10 квітня 2026 р.Справа № 440/9459/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кудінової О.М.
представника третьої особи Самойлової А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 (суддя: А.О. Чеснокова, м. Полтава) по справі № 440/9459/25
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа: Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі по тексту - відповідач, ВКДКА), третя особа: Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення № VI-013/2025 від 07.06.2025 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято протиправно, оскільки частиною другою статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обмежено можливість застосування дисциплінарного стягнення до адвоката у часі (протягом одного року). За доводами позивача, оскаржуване рішення прийняте з порушенням вказаних строків, а саме після його закінчення. Крім того, вказує, що, всупереч звернення позивача про отримання повного тексту оскаржуваного рішення, останнього так і не отримано.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 440/9459/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, б.3, поверх 5, м. Київ 70, 04070, код ЄДРПОУ 26080214) про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07.06.2025 №VI-013/2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.
Стягнуто за рахунок бюджетних Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, б.3, поверх 5, м. Київ 70, 04070, код ЄДРПОУ 26080214) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 440/9459/25 скасувати у повному обсязі та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовної заяви.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з викладених підстав, вказує, що рішенням РАУ від 07.06.2024 №22 роз'яснено, що невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації згідно з Порядком за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу:
- отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня;
- або притягнення винної у невиконанні обов'язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок.
Вказує, що позивач протягом п'яти років не виконував обов'язки щодо підвищення кваліфікації, тобто фактично вчинив п'ять різних порушень ПАЕ, що вказує на наявність такої ознаки як систематичність. З огляду на вчинення позивачем кількох триваючих порушень, що підтверджено матеріалами справи, з урахуванням статті 31 Закону, комісія обрала відносно позивача дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці відповідно до Закону.
Зазначає, що обрахунок строку притягнення до відповідальності здійснюється з моменту припинення такого порушення, що відповідає нормам чинного законодавства та правовим висновкам Верховного Суду. Відповідно, рішення ВКДКА про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є правомірним і не підлягає скасуванню.
Третя особа, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 440/9459/25 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що, враховуючи відсутність в матеріалах дисциплінарного провадження доказів на підтвердження обставин щорічного проходження позивачем підвищення кваліфікації, встановлене порушення має триваючий характер, що є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього більш суворого дисциплінарного стягнення - зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Зазначає, що момент припинення такого дисциплінарного проступку визначається виключно фактом його усунення, тобто виконанням адвокатом покладеного на нього обов'язку з підвищення кваліфікації. Лише з моменту отримання відповідного сертифіката про підвищення кваліфікації адвокат вважається таким, що усунув порушення, і саме ця дата є моментом припинення триваючого проступку.
Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд відмовити у задоволені апеляційної скарги Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 року по справі № 440/9459/25 залишити без змін.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, позивача, представників відповідача та третьої особи, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що 04.01.2012 позивач отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1131 на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
26.09.2024 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області зі скаргою звернувся директор Вищої школи адвокатури Кузьменко С.С. від 25.09.2024 № 1426/0/02-2, у якій зазначено, що, відповідно до відомостей, що містяться в ЄРАУ та ВШ НААУ, відсутня інформація про виконання адвокатом ОСОБА_1 вимог з підвищення кваліфікації у період з 2019 по 2023 роки.
07.10.2024 адвокат ОСОБА_1 надав письмові пояснення Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Полтавської області, у яких вказав, зокрема, про те, що відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув, оскільки скарга надійшла у 2024 році, а порушення відбулись у 2019, 2020, 2021 роках. У 2022 році вимога підвищення кваліфікації адвокатів була зупинена. Крім того, зазначено, що за 2024 рік адвокат виконав вимоги щодо підвищення кваліфікації за 2024 рік згідно з Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України (сертифікат про підвищення кваліфікації ВШ №1514209 від 16.04.2024).
26.11.2024 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи. Розгляд дисциплінарної справи призначено на 10.12.2024.
06.12.2024 ОСОБА_1 подано клопотання до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про відкладення розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , надання часу для підготовки додаткових письмових пояснень та призначення розгляду дисциплінарної справи на іншу дату.
Відповідно до витягу з протоколу засідання КДКА Полтавської області, у складі дисциплінарної палати вирішено розгляд дисциплінарної справи відкласти та призначити наступне засідання на 26.12.2024.
25.12.2024 ОСОБА_1 подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області письмові пояснення на скаргу директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 на дії адвоката, у яких, зокрема, позивач просив закрити дисциплінарну справу на підставі відсутності складу дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув, оскільки скарга надійшла в 2024 році, а порушення відбулись у 2019, 2020, 2021, 2023 роках.
Листом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 03.01.2025 №23/4-25 повідомлено адвоката ОСОБА_1 про призначення до розгляду дисциплінарної справи на 09.01.2025.
06.01.2025 ОСОБА_1 подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області додаткові письмові пояснення на скаргу директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 на дії адвоката, у яких останній просив закрити дисциплінарну справу на підставі закінчення строку (терміну) притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до витягу з протоколу засідання КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 09.01.2025, вирішено розгляд дисциплінарної справи відкласти та призначити наступне засідання на 23.01.2025, про що направлено повідомлення адвокату ОСОБА_1 ..
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення від 23.01.2025 вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5, 6 частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження. В обґрунтування вказаного рішення, зокрема, зазначено, що дисциплінарний проступок у виді непідвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.
Надалі, 18.02.2025 директор Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_3 подав до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на рішення КДКА Полтавської області від 23.01.2025.
23.05.2025 на електронну адресу позивача від ВКДКА надійшло повідомлення про проведення засідання ВКДКА 07.06.2025 щодо розгляду скарги відносно ОСОБА_1 ..
Позивачем неодноразово були подані клопотання про зупинення дисциплінарної справи відповідно до скарги, поданої до ВКДКА (28.02.2025, 27.05.2025), у зв?язку з розглядом судової справи та вирішенням справи по суті.
07.06.2025 ВКДКА прийняла рішення № VI-013/2025 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці. При цьому, погоджуючись в цілому з рішенням КДКА Полтавської області від 23.01.2025, ВКДКА було прийнято нове рішення, яким змінено зазначене рішення КДКА Полтавської області лише в частині застосування дисциплінарного стягнення, застосувавши більш суворе стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням, звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного рішення та зазначив, що на момент прийняття рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07.06.2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5, 6 частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", строк притягнення до відповідальності сплив, а тому позивач не може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності за вказаний період.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі по тексту - Закон №5076-VI).
Згідно з частиною першою статті 21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
За частиною третьою статті 11 Правил адвокатської етики, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України затверджено рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року №63.
Пунктами 5, 6 Порядку №63 передбачено, що підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється у відповідності до цього Порядку операторами підвищення кваліфікації адвокатів за адміністрування підвищення кваліфікації адвокатів адміністратором.
Адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є Вища школа адвокатури НААУ.
Згідно з пунктом 16 Порядку №63, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов'язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
Відповідно до пункту 20 Порядку №63, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов'язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
Пунктом 23 Порядку №63 передбачено, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката Вища школа адвокатури зобов'язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень ці дані повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
Згідно з пунктами 30 та 32 Порядку №63, адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації, Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифіката затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
Адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки, надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.
Відповідно до частин першої та другої статті 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Статтею 35 Закону №5076-VI передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
За правилами частини другої статті 31 Закону №5076-VI, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
За змістом статті 38 цього Закону, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (частина перша, абзаци перший, п'ятий частини другої статті 38 Закону №5076-VI).
Згідно з частиною першою статті 39 Закону №5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Відповідно до частин першої, другої статті 40 Закону №5076-VI, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Згідно зі статтею 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі по тексту - Положення №120), дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
За частинами першою, третьою статті 41 Закону №5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Згідно зі статтею 42 Закону №5076-VI, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 52 Закону №5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Як свідчать матеріали справи, ключовим критерієм для притягнення відповідачем позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці став триваючий характер дисциплінарного проступку, а саме: непідвищення адвокатом Матяшем О.О. кваліфікації у 2019-2023 роках.
Так, пунктом 4 частини першої статті 21 Закону №5076-VI, якому кореспондують положення статті 11 Правил адвокатської етики, пункт 16 Порядку №63 та ін., визначено обов'язок адвоката під час здійснення адвокатської діяльності підвищувати свій професійний рівень.
Правила, якими має послуговуватися адвокат з метою належного виконання цього обов'язку, унормовано Порядком №63.
Зокрема (але не виключно), пункти 19-22 цього Порядку визначають, що адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов'язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин, з яких не менше 16 годин - щороку. У разі отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.
Всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов'язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
Не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.
Як зазначено вище, пунктом 23 Порядку №63 визначено, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката Вища школа адвокатури зобов'язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень ці дані повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
Отже, за змістом наведених правових норм, всі адвокати, інформація про яких внесена до ЄРАУ, зобов'язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію). Належне виконання цього обов'язку передбачає потребу набрання адвокатом певної кількості балів протягом звітного періоду, яким є календарний рік з 01 січня до 31 грудня кожного року.
Водночас, Вища школа адвокатури НААУ веде особисту картку обліку залікових балів адвоката і в разі відсутності у цій картці необхідної кількості балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов'язана проінформувати, зокрема, відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку.
Це означає, що у разі невиконання або неналежного виконання адвокатом обов'язку з підвищення кваліфікації, Вища школа адвокатури зобов'язана інформувати відповідну КДКА регіону про порушення адвокатом Порядку окремо за кожен звітний період (відповідний календарний рік).
Нормативне запровадження такого інформування вочевидь має переслідувати певну легітимну мету зі зрозумілими і очікуваними наслідками.
З огляду на обставини цієї справи, варто констатувати, що інформація про порушення адвокатом Порядку №63 може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката.
Нормативний зміст положень розділу VI «Дисциплінарна відповідальність адвоката» Закону №5076-VI (статті 33-42), яким кореспондують норми Положення №120, визначає процедуру, за якою відомості, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, підлягають обов'язковій перевірці з вирішенням питання щодо наявності або відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи щодо адвоката та подальшим її розглядом, за наявності для цього підстав, і ухваленням відповідного рішення. При цьому, Закон встановлює для дисциплінарного органу присічний строк в один рік для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності з моменту вчинення дисциплінарного проступку.
З іншого боку Закон №5076-VI не передбачає для дисциплінарного органу дискреції на власний розсуд протягом невизначеного періоду часу не реагувати на отриману інформацію, що може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, та, тим більше, без будь-яких часових обмежень використати її як підставу притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності в майбутньому.
Колегія суддів наголошує, що наразі йдеться про відомості щодо поведінки адвоката, які можуть вказувати на вчинення ним окремого дисциплінарного проступку, як у справі, що переглядається, де непідвищення позивачем кваліфікації розцінено саме таким чином (ВКДКА вбачає в цих діях дисциплінарні проступки триваючого характеру), а не як кваліфікуючу ознаку у межах оцінки іншого порушення (що за пунктом 23 Порядку №63, є обов'язковим для врахування).
Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки звітним періодом з виконання адвокатами обов'язку щодо підвищення кваліфікації є календарний рік, з 01 січня до 31 грудня кожного року, й у кожному разі відсутності в адвоката за такий період необхідної кількості балів Вища школа адвокатури НААУ зобов'язана інформувати, зокрема, відповідну КДКА регіону про порушення адвокатом Порядку №63, то, якщо ця інформація може мати наслідком притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, встановлений частиною другою статті 35 Закону №5076-VI присічний строк для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності - протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, має застосовуватися щодо кожного з таких випадків.
Оскільки рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VI-013/2025 прийнято 07.06.2025, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на цей час строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за непідвищення кваліфікації за 2019-2023 роки минув, тому, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення за непідвищення ним кваліфікації у 2019-2023 роках, що мало місце в межах установлених Законом строків, відповідач не мав правових підстав констатувати системність цього порушення як його кваліфікуючу ознаку.
Колегія суддів вказує, що вимога пропорційності у застосуванні дисциплінарного стягнення передбачає потребу змінити його вид у випадку зменшення обсягу дій, що ставляться у провину особі. Такий висновок відповідає підходу, застосованому Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №160/17189/21 (див. mutatis mutandis пункт 58 названої постанови).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення № VI-013/2025 від 07.06.2025 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.09.2025 по справі № 420/32072/23.
Посилання скаржника, як підставу апеляційного оскарження, на неврахування судом першої інстанції висновків, викладених у постанові від 09 серпня 2019 року у справі №1540/4358/18 щодо обрахування строку притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів у разі вчинення ними триваючих порушень, а також його доводи, що моментом припинення поставленого позивачеві у провину триваючого правопорушення, є момент отримання адвокатом відповідного сертифікату за результатами проходження спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ, тобто момент виконання адвокатом вимог з підвищенням кваліфікації, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.
У цьому контексті варто зауважити, що у справі №1540/4358/18 суд касаційної інстанції визначив лише початковий момент триваючого правопорушення та вказав, що відсутність у Законі №5076-VI поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності, водночас висновків з приводу моменту припинення такого порушення, зокрема й у тому розумінні, як про це вказує відповідач у касаційній скарзі, Суд не викладав.
Крім цього, нормативно-правове регулювання у справі, яка переглядається, суттєво відрізняється від справи №1540/4358/18, що зумовлено відмінними (різними, не однаковими) підставами притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, у справі, яка переглядається, вирішальне значення у питанні застосування частини другої статті 35 Закону №5076-VI має системний аналіз норм цього Закону у поєднанні з положеннями Порядку №63. Натомість в справі №1540/4358/18 висновки Суду стосуються питання застосування Закону №5076-VI в контексті вимог Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженим Рішенням ради адвокатів України №72 від 16 лютого 2013 року, із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України №4 від 03 лютого 2017 року, норми якого стосуються в тому числі особливостей дисциплінарної відповідальності адвоката за порушення вимог щодо сплати внесків.
Водночас, в аспекті моменту припинення триваючого порушення, колегія суддів керується висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 грудня 2018 року в справі №810/1224/17 (К/9901/17539/18), провадження №11-733апп18, де зазначено, що у чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення». Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.
Застосовуючи цей висновок до спірних правовідносин, колегія суддів у контексті пункту 23 Порядку №63, за яким звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня до 31 грудня кожного року, а також визначеного цим пунктом обов'язку Вищої школи адвокатури проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну КДКА регіону про порушення цього Порядку у разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, дійшла висновку, що цим презюмується наявність у розпорядженні органів адвокатського самоврядування інформації про підвищення/непідвищення адвокатом професійної кваліфікації, що можна розуміти у значенні виявлення поведінки, що може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката.
Скаржник із цього приводу апелює до пункту 32 Порядку №63, яким, на його переконання, непрямо, але визначений момент припинення триваючого дисциплінарного проступку адвоката у вигляді непідвищення кваліфікації. За цим пунктом адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки, надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.
На думку колегії суддів, визначене вказаною правовою нормою правило, яке унормовує можливість отримати сертифікат за попередні роки (попередні звітні періоди), тобто усунути порушення допущені раніше, жодним чином не впливає на викладені вище висновки щодо застосування у межах спірних правовідносин частини другої статті 35 Закону №5076-VI, тож не мають вирішального значення для правильного вирішення цієї справи.
Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 ..
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 440/9459/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко