08 квітня 2026 року справа № 160/27814/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Кальник В.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 в адміністративній справі №160/27814/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі №160/27814/25 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла сформована в системі «Електронний суд» апеляційна скарга ОСОБА_1 на зазначене рішення.
Ознайомившись з поданою скаргою, остання не відповідає вимогам встановленим статтями 295, 296 КАС України, виходячи з наступного.
Щодо сплати судового збору.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема: за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028 грн.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону № 3674-VІ).
Адміністративний позов в даній справі містить вимогу майнового характеру.
При поданні до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що ціна позову у справі №160/27814/25 становить 596 607,87 грн., один відсоток від якої - 5 966,08 грн., то ставка судового збору за подачу позовної заяви становить 5 966,08 грн., та, в свою чергу, ставка судового збору за подачу апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду становить 8 949,12 грн.
Таким чином, скаржнику належить надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 8 949,12 грн.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке вмотивоване тим, що відповідачем оскаржуваними ППР на неї покладено зобов'язання у розмірі 596 607,87 грн. На підставі оскаржуваних ППР накладено податкову заставу/арешт на майно позивачки, що унеможливлює вільне розпорядження наявними коштами та активами. За таких обставин, фактичне стягнення судового збору є неможливим, а вимога його сплати призводить до відмови від права на судовий захист через майнові перешкоди, створені відповідачем. Також вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має офіційного місця роботи та стабільного доходу. Майновий стан позивачки не дозволяє сплатити судовий збір за апеляційне оскарження без шкоди для власного прожиткового мінімуму.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд зазначає наступне.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
При цьому, зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.
За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Належними доказами наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору можуть слугувати: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2025 рік з податкової інспекції; довідка з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат за 2025 рік; довідка з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за 2025 рік; довідка з Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2025 рік.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 9901/988/18.
Без пред'явлення документів, з яких можна буде визначити сукупний розмір річного доходу, розглянути заявлене клопотання неможливо. Для його вирішення скаржник має додати відповідні документи або сплатити судовий збір. До подання цих документів подальший розгляд апеляційної скарги неможливий.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що саме по собі посилання скаржника на скрутне матеріальне становище не може бути визнане належним доказом на підтвердження такого становища позивача, оскільки, не може повною мірою свідчити про майновий стан особи, за якого сплата судового збору є неможливою.
Відтак, з огляду на те, що жодних документів, які б містили відомості безпосередньо про майновий стан позивача, до матеріалів апеляційної скарги не подано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 169, 298 КАС України, суддя -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 в адміністративній справі №160/27814/25 - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, надати:
- докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 8 949,12 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Кальник В.В.