02 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7767/25
головуючий суддя І інстанції - Серьогіна О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 в адміністративній справі №160/7767/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Міжрайонної Зарічної МСЕК Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», третя особа: Міністерство охорони здоров'я України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Міжрайонної Зарічної МСЕК Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», третя особа: Міністерство охорони здоров'я України, в якому просив:
- визнати протиправною відмову міжрайонної Зарічної МСЕК за №161 від 20.12.2024 року ОСОБА_1 ;
- скасувати відмову міжрайонної Зарічної МСЕК за №161 від 20.12.2024 року ОСОБА_1 ;
- за результатом розгляду позовної заяви разом з наданими до неї додатками, керуючись наказом МОЗ України №561 від 05.09.2011 року “Інструкція про встановлення групи інвалідності», який діяв у грудні 2024 року, за п.2.1, 2.2, 2.3 визнати, що у хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маються стійкі функціональні порушення в організмі зумовлені основним захворюванням, що є підставою для оформлення третьої групи інвалідності;
- зобов'язати Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації оформити старшому солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією на підставі наданих до позовної заяви доказах, якими у встановлений законом спосіб визнати, затвердити та зафіксувати, що у позивача маються стійкі функціональні порушення в організмі зумовлені основним захворюванням, що є підставою для оформлення третьої групи інвалідності.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міжрайонної Зарічної МСЕК, які полягають у неналежному розгляді пакету документів, поданих ОСОБА_1 для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями).
Зобов'язано Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації направити до уповноваженого органу пакет документів, поданий ОСОБА_1 до Міжрайонної Зарічної МСЕК для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) з метою повторного розгляду та прийняття експертного рішення у встановленому законодавством порядку.
У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до Положення про департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в департаменті відсутня медична документація пацієнтів, яка зберігається в установах, підприємствах, та інших медичних закладах будь - якої форми власності, га відсутній доступ до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи. Зауважено, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено участі Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації в оформлені необхідних документів для направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи, з метою встановлення групи інвалідності, та в процедурі оскарження результатів оцінювання.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 в період з 13 травня 2022 року по 05 квітня 2024 року проходив військову службу за мобілізацією згідно Указу Президента України №69 від 24.02.2022 року 28 серпня 2024 року отримав статус учасника бойових дій (посвідчення НОМЕР_1 ).
Консультаційним висновком спеціаліста від 21.02.2024 року встановлено діагноз - М87.0 Ідіопатичний асептичний некроз кістки АНГБК справа; М16.7 Інший вторинний коксартроз, правосторонній коксартроз 3 ст; Комбінована контрактура правого кульшового суглоба, больовий синдром.
Згідно довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 за №2485 від 14 березня 2024 року, старшому солдату за мобілізацією ОСОБА_1 , 1982 р.н., в/ч НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у травень 2022 року, проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_2 14 березня 2024 року та встановлено діагноз з причинним зв'язком захворювання : Асептичний некроз голівки правої стегнової кістки, деформуючий остеоартроз правого кульшового суглобу ІІ (другого) ступеня зі стійкою комбінованою контрактурою, стійким больовим синдромом та тимчасовим порушенням функції кінцівки. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Випискою з Комунального підприємства «Криворізька центральна районна лікарня Новопільської сільської ради» від 07.05.2024 року за №2540 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено основний діагноз - М16.7 Інший вторинний коксартроз. Правосторонній коксартроз 3 ст. ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 20.06.2024 року направлено до голови МСЕК м. Кривий Ріг для визначення ступеня інвалідності для отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно Постанови Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) за №К/6902. Додаток до направлення - копія Довідки ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 14.03.2024 року №2485 на 1 арк.
Висновком травматолога Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворізькою міської ради від 15.10.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз: правосторонній коксартроз 3 стадії. Асептичний некроз голівки правого стегна. Сам-імпіджмент синдром правого кульшового суглобу. Стійкий постійний больовий синдром. Вкорочення правої нижньої кінцівки на 2,5 см. Комбінована контрактура правого кульшового суглобу помірного ступеню. Порушення функції опори та ходи 2 ступеню.
15 жовтня 2024 року оформлено та видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлення на МСЕК за формою №088/о, затвердженої наказам МОЗ України 14.02.2012 року №110, з висновками лікарів щодо стану здоров'я ОСОБА_1 , затвердженими Головою ЛКК Дубовик Т.М. 17.10.2024 року, та резюмуючим висновком сімейного лікаря ФОП ОСОБА_2 , з якою ОСОБА_1 укладено декларацію.
На підставі висновків лікарів, щодо стану здоров'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , розроблено та затверджено план реабілітаційних заходів на 2024-2025 роки від 22.10.2024 року за підписами Голови ЛКК ОСОБА_3 та сімейного лікаря ОСОБА_2 .
За висновком лікарської консультативної комісії щодо доцільності направлення ОСОБА_1 , 23.02.1982 року, за підписами Голови ЛКК Дубовик Т.М. та лікуючого лікаря ОСОБА_2 - враховуючи скарги хворого, об'єктивний статус , клінічне інструментальне обстеження та згідно Наказу МОЗ України №561 від 05.09.2011 року «Інструкція про встановлення групи інвалідності» п.2.1,2.2,2.3 у хворого маються стійкі функціональні порушення в організмі зумовлені основним захворюванням, що є підставою для відповідної групи інвалідності.
Згідно Положення «Про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, вищевказаний пакет документів був скерований Головою ЛКК ОСОБА_3 до міжрайонної Зарічної МСЕК для призначення огляду та винесення експертного рішення відносно встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але голова міжрайонної Зарічної МСЕК В'юн О.А. відмовилась від прийому та реєстрації вхідного пакету документів, мотивуючи своє рішення тим, що у висновку ВЛК в/ч НОМЕР_2 №2485 від 14.03.2024 року не встановлена ступінь придатності до військової служби ОСОБА_1 .
Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі статті 61 А графи ІІ Розкладу хвороб, ТДВ Б визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою №24/6240 від 19.11.2024 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 03.12.2024 року направлено до голови МСЕК м. Кривий Ріг для визначення ступеня інвалідності для отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно Постанови Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) за №К/14374. Додаток до направлення: копія довідки ВЛК в/ч НОМЕР_2 від 14.03.2024 року №2485 на 1 арк., копія довідки ВЛК від 19.11.2024 року №24/6240 на 1 арк.
16 грудня 2024 року ОСОБА_1 разом з сімейним лікарем ОСОБА_2 прибули до міжрайонної Зарічної МСЕК для подання пакету документів для встановлення групи інвалідності з оновленим направленням від ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Листом голови комісії міжрайонної Зарічної МСЕК В'юн О.А. від 20.12.2024 року за №161 відмовлено у встановлені групи інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав відсутності довідки ВЛК, яка повинна вмішувати діагноз та висновок ВЛК про причинний зв'язок захворювання та рішення про придатність до військової служби. Зазначено, що в компетенцію МСЕК не входить визначення причинного зв'язку захворювання.
Не погоджуючись із відмовою у прийнятті пакету документів головою комісії міжрайонної Зарічної МСЕК В'юн О.А., ОСОБА_1 16.12.2024 року позивач звернувся зі скаргою на цілодобову лінію Контакт-Центру МОЗ 0800602019, але на момент звернення до суду відповіді щодо результатів розгляду скарги заявнику не надходило.
Також позивач подав звернення через «Гарячу лінію голови Дніпропетровської облдержадміністрації» щодо встановлення групи інвалідності.
За наслідком розгляду вищезазначених звернень Департаментом охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації листом №4561/0/476-24 від 25.12.2024 року повідомлено позивача про наступне. ФОП ОСОБА_4 відкрито «Направлення на МСЕК» (форма 088/о), проте в довідці ВЛК № 24/640 не зазначено причинний зв'язок захворювання. Для винесення експертного рішення згідно постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) необхідно надати довідку ВЛК (додаток № 4 наказу МО України № 402 від 14.08.2008 року із змінами), яка повинна вміщувати діагноз та висновок ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, каліцтва) та рішення про придатність до військової служби. До компетенції МСЕК не входить визначення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, каліцтва). Надана довідка ВЛК № 2485 під 14.03.2024 року визначає ОСОБА_1 потребу в реабілітаційному лікуванні та не є остаточною. Для визначення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, каліцтва) необхідно звернутись до регіональної ВЛК. «Направлення на МСЕК» (форма 088/о) було повернуто лікарю загальної практики - сімейному лікарю на доопрацювання.
Не погоджуючись з відмовою голови міжрайонної Зарічної МСЕК ОСОБА_5 у встановленні групи інвалідності ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч абз. 1 п. 19 Положення № 1317 комісією Міжрайонної Зарічної МСЕК не прийнято колегіального рішення за результатами засідання, а надано лише лист №161 від 20.12.2024 року, в якому повідомлено про відсутність у довідці висновку про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, каліцтва). Вказано, що враховуючи те, що судом визнано протиправними дії комісії Міжрайонної Зарічної МСЕК, які полягають у неналежному розгляді пакету документів, поданих позивачем для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями), а також з огляду на зміни в законодавстві, які відбулися з 01.01.2025 року, з метою ефективного захисту порушених прав позивача правомірним є зобов'язання Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної обласної адміністрації направити до уповноваженого органу пакет документів, поданий позивачем до Міжрайонної Зарічної МСЕК для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) з метою повторного розгляду та прийняття експертного рішення у встановленому законодавством порядку.
Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 року №875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (надалі - Закон №875-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 2 Закону №875-XII передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №875-XII, інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону №875-XII, громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин і втратила чинність з 01.01.2025 року, відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" було затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджені.
Положення про медико-соціальну експертизу визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Пунктами 3, 4 Положення про медико-соціальну експертизу було передбачено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Згідно з пунктом 17 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Пунктами 12, 13 Положення про медико-соціальну експертизу передбачено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх; повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання; проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.
Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, зокрема, здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи; розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю; проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.
Пунктом 20 Положення про медико-соціальну експертизу передбачено, що комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 року №561 затверджено Інструкцію про встановлення груп інвалідності (надалі - Інструкція №561 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 1.3 Інструкції №561, відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, медико-соціальна експертиза проводиться хворим, що досягли повноліття, інвалідам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції №561, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно з п. 1.9 Інструкції №561, огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317.
Відповідно до п. 1.10 Інструкції №561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Пунктом 2.2 Інструкції №561 передбачені критерії життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.
Ступінь обмеження життєдіяльності - величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне.
Помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлено порушеннями функції органів і систем організму, що призводять до помірного обмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції №561, причини інвалідності встановлюються згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317.
Згідно з п. 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.
Відповідно до п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
На час виникнення спірних правовідносин (20.12.2024 року) діяло Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації (далі - Положення № 1317).
Згідно п.17 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до абз. 1 п. 19 Положення № 1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Як видно з матеріалів справи, позивачу було відмовлено у встановленні групи інвалідності саме листом голови комісії Міжрайонної Зарічної МСЕК В'юн О.А. від 20.12.2024 року за №161 з підстав відсутності довідки ВЛК, яка повинна вміщувати діагноз та висновок ВЛК про причинний зв'язок захворювання та рішення про придатність до військової служби. Зазначено, що в компетенцію МСЕК не входить визначення причинного зв'язку захворювання.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що всупереч абз. 1 п. 19 Положення № 1317 комісією Міжрайонної Зарічної МСЕК не прийнято колегіального рішення за результатами засідання, а надано лише лист №161 від 20.12.2024 року, в якому повідомлено про відсутність у довідці висновку про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, каліцтва), що свідчить про протиправність дій останньої та з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС України, враховуючи час виникнення спірних правовідносин (20.12.2024 року) необхідності зобов'язання останню повторно розглянути подані документи та прийняти відповідне рішення.
Що стосується правомірності зобов'язання Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації направити до уповноваженого органу пакет документів, поданий ОСОБА_1 до Міжрайонної Зарічної МСЕК для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) з метою повторного розгляду та прийняття експертного рішення у встановленому законодавством порядку, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Як вже зазначалось, під час проходження позивачем медико-соціальної експертизи діяло Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317.
Згідно наведеного Положення оформлення відповідних документів та розгляд питання встановлення інвалідності відносилось лише до повноважень Лікарсько-консультативної комісії та Медико-соціальної експертизи, а оскарження рішення МСЕК до - Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України чи суду (при цьому суд перевіряє лише дотримання вказаними органами встановленої процедури при розгляді даного питання).
Відтак, Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації, в силу вищенаведених положень станом на момент виникнення спірних правовідносин, не відносився до суб'єктів, які уповноважені вирішувати питання щодо встановлення ступеня інвалідності, в тому числі шляхом направлення відповідних документів до уповноважених органів для розгляду за належністю, що свідчить про безпідставність покладення на останнього обов'язку по направленню до уповноваженого органу (в тому числі без визначення останнього) пакету документів, поданого ОСОБА_1 до Міжрайонної Зарічної МСЕК для встановлення ступеня інвалідності, а отже висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог відносно останнього є такими, що не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює дані правовідносини.
При цьому, колегія суддів частково задовольняючи вимоги позивача в такій редакції враховує, що з 1 січня 2025 року за державною реформою, відповідно до Закону № 4170-ІХ система МСЕК була ліквідована, а її функції та справи розподілені між експертними командами, що працюють на базі лікарень. Функції оцінювання інвалідності тепер виконують фахівці у багатопрофільних кластерних та надкластерних лікарнях Дніпропетровської області, а отже усі архівні справи та поточні документи, в тому числі Міжрайонної Зарічної МСЕК були передані до медичних закладів області, перелік яких міститься, в тому числі на офіційному сайті Міністерства охорони здоров'я України (moz.gov.ua/uk). Крім того, на виконання постанови КМУ від 15.11.2024 року № 1338, рішенням Дніпропетровської обласної ради від 13.12.2024 року № 461-23/VIII було реорганізовано комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради шляхом приєднання до комунального підприємства «Дніпропетровський обласний госпіталь» Дніпропетровської обласної ради.
Отже, в процесі виконання даного судового рішення позивач наділений процесуальною можливістю визначеною ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 379 КАС України, заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником (в даному випадку компетенційним) визначивши відповідну установу.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов'язання Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації направити до уповноваженого органу пакет документів, поданий ОСОБА_1 до Міжрайонної Зарічної МСЕК для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) з метою повторного розгляду та прийняття експертного рішення у встановленому законодавством порядку з прийняттям нової постанови в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 в адміністративній справі №160/7767/25 - скасувати в частині зобов'язання Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної військової адміністрації направити до уповноваженого органу пакет документів, поданий ОСОБА_1 до Міжрайонної Зарічної МСЕК для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) з метою повторного розгляду та прийняття експертного рішення у встановленому законодавством порядку та в цій частині прийняти нову постанову, якою зобов'язати Міжрайонну Зарічну МСЕК повторно розглянути пакет документів, поданий ОСОБА_1 для встановлення ступеня інвалідності з метою отримання страхової суми за обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (із змінами та доповненнями) з метою повторного розгляду та прийняття експертного рішення у встановленому законодавством порядку.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 в адміністративній справі №160/7767/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко