Головуючий І інстанції: Садова М.І.
10 квітня 2026 р. Справа № 520/32550/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Уманця Андрія Ігоровича на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/32550/25
за позовом ОСОБА_1
до Полтавської обласної військової адміністрації
про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Полтавської обласної військової адміністрації, які полягають у не дотриманні вимог ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про звернення громадян» при розгляді звернення (пропозицією - зауваженням) ОСОБА_1 ПР-19007187, від 01.07.2025;
- визнати протиправною бездіяльність Полтавської обласної військової адміністрації, яка полягає у не розгляді звернення ОСОБА_1 ПР-19007187, від 01.07.2025 першими керівниками Полтавської обласної військової адміністрації в термін передбачений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян»;
- зобов'язати Полтавську обласну військову адміністрацію розглянути звернення (пропозицією - зауваженням) ОСОБА_1 ПР-19007187 від 01.07.2025 з дотриманням вимог ЗУ «Про звернення громадян».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Полтавської обласної військової адміністрації, які полягають у не дотриманні вимог частини 2 статті 14 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" при розгляді звернення (пропозиції-зауваження) ОСОБА_1 № ПР-19007187 від 01.07.2025
Зобов'язано Полтавську обласну військову адміністрацію розглянути звернення (пропозицією - зауваженням) ОСОБА_1 ПР-19007187 від 01.07.2025 з дотриманням ч.2 ст.14 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян".
В решті позовних вимог відмовлено.
Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким просить суд стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної військової адміністрації витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 с стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Полтавської обласної військова адміністрація на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Представник позивача, не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву позивача у повному обсязі.
Відзиву на вказану апеляційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 КАС України, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Судовим розглядом встановлено, що між сторонами було укладено договір № б/н про надання правничої допомоги від 02.12.2025 року та Додаткову угоду №1 від 29.01.2026 року до нього. На підставі зазначеного договору було видано ордер Серії АХ № 1312449 від 13.12.2025 адвокату Уманцю Андрію Ігоревичу.
Сторони у розділі 3 договору про надання правничої допомоги визначили, що за надання правничої допомоги Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар, який розраховується Адвокатом в залежності від обсягу наданої правничої допомоги та витраченого часу. Вартість однієї години для розрахунку розміру гонорару згідно з умовами даного договору визначається додатковою угодою. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання Сторонами.
Додатковою угодою № 1 від 29.01.2026 року до договору про надання правничої допомоги сторони узгодили вартість робіт та послуг адвоката Уманця Андрія Ігоревича.
Відповідно до п. 1.1.2. розділу 1 Додаткової угоди № 1 від 29.01.2026 року за надання правничої допомоги у адміністративній справі № 520/32550/25 Клієнт незалежно від результату виконання доручення зобов'язується виплатити Адвокату гонорар, фіксований розмір якого становить 3500,00 (три тисячі п'ятсот) грн. в строки та в порядку, визначені п. 3.2 Договору. Клієнт за надання правничої допомоги у справі № 520/32550/25 незалежно від результату виконання доручення зобов'язаний оплатити гонорар та фактичні витрати, згідно наданого Адвокатом акту прийому-передачі наданих послуг протягом 80-ти (вісімдесяти) календарних днів з моменту підписання акту. При цьому акт прийому-передачі наданих послуг може бути вручено Клієнтові особисто, поштою, електронною поштою або повідомленням на вказаний в договорі мобільний номер телефону протягом 3-х календарних днів після ухвалення рішення судом першої інстанції рішення по суті позовних вимог або прийняття ухвали що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг від 02 лютого 20266 року за Договором про надання правничої допомоги від 02 грудня 2025 року № б/н Адвокатом були надані такі юридичні послуги:
- представництво інтересів ОСОБА_1 у справі № 520/32550/25 в Харківському окружному адміністративному суді та надання інших видів правничої допомоги, пов'язаних з розглядом цієї справи, в тому числі надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складання процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав Клієнта - 3500,00 грн.
Загальна сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу за результатом розгляду справи № 520/32550/25 складає 3500,00 грн.
Суд першої інстанції задовольняючи частково заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справи, виходив з того, що загальний розмір витрат є завищеним та не співмірним зі складністю справи.
Колегія суддів підтримує такі висновки та зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, з Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що представником позивача до суду було подано низку аналогічних позовів до обласних військових адміністрацій, зокрема у справах: №520/18102/25, №520/18208/25, №520/23506/25, №520/23581/25, №520/23900/25, №520/23968/25, №520/21202/25, №520/21600/25, №520/21667/25, №520/23945/25, №520/24992/25, №520/28105/25, №520/28192/25, №520/28277/25, №520/28626/25, №520/28683/25, №520/31416/16, №520/29724/25, №520/29763/25, №520/29794/25, №520/29848/25, №520/29963/25, №520/29985/25, №520/30260/25, №520/30262/25, №520/30333/25, №520/30380/25, №520/30383/25, №520/30633/25, №520/30635/25, №520/30884/25, №520/30933/25, №520/31085/25, №520/31252/25, №520/31262/25, №520/31411/25, №520/31558/25, №520/31561/25, №520/31679/25, №520/31778/25, №520/31782/25, №520/32186/25, №520/32189/25, №520/32258/25, №520/32262/25, №520/32549/25, №520/29714/25, №520/32728/25, №520/32838/25, №520/24994/25, №520/32721/25, №520/32959/25.
Так, колегія суддів зазначає, що позови, подані представником заявника до інших обласних адміністрацій, є аналогічними за змістом і правовими підставами. Всі ці позови стосуються однакових правових питань, мають схожу структуру та форму. Таким чином, підготовка зазначених позовів вимагала мінімальних зусиль і часу, оскільки вони не потребували значного обсягу доказової роботи чи спеціалізованого аналізу.
Отже, в контексті здійснення представництва інтересів позивача у даній справі, реальним результатом, є складання позовної заяви.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.
Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При цьому, надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування позивачем суми витрачених коштів на складання позовної заяви критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про те, що визначений позивачем розмір для відшкодування на рівні 3500,00 грн. є завищеним, з огляду на що зі зменшенням та стягненням судом першої інстанції витрат у розмірі 2000 грн. колегія суддів погоджується.
Таким чином, враховуючи межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Уманця Андрія Ігоровича - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 по справі № 520/32550/25 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко З.Г. Подобайло