10 квітня 2026 р. Справа № 520/33467/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, по справі № 520/33467/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - відповідач). в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у не зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислуги років в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів, внаслідок чого виплати грошового забезпечення поліцейського у неналежному розмірі та позбавлення права на додаткову оплачувану відпустку;
- зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України з 25.03.2024 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок стажу служби в поліції, зарахувавши до цього стажу період служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів; перерахунок грошового забезпечення поліцейського та додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням перерахованого стажу в органах Національної поліції України;
- зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України виплатити ОСОБА_1 недоплачену з 25.03.2024 року частину грошового забезпечення поліцейського.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України які полягають у незарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів.
Зобов'язано Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції (вул. Ак. Богомольця, 10, м. Київ, 01601 ЄДРПОУ 43305056) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 968 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) 96 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 заяву представника позивача про виправлення описки у рішенні - задоволено.
Виправлено описку в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року у справі №520/33467/24, шляхом викладення третього абзацу резолютивної частини рішення у такій редакції: "Зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України з 25.03.2024 зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів".
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення постановлене при неправильному застосуванні норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин норми спеціального законодавства, яке регулює загальні засади проходження служби в поліції, натомість застосував до спірних правовідносин положення загального законодавства, що призвело до невірного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та винесення рішення, що суперечить вимогам чинного законодавства. Відповідач зазначив, що оскільки ОСОБА_1 є поліцейським, тобто перебуває у трудових відносинах з Національною поліцією України, то спеціальним законодавством, що регулює загальні засади проходження ним служби в поліції, питання обрахунку стажу служби є Закон № 580-VIII, Порядок № 260 та Постанова № 393, які і підлягають застосуванню у спірних правовідносинах. Відповідно до положень частини другою статті 78 Закону № 580-VIII визначено вичерпний перелік видів служби, які зараховуються до стажу служби в поліції. Наведена стаття вирізняє два окремих поняття : «стаж служби в поліції» та «вислуга років у поліції». Абзацом четвертим пункту 3 розділу II Порядку № 260 встановлено, що для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII. Тому, поняття «вислуга років», яке згадується у частині четвертій статті 78 Закону № 580-VIII, є відмінним від поняття «стаж служби в поліції» (частина перша статті 78 Закону № 580-VIII), яке має значення для права на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, але безпосередньо не впливає на пенсійні виплати. За таких обставин, на думку відповідача, положеннями спеціального законодавства (Закону № 580-VIII), норми якого підлягають застосуванню у правовідносинах, що виникають з питань загальних засад проходження служби в поліції та встановлення надбавки за стаж служби, встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції. Оскільки у вказаному переліку відсутня «служба в органах податкової міліції», то відповідно період служби позивача в податковій міліції не може бути зарахований до стажу служби в поліції.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України дана справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 15.01.2014 - 01.10.2021 позивач проходив службу в податковій міліції.
ОСОБА_2 з 17.03.2023 перебуває на посаді оперуповноваженого 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (наказ ДСР НПУ від 17.03.2023 № 147 о/с).
Згідно наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 01.10.2021 №360-о капітана податкової міліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Харківській області звільнено з посади та податкової міліції ДФС України в запас Збройних Сил України за підпунктом «г» п.64 (через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання по службі), з 01.10.2021.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 520/10284/24, зобов'язано Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, вислугу за період проходження служби в органах податкової міліції з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років, 08 місяців, 16 днів.
Представник ОСОБА_1 звернувся з адвокатським запитом до Департаменту про надання інформації щодо виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 520/10284/24 та з інших питань.
Листом Департаменту від 22.11.2024 № 65858-2024 представнику позивача надана відповідь на вищезазначений адвокатський запит, в якій проінформовано, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №520/10284/24 Департамент зобов'язано зарахувати ОСОБА_1 період проходження служби в органах податкової міліції саме до календарної вислуги років, а не до стажу служби в поліції. Інших зобов'язань судом апеляційної інстанції на Департамент не встановлено, а тому розмір надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки перегляду не підлягають.
Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що служба у податковій міліції прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак, має такий же правовий статус і повинна зараховуватись до стажу служби в поліції, в силу пункту 3 частини 2 статті 78 Закону № 580-VIII. Водночас, судом зазначено, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги й не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, про наявність підстав для визнання протиправними дії Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України які полягають у незарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів та зобов'язання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з 25.03.2024 здійснити ОСОБА_1 зарахувати до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно зі ст. 2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч.1 ст. 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідно ч. 2 ст. 78 Закону №580-VIII, до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VIII); 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Згідно з п. 353.1 ст. 353 Податкового кодексу України (далі ПК України; в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відповідно до частини четвертої статті 78 Закону № 580-VIII, порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
У відповідності до положень п. п. 3-6 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII, Кабінет Міністрів України зобов'язано в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до статті 19 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон № 509-XII) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Статтями 24, 26 Закону № 509-XII визначено, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби поліцейськими на працівників податкової міліції.
Отже, всі обов'язки, обмеження служби в органах поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби у податковій міліції.
Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновку про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Таким чином, служба в органах податкової міліції прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак, має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини 2 статті 78 Закону № 580-VIII зараховуватись до стажу служби в поліції.
Аналогічний правовий висновок, викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 та від 22.12.2022 у справі № 380/8659/20.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що стаж служби позивача в податковій міліції має бути зарахований до стажу його служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Доводи апеляційної скарги на те, що служба в податковій міліції відсутня у переліку, визначеному статтею 78 Закону № 580-УІІІ, а тому не може бути зарахована до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, колегія суддів відхиляє, оскільки чинним на час проходження позивачем служби в органах поліції та виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону № № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.11.2019 у справі № 520/903/19 та від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19, колегія суддів вважає помилковими, оскільки спірні правовідносини, які були предметом розгляду в суді касаційної інстанції у вказаних справах, не є подібними до правовідносин у цій справі та стосувалися питання врахування до календарної вислуги років часу навчання у вищому навчальному закладі до початку служби в органах поліції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дії Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України які полягають у незарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів та зобов'язання Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України з 25.03.2024 зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стаж служби в органах податкової міліції у період з 15.01.2014 - 01.10.2021, що складає 07 років 08 місяців 16 днів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а тому суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 по справі № 520/33467/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова