10 квітня 2026 р. Справа № 520/16580/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Лук'яненко М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.09.25 по справі № 520/16580/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 13968 грн. 28 коп., що утримані з грошового забезпечення ОСОБА_1 виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року ухваленого в адміністративній справі № 520/17874/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
2. зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 13968 грн. 28 коп., що утримані з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року ухваленого в адміністративній справі № 520/17874/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 13968 грн. 28 коп., що утримані з грошового забезпечення ОСОБА_1 виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року по справі № 520/17874/24.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 13968 грн. 28 коп., що утримані з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року по справі № 520/17874/24.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі 520/16580/25, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову по справі 520/16580/25 відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вказаний порядок не поширюється на суми, що виплачуються на виконання судових рішень за минулі періоди. Грошові виплати, проведені на підставі судового рішення, не є поточним грошовим забезпеченням, а становлять виконання судового акта, яке регулюється Законом України «Про виконавче провадження», а не відомчими нормативними актами про порядок виплати компенсацій. У даному випадку грошове забезпечення, нараховане і виплачене позивачу у 2025 році, є виконанням судового рішення, а не нарахуванням поточного забезпечення, а отже, воно не утворює бази для компенсації утриманого податку відповідно до Порядку №44. Вказав, що правова позиція про відсутність підстав для виплати компенсації ПДФО у разі здійснення виплат на виконання судових рішень неодноразово підтверджувалася Верховним Судом. Зокрема: у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 у справі № 200/11337/21: суд зазначив, що грошова компенсація сум ПДФО не виплачується у випадках, коли виплати мають характер виконання судового рішення, оскільки такі суми не є грошовим забезпеченням у розумінні Порядку №44.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Позивач проходив публічну службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій та 09 червня 2021 року звільнений зі служби, виключено з кадрів ДСНС України та знятий з усіх видів забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року по справі № 520/17874/24, яке набрало законної сили, зобов'язано відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, компенсації за невикористану відпустку, а саме щомісячних премій у належних відсоткових розмірах, установлених наказами: наказ від 10.03.2020 року №92 - 131% посадового окладу, наказ від 09.04.2020 року №124 - 90% посадового окладу, наказ від 08.05.2020 року №148 - 131% посадового окладу, наказ від 09.06.2020 року №180 - 131% посадового окладу, наказ від 09.07.2020 року №214 - 131% посадового окладу, наказ від 11.08.2020 року №249 - 131% посадового окладу, наказ від 11.09.2020 року №276 - 131% посадового окладу, наказ від 12.10.2020 року №302 - 131% посадового окладу, наказ від 10.11.2020 року №329 - 131% посадового окладу, наказ від 10.12.2020 року №361 - 131% посадового окладу, наказ від 11.01.2021 року №14 - 131% посадового окладу, наказ від 10.02.2021 року №47 - 150% посадового окладу, наказ від 10.03.2021 року №94 - 150% посадового окладу, наказ від 13.04.2021 року №139 - 150% посадового окладу, наказ від 11.05.2021 року №175 - 150% посадового окладу, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №520/2543/24 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
На виконання рішення суду відповідач здійснив нарахування грошового забезпечення позивача у розмірі 77601,55 грн., а в подальшому 25 лютого 2025 року виплатив грошове забезпечення у сумі 59753,19 грн. утримавши податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18% у сумі 13968,28 грн. та військовий збір за ставкою 5 % у сумі 3880,08 грн.
При цьому, відповідач не здійснив виплату грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримані з грошового забезпечення позивача.
Позивач, вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання рішення суду у справі №520/17874/24, відповідач повинен був разом з виплатою позивачу грошового забезпечення на виконання рішення суду нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримана з грошового забезпечення. Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах протиправності в бездіяльності відповідача, що виразилася у невиплаті позивачу грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримана з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/17874/24 та наявності підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну грошову компенсацію.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі Порядок № 44).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Згідно з пунктами 4-5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Виходячи із системного аналізу цих норм, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів. Виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою військовослужбовцям грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, у відповідача наявний обов'язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року по справі № 520/17874/24.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач на виконання вказаного рішення нарахував позивачу кошти в загальній сумі 77601,55 грн., а в подальшому 25 лютого 2025 року виплатив грошове забезпечення у сумі 59753,19 грн. утримавши податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18% у сумі 13968,28 грн. та військовий збір за ставкою 5 % у сумі 3880,08 грн., однак виплату грошової компенсації податку на доходи фізичних осіб одночасно з виплатою відповідної суми відповідач не здійснив.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, що вказаний порядок не поширюється на суми, що виплачуються на виконання судових рішень за минулі періоди.
Нарахування та виплата грошового забезпечення має бути проведена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постановах від 27 вересня 2023 року у справі №420/23176/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі №320/6441/22, від 18 квітня 2024 року у справі №160/10789/22, від 30 квітня 2024 року у справі №360/700/23 та від 27 червня 2024 року по справі № 580/602/22.
Отже, одночасно з виплатою грошового забезпечення на виконання рішення суду від 11 листопада 2024 року по справі № 520/17874/24 позивачу мала бути здійснена грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з його грошового забезпечення, відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та Порядку № 44.
Крім того, колегія суддів не віднайшла правових висновків Верховного Суду, на які посилався відповідач у своїй апеляційній скарзі, зокрема постанову Верховного Суду від 23.05.2023 у справі № 200/11337/21, від 27.07.2022 у справі № 240/7476/21, від 19.10.2023 у справі № 520/1163/23.
Отже, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, встановлений законом, оскільки протиправно не виплатив позивачу грошову компенсацію в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виплаті на виконання рішення суду грошового забезпечення позивачки.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 по справі № 520/16580/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова