10 квітня 2026 р. Справа № 520/34502/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 04.08.25 у справі № 520/34502/24
за позовом ОСОБА_1
до 12 Регіональної військово-лікарської комісії , ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання протиправною та скасування постанови (довідки),зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до 12 Регіональної військово-лікарської комісії, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі за текстом також - відповідачі), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову (довідку) військово-лікарської комісії «Про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби», прийняту Відповідачем-1;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 направити військовозобов'язаного ОСОБА_1 на повторний медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, з урахуванням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони від 14.08.2008 за № 402;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 12 Регіональної військово-лікарської комісії на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обов'язковість звернення до позивача до ЦВЛК, яка приймає остаточне рішення про придатність чи непридатність військовозобов'язаного до військової служби. В той же час звертає увагу, що не просив суд у позові перебирати на себе повноваження ВЛК щодо правильності встановлених діагнозів, а просив перевірити та надати оцінку законності висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку (самостійно не оцінюючи медичну частину висновків).
За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Від 12 Регіональної військово-лікарської комісії надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що 17.03.2025 ухвалою суду першої інстанції НОМЕР_1 РВЛК замінена у справі на належного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за змістом позовної заяви позивач у липні 2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де отримав направлення на проходження медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
Відповідно до постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26.09.2024 за № 206, на підставі статей 61-б, 60-в графи ІІ Розкладу хвороб ТДВ «Б», ОСОБА_2 визнаний «Придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони».
Не погодившись з такою постановою, позивач звернувся зі скаргою до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження повторного медичного огляду відповідно до вимог пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402.
Позивач зазначає, що за результатами розгляду був направлений на повторний медичний огляд до НОМЕР_1 РВЛК. Водночас під час проведення медичного огляду лікарями 12 РВЛК не було враховано, надані ОСОБА_3 медичні документи та проігноровано скарги на стан здоров'я.
Крім того, позивач не оглядався всіма лікарями, а також не було проведено інструментальні та лабораторні методи обстеження. ОСОБА_2 зазначає, що в усній формі його повідомлено з рішенням про його непридатність до військової служби.
Однак 28.10.2024 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де повідомили в усній формі, що його визнано придатним до військової служби.
Уважаючи постанову (довідку) військово-лікарської комісії «Про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби» протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, оскільки він не скористався своїм правом на звернення до ЦВЛК з питання перегляду рішення ВЛК.
Водночас суд першої інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 та 12.02.2021 у справі № 820/5570/16 про те, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК під час застосування ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Законодавством, яке підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року (далі - Положення № 402, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 2801-XII законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Так, статтею 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом № 2232-ХІІ.
Частиною третьою статті 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи Наказом МОУ 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я МОУ, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з абзацами 1-5 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови, у тому числі, на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
За приписами пунктів 1.1, 1.2 розділу І Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Постанова про ступінь придатності до військової служби це загальний висновок ВЛК зроблений на підставі вивчення та оцінки всього стану здоров'я і фізичного розвитку особи, на момент огляду.
Відповідно до п.2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
Відповідно до пп. 2.3.1. п. 2.3. Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (абз.15 пп.2.3.4 п.2.3 розділу I Положення №402).
ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК (абз.5 пп.2.4.5 п.2.4 розділу I Положення №402)
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п.2.4.10. розділу І Положення №402).
Відповідно до пп.2.5.1 п.2.5 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Відповідно до пп.2.8.1-2.8.3 п.2.8 розділу І Положення №402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
Роз'яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП.
ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК (пп.2.8.5 п.2.8 розділу І Положення №402).
Згідно з пп.3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК, згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до Наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_9 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
З наведених положень, можна дійти висновку, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п.1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, крім інших, ВЛК ТЦК та СП. Положення №402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку. В той же час, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня з скаргою на дії чи рішення ВЛК. Водночас ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Оскарженню у судовому порядку підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
За матеріалами справи позивач проходив медичне обстеження в ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатом якого видано довідку ВЛК від 26.09.2024 за № 206, якою його визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Звертаючись до суду з позовом, позивач обґрунтовував свою позиції тим, що під час проходження медичного огляду відповідачем було порушено процедуру його проведення (не враховано медичну документацію та раніше встановлені діагнозу).
Разом з тим колегія суддів ураховує, що оскаржувана довідка щодо придатності позивача до військової служби прийнята позаштатною ВЛК.
Виходячи з наведених вище приписів Положення №402, право особи, що проходила медичний огляд, на оскарження довідки позаштатної ВЛК у судовому порядку не передбачено, оскільки перевірка рішення позаштатної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402, при проведенні медичного огляду військового (у тому числі щодо процедури прийняття відповідного рішення), належить виключно до функцій штатної ВЛК (ЦВЛК або ВЛК регіону).
Доказів того, що позивач звертався до ВЛК вищого рівня зі скаргою на дії/бездіяльність позаштатної ВЛК, матеріали справи не містять.
На підставі наведеного, з огляду на відсутність остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню з підстав придатності позивача до військової служби, а саме ВЛК регіону чи ЦВЛК, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Під час розгляду справи колегією суддів ураховано висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 26.02.2025 у справах № 600/3273/22-а, № 240/13173/22.
Доводи апеляційної скарги з зазначених вище підстав висновків суду першої інстанції не спростовують.
В аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні суд апеляційної інстанції застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).
З огляду на зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи позивача, зазначені в апеляційній скарзі, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції були досліджені всі ключові питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 у справі № 520/34502/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц