про залишення апеляційної скарги без руху
10 квітня 2026 року м. Харків Справа №917/145/26
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Сгара Е.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ", с.Піски Миргородського району Полтавської області (вх.747П)
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 (повний текст складено 05.03.2026) у справі №917/145/26 (суддя Паламарчук В.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-2", с. Засулля Лубенського району Полтавської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини", с.Піски Миргородського району Полтавської області
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг-2" звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини".
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 у справі №917/145/26, зокрема:
-відкрито провадження у справі №917/145/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини";
-визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-2" у розмірі 450 000,00грн - боргу з повернення безвідсоткової фінансової допомоги, а також: 33280,00грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 77823,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого;
-введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" ;
-введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" строком на 170 календарних днів;
-розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" призначено арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича;
-з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини" на офіційному веб порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (офіційне оприлюднення);
-призначено попереднє засідання суду на 12.05.26 на 9:00 год.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 у справі №917/145/26 та прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Полтавщини". Крім того, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеної ухвали суду.
Під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧБГ" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 по справі №917/145/26 суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала у справі №917/145/26 прийнята 03.03.2026, повний текст складено та підписано 05.03.2026, у зв'язку із чим останнім днем строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали суду є 16.03.2026.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 у справі №917/145/26 - 09.04.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
У пункті 41 рішення від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998р., Reports 1998 -VIII, с. 3255, §45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, №17160/06 та №35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21.12.2010р.).
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21.10.2010р.).
У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004р.).
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06).
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Таким чином, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин.
За приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому слід зазначити, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду апелянт зазначає наступне: 17.03.2026 заявник звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про ознайомлення з матеріалами справи №917/145/26, що судом залишена поза увагою до даного часу. Кредитору-особі, яка не брала участі у справі та суд вирішив питання про її права, інтереси та обов'язки, котрий подав заяву про вимоги до боржника 02.04.2026, копію оскаржуваної ухвали до даного часу не надано. Таким чином, строк на подання апеляційної скарги пропущено з причин, що не залежали від волі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧБГ".
Проте, апеляційний господарський суд не може погодитись із тим, що вищевказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 у справі №917/145/26 є поважними, зважаючи на наступне:
- апелянтом не зазначено коли останній та яким чином довідався про факт прийняття оскаржуваної ухвали Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 у справі №917/145/26;
- скаржником долучено до апеляційної скарги постанову державного виконавця про зупинення виконавчих дій від 06.03.2026 ВП79803898, якою зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 11.12.2025 у справі №917/292/25.
Із змісту вищевказаної постанови державного виконавця вбачається, що остання була прийнята у зв'язку із прийняттям Господарським судом Полтавської області ухвали від 03.03.2026 у справі №917/145/26 про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, апелянт міг довідатися про існування ухвали Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 у справі №917/145/26 ще із постанови державного виконавця про зупинення виконавчих дій від 06.03.2026;
- апелянтом не обгрунтовано причини неподання апеляційної скарги ще 17.03.3026 року та проведення скаржником залежності подання апеляційної скарги від факту ознайомлення із матеріалами справи №917/145/26 та отримання копії оскаржуваної ухвали.
Так, ухвала Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 по справі №917/145/26 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 06.03.2026, який є загальнодоступним та відкритим у доступі. Отже, скаржник мав можливість ознайомитись з текстом оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Крім того, із картки руху заяви про ознайомлення із матеріалами справи вбачається, що остання була надіслана суду 23.03.2026, а не 17.03.3026.
Зважаючи на вищевикладене, у Східного апеляційного господарського суду відсутні правові підстави для визнання вказаних апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 у справі №917/145/26 поважними.
Крім того, дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство ставка судового збору складає 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 6 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) апеляційної скарги на ухвалу суду про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, сплаті до апеляційної інстанції підлягає судовий збір у розмірі 39936,00 грн (3328,00 грн х 10 х 150% х 0,8 = 39936,00 грн).
Проте, як вбачається із платіжної інструкції від 07.04.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" оплатило судовий збір в розмірі 3328,00 грн, тобто в меншому розмірі ніж передбачено Законом.
Враховуючи наведене, апелянту необхідно надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в розмірі 36608,00 грн.
Викладені вище обставини, відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 174 ГПК України, а саме - залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.
Керуючись ст.ст. 119, 174, 234, 256, 258, 259, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЧБГ" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 у справі №917/145/26 залишити без руху.
2.Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати:
- докази сплати судового збору у розмірі 36608,00 грн;
- надати до Східного апеляційного господарського суду вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 03.03.2026 у справі №917/145/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач Е.В. Сгара