10 квітня 2026 року справа № 211/454/26
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Кальник В.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України
апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 23.03.2026 року у справі №211/454/26
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 23.03.2026 року у справі №211/454/26 позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №2369 від 09.10.2025 про накладення адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП. Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрито.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначає, що відсутність належного фінансування змушує ІНФОРМАЦІЯ_4 щоразу ініціювати перед ІНФОРМАЦІЯ_5 питання щодо оплати судового збору. Вказана процедура є тривалою, що унеможливлює здійснення платежу в межах встановленого процесуального строку.
Дослідивши письмові докази у справі, суддя зазначає, що подане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", апелянт зобов'язаний сплачувати судовий збір.
Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Суд зазначає, що у разі, якщо бюджетна установа діє як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Зі змісту клопотання не вбачається, що наведені заявником підстави є достатніми для його задоволення. Періодичний та обмежений характер фінансування установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, встановленої законом.
Доказів на підтвердження заявленого клопотання апелянтом до суду не надано.
Для звільнення або відстрочення сплати судового збору повинні бути в наявності відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 в справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
На підставі вищевикладеного, дослідивши клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору, суддя не вбачає підстав для його задоволення.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень КАС України встановлено, що Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI.
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2- 5 Закону № 3674-VІ, які не передбачають пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах.
Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
Розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
Відповідно до статті 7 ЗУ "Про державний бюджет на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду по даній справі складає 998,40 грн. (3328 х 0,2 х 1,5).
Враховуючи приписи пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України та положення статті 4 ЗУ "Про судовий збір" до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 998,40 грн.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до частини 3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 169, 296, 298, 299 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 23.03.2026 року у справі №211/454/26 - залишити без руху.
Встановити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 998,40 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Кальник В.В.