10 квітня 2026 р. Справа № 320/48483/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 по справі № 320/48483/25
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)в особі державного виконавця Ірпінського ВДВС у Бучанському р-ні Київської області
про визнання протиправною та скасування постанови,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 залишено без задоволення позов Військової частини НОМЕР_1 до Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)в особі державного виконавця Ірпінського ВДВС у Бучанському р-ні Київської області про визнання протиправною та скасування постанови.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 року по справі № 320/48483/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)в особі державного виконавця Ірпінського ВДВС у Бучанському р-ні Київської області про визнання протиправною та скасування постанови - залишено без руху.
Надано Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснено апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
Роз'яснено відповідачу, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
27.03.2026 на виконання вимог зазначеної ухвали суду від 18.03.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду, надійшло уточнене клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на запровадження на території України військового стану, внаслідок якого, Військова частина НОМЕР_1 , відповідно до бойових розпоряджень Вищого Командування, здійснює щоденне протистояння ворогу на найскладніших ділянках фронту Північно-Слобожанського та Курського напрямках, що полягає у стримуванні збройної агресії проти України та її відсічі.
Таким чином, з урахуванням викладеного, посилаючись на ч. 3 ст. 295 КАС України просив суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця урегульовані статтею 287 КАС України.
Так, згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Матеріалами справи підтверджено, що рішення Харківського окружного адміністративног суду по справі № 320/48483/25 було прийнято 08.01.2026.
Тобто строк на апеляційне оскарження сплив 19.01.2026.
Слід відмітити, що норма ч. 6 ст. 287 КАС України встановлює спеціальний строк подання апеляційної скарги, а саме десять днів, який обчислюється з дня проголошення рішення, прийнятого в порядку статті 287 КАС України.
Відповідачем отримано копію оскаржуваного рішення 09.01.2026 о 17:36, тобто у неробочий час, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 85). Таким чином, датою вручення оскаржуваного рішення відповідачу слід вважати 12.01.2026 (наступний робочий день з урахуванням вихідних).
Тобто, останнім днем строку на апеляційне оскарження, навіть з урахуванням приписів частини 2 статті 295 КАС України, є 22.01.2026 (з урахуванням вихідних).
Військовою частиною НОМЕР_1 вперше подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 по справі № 320/48483/25 з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 286 КАС України, однак, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 такий строк поновлено.
Разом з цим, до апеляційної скарги не було додано квитанцію про сплату судового збору, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 апеляційну скаргу залишено без руху, та згодом, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 повернуто скаржнику, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, копію ухвали від 18.02.2026 про повернення апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 18.02.2026 о 22:24, тобто у неробочий час.
Таким чином датою вручення вказаної ухвали слід вважати 19.02.2026 (наступний робочий день).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, згідно з платіжною інструкцією № 1392 від 10.03.2026 було сплачено судовий збір за подання даної апеляційної скарги у розмірі 7267,20 грн, після чого 12.03.2026 повторно подано апеляційну скаргу разом із платіжним дорученням про сплату судового збору та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, відповідачем не наведено обставин в обґрунтування неможливості подання вдруге апеляційної скарги одразу після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше (19.02.2026), що позбавляє суд можливості встановити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що вдруге апеляційну скаргу було подано лише 12.03.2026, тобто майже через місяць після отримання копії вказаної ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Положеннями ч.ч. 2,6 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Отже, законодавством регламентовано право суду продовжити встановлений ним процесуальний строк та поновити строк, встановлений законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У цій справі, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, військова частина НОМЕР_1 посилається на участь особового складу у виконанні обов'язків в органі військового управління в зоні ведення оборонної операції, що унеможливлювало своєчасне звернення до суду.
Суд зазначає, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Водночас Суд уважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади (суб'єкта владних повноважень), за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу (суб'єкта владних повноважень).
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що під час оцінки поважності причин пропуску процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання / місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2026 по справі № 240/6292/24.
Посилання відповідача на ведення воєнного стану та участь особового складу військової частини НОМЕР_1 у виконанні обов'язків в органі військового управління в зоні ведення оборонної операції мають загальний характер. В апеляційній скарзі та в клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідач не навів конкретних заходів, участь в яких брав, а також обставин, за яких вони виконувалися. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували обставини повної передислокації відповідача, чи інших істотних організаційних змін у зв'язку з виконанням певних завдань, що унеможливлювали звернення до суду протягом строку на апеляційне оскарження.
У свою чергу, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, зокрема внаслідок непокладення виконання обов'язків тимчасово відсутньої посадової (службової) особи на іншу особу та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Будь-яких інших доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного Кодексом адміністративного судочинства України строку - не надало.
Отже, наведені відповідачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 по справі № 320/48483/25, не пов'язані з об'єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому колегія суддів дійшла висновку про неповажність наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 18.03.2026 про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 18.03.2026 о 21:18 (неробочий час), а тому датою вручення слід вважати 19.03.2026.
Таким чином, строк для усунення недоліків закінчився 30.03.2026.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 по справі № 320/48483/25, у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 по справі № 320/48483/25, наведені Військовою частиною НОМЕР_1 .
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026по справі № 320/48483/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)в особі державного виконавця Ірпінського ВДВС у Бучанському р-ні Київської про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій