31 березня 2026 року м. Харків Справа № 917/962/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.,
за участю секретаря судового засідання: Євтушенка Є.В.,
представники учасників справи: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх. №433) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.02.2026 про заміну сторони правонаступником у справі №917/962/23 (суддя Киричук О.А.),
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м.Полтава,
до боржника Салівського комунального підприємства "Комунальний сервіс", с.Салівка Кременчуцького району Полтавської області
про видачу судового наказу спро тягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії в сумі 20906,34грн,
заінтересована особа Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області
16.06.2023 Господарським судом Полтавської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (далі - ТОВ "Полтаваенергозбут", стягувач) видано судовий наказ про стягнення з Салівського комунального підприємства "Комунальний сервіс" (далі - Салівське КП "Комунальний сервіс", боржник) заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20203503 від 01.01.2019 на загальну суму 20906,34грн.
03.02.2026 до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ "Полтаваенергозбут" про заміну сторони її правонаступником у справі №917/962/23, в якій заявник просив замінити боржника Салівське КП "Комунальний сервіс" на його правонаступника - Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Зазначена заява обґрунтована тим, що судовий наказ №917/962/23 від 16.06.2023, який пред'явлений стягувачем до примусового виконання Горішноплавнівському ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області, був повернутий без виконання постановою від 19.12.2025 у зв'язку з відсутністю у боржника будь-якого майна, на яке можливо звернути стягнення.
Водночас, заявник вказує, що 19.09.2019 рішенням Горішньоплавнівської міської ради 51 сесії 7 скликання "Про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс" та Келебердянського комунгоспу" боржника у цій справі - Салівське КП "Комунальний сервіс" було реорганізовано шляхом приєднання до КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства". Пунктом 4.5 цього рішення доручено підготувати та подати на затвердження Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області передавальні акти станом на 01.04.2020, при цьому, пунктом 5 рішення визнано КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" правонаступником всіх активів та пасивів, прав та зобов'язань Салівського КП "Комунальний сервіс". Станом на цей час Салівського КП "Комунальний сервіс" перебуває у стані припинення, реорганізація не завершена.
За таких обставин, заявник вважає, що наявні підстави для здійснення правонаступництва боржника у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.02.2026 задоволено заяву ТОВ "Полтаваенергозбут" про заміну сторони її правонаступником у справі №917/962/23 та замінено боржника у справі №917/962/23 - Салівське КП "Комунальний сервіс" на його правонаступника КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства".
Суд першої інстанції, керуючись, зокрема, нормами ст. 52 та ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), дійшов висновку про наявність підстав для заміни боржника у справі його правонаступником, оскільки встановлено, що рішенням Горішньоплавнівської міської ради від 19.09.2019 Салівське КП "Комунальний сервіс" було реорганізовано шляхом приєднання до КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", а також вирішено підготувати та подати на затвердження передавальні акти станом на 01.04.2020 та визнано КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" правонаступником активів та пасивів, прав та зобов'язань Салівського КП "Комунальний сервіс". Відповідно, заява ТОВ "Полтаваенергозбут" про заміну боржника правонаступником є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою, КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.02.2026 у справі №917/962/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви ТОВ "Полтаваенергозбут" про заміну сторони її правонаступником у справі №917/963/23, а також покласти на стягувача витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" є правонаступником прав та обов'язків боржника за судовим наказом у цій справі, що призвело до неправильного вирішення питання про заміну сторони у справі.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції належним чином не досліджував обставини, на які стягувач посилався як на підставу заяви про заміну сторони, не надав належну оцінку наявним у справі доказам та взяв до уваги неналежний та не допустимий доказ (рішення Горішньоплавнівської міської ради про реорганізацію Салівскього КП "Комунальний сервіс" від 19.12.2019, що втратило чинність), який не міг належним чином підтверджувати перехід прав та обовязків боржника до КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства".
Скаржник зауважує, що рішенням Горішньоплавнівської міської ради від 18.02.2020 "Про ліквідацію Салівського КП "Комунальний сервіс" (яке розміщено у публічному доступі на офіційному веб-сайті міської ради) вирішено, зокрема, припинити діяльність шляхом ліквідації Салівського КП "Комунальний сервіс", а попереднє рішення Міської ради про реорганізацію Салівскього КП "Комунальний сервіс" від 19.12.2019 визнано таким, що втратило чинність.
Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов висновку про заміну сторони на підставі оцінки рішення Міської ради, яке вже втратило чинність, а також за відсутності будь-яких доказів фактичної передачі майна між цими комунальними підприємствами.
Кріт того, на думку скаржника, що місцевий господарський суд залишив поза увагою, що у цій справі стягував звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу щодо заборгованості боржника за спожиту електричну у грудні 2022 року та січні 2023 року, тобто коли Салівське КП "Комунальний сервіс" вже перебувало у стані припинення (згідно відомостей в ЄДР - з 27.02.2020) та його не було замінено на іншого правонаступника. Тобто, станом на момент виникнення спірних правовідносин боржник вже не перебував у процедурі реорганізації, яка була скасована рішенням Міськради від 18.02.2020, а був ліквідований за рішенням його засновника без визначення правонаступників.
З огляду на викладене, апелянт вважає, що перехід прав та обов'язків боржника, у тому числі по заборгованості перед ТОВ "Полтаваенергозбут" за спожиту електроенергію на загальну суму 20906,34грн, не підтверджується жодними належними доказами, а відтак відсуні підстави для заміни боржника у цій справі.
Згідно з витягом із протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.03.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2026 поновлено КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 17.02.2026 у справі №917/962/23; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №917/962/23 на 31.03.2026 о 10:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104.
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 10.03.2026, ТОВ "Полтаваенегозбут" заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, посилаючись, зокрема, на наступне:
- постановою органу ДВС від 19.12.2025 повернуто судовий наказ №917/962/23 від 16.06.2023 без виконання у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення; у свою чергу, відсутність на рахунках Салівського КП "Комунальний сервіс" грошових коштів та іншого майна наразі унеможливлює реальне виконання судового наказу у цій справі;
- стан припинення Салівського КП "Комунальний сервіс", який фактично діє до цього часу, ставить під сумнів дійсне виконання рішення Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 18.02.2020 щодо його ліквідації до 18.02.2020, а також скасування рішенням Міської ради про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс" від 19.09.2019;
- відсутність у боржника будь-якого майна, що встановлено органами ДВС під час виконання судового наказу від 16.06.2023, свідчить лише про зміну власника такого майна, у т.ч. шляхом його передачі іншому комунальному підприємству;
- крім того, у поданому відзиві стягувачем заявлено клопотання про витребування у КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" доказів, а саме, передавальних актів станом на 01.04.2020, які сторони мали скласти відповідно до п. 4.5 рішення Горішньоплавнівської міської ради "Про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс" від 19.09.2019.
16.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду від КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" надійшли заперечення проти клопотання стягувача про витребування доказів, які мотивовані тим, що будь-які передавальні акти між комунальними підприємствами взагалі не складалися та не можуть бути в наявності КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" у зв'язку із втратою чинності рішення Міської ради від 19.12.2019.
20.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду від КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" надійшла заява про долучення до матеріалів справи завірених належним чином копій рішень Горішньоплавнівської міської ради від 19.09.2019 "Про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс" та від 18.02.2020 "Про ліквідацію Салівського КП "Комунальний сервіс", які розміщенні на офіційному сайті Міської ради, оригінали цих рішень знаходяться в архівному відділі.
26.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Полтаваенергозбут" та КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" надійшли заяви про проведення судового засідання без участі їх представників за наявними матеріалами справи.
Уповноважені представники апелянта, стягувача та боржника у судове засідання апеляційної інстанції 31.03.2024 не з'явились, просили проводити розгляд справи без участі представників; про дату та час судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином.
Розглянувши у судовому засіданні клопотання ТОВ "Полтаваенергозбут" про витребування у КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" доказів, а саме, передавальних актів станом на 01.04.2020, які мали б складатися на виконання до п. 4.5 рішення Горішньоплавнівської міської ради "Про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс" від 19.09.2019, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.ч. 2 та 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 81 ГПК України).
Колегія суддів зазначає, що наявність самого лише клопотання не може бути визнано достатньою підставою для витребування доказів судом. Передумовою для звернення до суду з відповідним клопотанням та підставою для його задоволення судом є необхідність дотримання заявником приписів ст. 81 ГПК України, у тому числі п. 4 ч. 1 цієї статті, а саме: зазначення про заходи, яких він вжив для отримання цього доказу самостійно, а також надання доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №916/3920/24.
Натомість, клопотання ТОВ "Полтаваенергозбут" про витребування доказів не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 81 ГПК України, оскільки заявником не зазначено про заходи, яких він вжив для отримання цих доказів самостійно, як і не надав доказів вжиття таких заходів, зокрема, доказів звернення до відповідних осіб з приводу надання таких доказів.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України, які передбачають, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (див. постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18 та інші).
Отже, прийняття нових доказів в суді апеляційної інстанції або їх витребування, без дотримання порядку, визначеного нормами ГПК України, матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Колегія суддів наголошує, що під час розгляду справи у суді першої інстанції ТОВ "Полтаваенргозбут" не зверталося до суду із відповідним клопотання про витребування доказів.
Крім того, пункт 4.5. рішення Горішньоплавнівської міської ради від 19.12.2019, на який посилається стягував у своїй заяві, передбачає підготовку та затвердження передавального акту саме уповноваженою комісією Міської ради, а не комунальними підприємствами.
Однак, заявляючи клопотання про витребування доказів саме у КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", стягувач не зазначив обгрунтованих підстав, з яких цей докази має бути у цього підприємства, а також не надав доказів свого звернення до Горішньоплавнівської міської ради за отриманням цих доказів.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявленого ТОВ "Полтаваенргозбут" клопотання про витребування доказів.
Відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво).
За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
13.06.2023 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ТОВ "Полтаваенергозбут" про видачу судового наказу про стягнення з Салівського КП "Комунальний сервіс" заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20203503 від 01.01.2019 на загальну суму 20906,34грн, з яких: основний борг за спожиту електричну енергію за період з 01.12.2022 по 31.01.2023 в сумі 20343,63грн; пеня за період з 01.02.2022 по 22.02.2023 в сумі 2,08грн; інфляційні нарахування за період з 16.12.2022 по 15.03.2023 в сумі 233,78грн; 3% річних за період з 01.01.2022 по 30.04.2023 в сумі 326,85грн.
16.06.2023 Господарським судом Полтавської області видано судовий наказ у справі №917/962/23 про стягнення з Салівського КП "Комунальний сервіс" на користь ТОВ "Полтаваенергозбут" заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20203503 від 01.01.2019 у загальній сумі 20906,34грн.
У подальшому судовий наказ Господарським судом Полтавської області №917/962/23 від 16.06.2023 був пред'явлений стягувачем до примусового виконання Горішноплавнівському ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області та 19.12.2025 державним виконавцем Ковтонюк Я.В. прийнято постанову про повернення судового наказу стягувачу без виконання у зв'язку з відсутністю у боржника будь-якого майна, на яке згідно чинного законодавства України можливо звернути стягнення (т. 1, а.с. 74).
03.02.2026 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ТОВ "Полтаваенергозбут" про заміну сторони у справі №917/962/23, зокрема, боржника Салівське КП "Комунальний сервіс" на його правонаступника - КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства".
В ході розгляду цієї заяви судом першої інстанції було встановлено, що 19.12.2019 рішенням Горішньоплавнівської міської ради 51 сесії 7 скликання "Про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс" та Келебердянського комунгоспу" боржника у цій справі - Салівське КП "Комунальний сервіс" було реорганізовано шляхом приєднання до КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Пунктом 4.5 рішення Горішньоплавнівської міської ради передбачено підготувати та подати на затвердження Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області передавальні акти станом на 01.04.2020.
Разом з цим, пунктом 5 рішення Горішньоплавнівської міської ради зазначено вважати КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області правонаступником активів та пасивів, прав та зобов'язань Салівського КП "Комунальний сервіс".
Місцевим господарським судом також з'ясовано, що станом на час розгляду цієї заяви Салівське КП "Комунальний сервіс" перебуває у стані припинення, процедура його реорганізації не завершена.
Задовольняючи подану стягувачем заяву про заміну сторони, суд першої інстанції врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у справі №296/443/16-ц щодо процедури "універсального правонаступництва" та зазначив, що КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" є правонаступником Салівського КП "Комунальний сервіс" у зв'язку із прийняттям рішення Горішньоплавнівської міської ради від 19.12.2019 "Про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс", у тому числі з тих підстав, що у вказаному рішенні визначено, що нове комунальне підприємство є правонаступником усіх прав та обов'язків боржника у цій справі.
Суд зауважив, що тлумачення ст.ст. 104, 107 ЦК України дає підстави дійти висновку, що вказаними статтями не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Предметом судового розгляду у цій справі є заява стягувача - ТОВ "Полтаваенергозбут" про заміну сторони - Салівського КП "Комунальний сервіс" (боржника у цій справі) його правонаступником - КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", обґрунтована переходом прав та обов'язків, всіх активі та пасивів боржника до нового комунального підприємства.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов'язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.
Частиною 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов'язковість судового рішення.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
Отже, оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно зі ст. 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
За приписами ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до положень ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За змістом даної норми права суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених ч. 2 ст. 334 ГПК України, та, що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.
У зв'язку із заміною боржника або стягувача відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником або стягувачем проводиться відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та норм ГПК України за заявою заінтересованої особи зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього боржника або стягувача всі права та обов'язки у зобов'язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №15/148-10-4045, від 02.04.2021 у справі №34/16, від 21.05.2021 у справі №922/1995/17.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17 зазначила, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
Приписи ст. 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями ст. 52 цього Кодексу.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
У частині 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
У пунктах 37, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 зазначено, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов'язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а усієї їх сукупності.
За змістом пунктів 40 - 43 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/5953/17 при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків.
Отже, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий.
Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов'язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
Зазначене також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц та постанові від 04.11.2020 у справі №922/817/18.
Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Близька за змістом правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №922/817/18.
Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується, що 19.12.2019 Горішньоплавнівською міською радою було прийнято рішення "Про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс" та Келебердянського комунгоспу", яким, окрім іншого, Салівське КП "Комунальний сервіс" реорганізовано шляхом приєднання до КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (пункт 1 рішення)
Пунктом 4.5 цього рішення доручено підготувати та подати на затвердження Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області передавальні акти станом на 01.04.2020.
Разом з цим, у пункті 5 цього рішення зазначено вважати КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області правонаступником активів та пасивів, прав та зобов'язань Салівського КП "Комунальний сервіс".
Матеріли справи не містять доказів завершення процедури реорганізації та виконання пункту 4.5. цього рішення, а саме, підготовки та затвердження Міською радою передавального акту щодо передачі активів та пасиву між обома комунальними підприємства.
Як також встановлено апеляційним судом, 18.02.2020 Горішньоплавнівською міською радою прийнято рішення "Про ліквідацію Салівського КП "Комунальний сервіс"", яким, окрім іншого, припинено діяльність шляхом ліквідації Салівського КП "Комунальний сервіс" (код ЄДРПОУ 37260928) (п.1), а рішення Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 19.12.2019 "Про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс" та Келебердянського комунгоспу" визнано таким, що втратило чинність, крім пункту 8 рішення (п. 6).
Тобто, як встановлено апеляційним судом, уповноваженим органом місцевого самоврядування як засновником/власником комунальних підприємств, що знаходяться в межах територіальної громади, прийнято рішення від 19.12.2019 про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс" шляхом його приєднання до КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", яке (рішення) у подальшому 18.02.2020 було визнано нечинним, тобто засновник самостійно відмінив таке рішення.
Колегія суддів зазначає, що рішення Горішньоплавнівської міської ради від 18.02.2020 "Про ліквідацію Салівського КП "Комунальний сервіс"" знаходиться у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Горішньоплавнівської міської ради (https://www.hprada.gov.ua/index.php/n1rmatyvnidokumenty/sesiya/sesiyazatverdjeno/2020sesiya/53sesiya7zatverdjeno/pro-lkvdacyusalvskogo-kp-komunalniy-servs-826674), воно могло бути безперешкодно отримано учасниками справи та судом першої інстанції, а тому не є новим доказом у справі у розумінні приписів ч. 3 ст. 269 ГПК України.
Водночас, судова колегія враховує, що сама лише наявність рішень Горішньоплавнівської міської ради від 19.12.2019 "Про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс" та Келебердянського комунгоспу" та від 18.02.2020 "Про ліквідацію Салівського КП "Комунальний сервіс"" не може замінювати належне підтвердження факту припинення Салівського КП "Комунальний сервіс" як юридичної особи та не може засвідчувати набуття КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" статусу учасника спірних матеріально-правових відносин з ТОВ "Полтаваенергозбут" (з підстав правонаступництва прав та обов'язків Салівського КП "Комунальний сервіс"), адже за змістом ч.ч. 2 та 5 ст. 107 ЦК України таке правонаступництво має підтверджуватися затвердженим засновником (Горішньоплавнівською міською ради) відповідним передавальним актом, тоді як ані доказів складання такого акту, ані його затвердження на дату постановлення оскаржуваної ухвали, як і даних з ЄДР, заявником надано не було.
Як вже зазначалося раніше, пунктом 4.5. рішення Горішньоплавнівської міської ради від 19.12.2019 "Про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс" та Келебердянського комунгоспу" доручено комісії підготувати та подати на затвердження Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області передавальні акти станом на 01.04.2020.
Тобто, означений передавальний акт (у разі його наявності) мав би бути поданий на розгляд та затверджений на сесії Горішньоплавнівської міської ради, як уповноваженого органу - засновника та власника комунальних підприємств відповідної територіальної громади.
За результатами перевірки та аналізу відомостей з офіційного веб-сайту Горішньоплавнівської міської ради (https://www.hp-rada.gov.ua/) судом апеляційної інстанції встановлено відсутність будь-якого рішення з питання передачі активів та пасиву Салівського КП "Комунальний сервіс" до КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", а також рішення Міської ради щодо затвердження передавального акту. Натомість, як вже вказувалося, рішення Горішньоплавнівської міської ради від 19.12.2019 вже через три місяці після його прийняття було визнано нечинним на підставі іншого рішенням від 18.02.2020 про ліквідацію комунального підприємства.
Таким чином, апеляційним господарським судом встановлено, що між боржником у цій справі - Салівським КП "Комунальний сервіс" та КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" передавальний акт не оформлювався, доказів його розгляду та затвердження уповноваженим органом - Горішньоплавнівською міською радою матеріали справи також не містять.
Колегія суддів зазначає про те, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Як вже було зазначено вище, згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст.104 ЦК України).
При цьому, судова колегія також враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.02.2018 у справі №920/608/17, від 20.11.2018 у справі №925/1143/17, від 18.03.2021 у справі №917/462/20, виходячи з аналізу змісту норм ст.ст. 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (ст.ст. 104 - 109 ЦК України).
У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов'язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов'язаннями в повному обсязі (стаття 107 ЦК України).
Отже, за встановлених у цій справі обставин та оцінки поданої ТОВ "Полтаваенергозбут" заяви про заміну сторони правонаступником, апеляційний господарський суд вважає, що прийняття Горішньоплавнівською міською радою рішення від 19.12.2019 "Про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс" та від 18.02.2020 "Про ліквідацію Салівського КП "Комунальний сервіс"" не можуть засвідчувати набуття КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" статусу учасника спірних матеріально-правових відносин з ТОВ "Полтаваенергозбут" з підстав правонаступництва прав та обов'язків Салівського КП "Комунальний сервіс", оскільки відсутні докази наявності затвердженого засновником (Горішньоплавнівською міською радою) передавального акта, як того вимагає ст. 107 ЦК України.
Колегія суддів звертає увагу, що передавальний акт та розподільчий баланс, які затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення (ст. 107 ЦК України) і є підтвердженням факту та допустимим доказом переходу прав та обов'язків юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання до іншої юридичної особи.
Подібні висновки щодо належного підтвердження факту правонаступництва комунальних підприємств викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.01.2023 у справі 922/1839/19, від 08.02.2023 у справі №910/16900/19 та в ухвалі від 12.10.2023 у справі №922/1839/19.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що підставою для процесуального правонаступництва особи є встановлення наявності безпосередньо у неї правових підстав її наступництва у відповідних матеріальних правовідносинах, що водночас у даній справі не було доведено ТОВ "Полтаваенергозбут" та не було встановлено судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали в цій справі.
Щодо посилання місцевого господарського суду на правові висновки Верховного Суду у справах №910/5953/17, №922/4519/14, №264/5957/17 та №296/443/16-ц, колегія суддів зазначає, що обставини у вказаних справах та у даній справі, що розглядається, не є подібними з огляду на іншу фактично-доказову базу.
Так, у справі №910/5953/17 Велика Палата Верховного Суду вирішував виключно правову проблему, пов'язану з реорганізацією ДП "Донецька залізниця" з правонаступництвом цього підприємства АТ "Укрзалізниця", яке у свою чергу створювалось за спеціальною процедурою, визначеною законом і окремою Постановою Кабінету Міністрів України.
При цьому, у справі №264/5957/17 Верховний Суд робив правові висновки, враховуючи, що від первісного боржника до його правонаступника були передані всі активи і пасиви за передавальними актами (інвентаризаційними описами, звіряльними відомостями тощо).
Водночас у даній справі, як зазначено вище, доказів формування передавальних актів, їх подання на розгляд та затвердження власником (Міською радою), фактичної передачі Салівським КП "Комунальний сервіс" активів та пасиву, прав та обов'язків, як і взагалі будь-якого майна та доказів їх отримання КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", матеріали справи не містять та заявником таких доказів суду не надано.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що рішення Горішньоплавнівської міської ради рішення від 19.12.2019 "Про реорганізацію Салівського КП "Комунальний сервіс", яким стягувач обґрунтовує свої вимоги, було визнано нечинним, а також апеляційним судом встановлено, що фактичного переходу прав та обов'язків боржника у матеріальних правовідносинах (передачі активів та пасиву, прав та обов'язків боржника на підставі передавального акту, затвердженого уповноваженим органом - Міською радою) не відбувалося, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для заміни боржника на його правонаступника.
Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що у місцевого господарського суду у даному випадку не було підстав для задоволення заяви стягувача про заміну боржника у справі №917/962/23 на його правонаступника КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства".
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що аргументи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, знайшли підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим апеляційна скарга КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Полтавської області від 17.02.2026 у справі №917/962/23 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Полтаваенергозубт" про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ТОВ "Полтаваенергозубт".
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.02.2026 у справі № 917/962/23 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.02.2026 у справі №917/962/23 - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про заміну сторони її правонаступником у справі № 917/962/23 - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянка, 65Б, м. Полтава, 36022; код ЄДРПОУ 42223804) на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (вул. Портова, 27, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район Полтавська область, 39803; код ЄДРПОУ 24388032) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 662,40 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 10.04.2026.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя П.В. Демідова
Суддя О.О. Крестьянінов