальною площею 17,1 кв. м, що складає 11,7 кв.м; 1/3 частку у праві власності на нежитлові приміщення спільного користування 1-го поверху № 23, 23а, загальною площею 16 кв.м, що складає 5,3 кв. м, які розташовані в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_2 для включення його у перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З аналізу наведених норм матеріального та процесуального права можна дійти висновку, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Частинами 1,3,4 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов'язаний визначити суб'єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред'явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №125/2157/19).
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц і №372/51/16-ц).
Однак, за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №910/7122/17).
Таким чином, враховуючи зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду та виходячи із системного аналізу змісту положень частин 1, 2, 4 статті 48 ГПК України, суд доходить висновку про те, що зазначені процесуальні норми дозволяють суду першої інстанції залучити до участі в справі співвідповідача (співвідповідачів) або замінити первісного відповідача належним відповідачем, причому вказані процесуальні дії суд має право вчиняти лише за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, тобто не з ініціативи суду, а процесуальним наслідком пред'явлення позову до неналежного відповідача є відмова в позові до нього.
Аналогічний правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі №902/1331/22.
Як встановлено судом, договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 5610-В-С від 31.07.2018 був укладений між Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Продавець) та фізичною особою-підприємцем Алмакаєвим Ріфатом Меніровичем (Покупець).
27 квітня 2021 року Східним апеляційним господарським судом було прийнято постанову по справі № 922/1822/20, згідно якої, зокрема, зобов'язано Фізичну особу-підприємця Алмакаєва Ріфата Меніровича повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради: нежитлові приміщення 2-го поверху № 66-:-69, 71-:-73, 81-:-84, 82а, 82б, площею 158кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1519831663101; нежитлові приміщення 2-го поверху № 74 площею 18,9кв.м у будівлі літ."А-5", за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1501626363101; 35/100 часток у праві власності на нежитлові приміщення 2-го поверху №65 площею 16,2кв.м, №75 загальною площею 17,1кв.м у будівлі літ."А-5", що складає 11,7кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1501664363101; 1/3 частку у праві власності на нежитлові приміщення спільного користування 1-го поверху №23, 23а, загальною площею 16кв.м у літ."А-5", що складає 5,3кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1457763463000.
На виконання Постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 року, на підставі Акту приймання-передачі об'єкта приватизації, що повертається у комунальну власність Харківської міської територіальної громади від 18.02.2022 року, вказані нежитлові приміщення були передані Алмакаєвим Р.М. до комунальної власності Харківської територіальної громади.
Отже, договір був укладений Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, нежитлові приміщення були передані Алмакаєвим Р.М. до комунальної власності Харківської територіальної громади.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною п'ятою статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада.
Територіальна громада міста Харкова як власник спірного об'єкта нерухомості делегує Харківській міськраді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
Рішенням 1 сесія 8 скликання від 09.12.2020 № 7/20 "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання" на підставі ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада затвердила положення про адміністрації районів, департаменти, управління, відділи та інші виконавчі органи Харківської міської ради 8 скликання (додатки 1-126).
Відповідно до п.1.1 положення про Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (Додаток 44 до рішення 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання" від 09.12.2020 № 7/20) (надалі Положення) 1.1. Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Департамент) є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою.
Відповідно до п. 2.1.-2.2. Положення Департамент є юридичною особою, веде самостійний баланс, має право відкривати реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України та установах банків відповідно до чинного законодавства України. Департамент у межах повноважень має право укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем, відповідачем і третьою особою в суді.
Відповідно до п. 5.2. Положення, до складу Департаменту входить, зокрема, Управління комунального майна та приватизації.
Відповідно до п. 5.3. Управління комунального майна та приватизації має статус юридичної особи.
Суд приходить до висновку, що хоча Управління комунального майна та приватизації має статус юридичної особи, позивач у справі мав залучити в якості співвідповідача Харківську міську раду, яка при укладанні договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.07.2018 № 5610-В-С з Фізичною особою-підприємцем Алмакаєвим Р.М., діяла від імені та в інтересах Територіальної громади м. Харкова, була стороною вказаного договору та відповідно на користь якої позивачем були повернуті спірні нежитлові приміщення.
Втім, саме сторона позивача розпорядилася на власний розсуд своїми процесуальними правами та визначилася з колом учасників справи, до яких пред'являються позовні вимоги.
Суд не має права вирішувати питання обґрунтованості позовних вимог по суті без залучення до розгляду справи належного кола всіх відповідачів.
З урахуванням вищевикладеного, суд вбачає законні підстави для відмови у задоволенні позову саме з підстав незалучення до участі у справі співвідповідача - Харківської міської ради.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено "10" квітня 2026 р.
СуддяЛ.В. Шарко