Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.
10 квітня 2026 р. Справа № 520/27614/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/27614/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС у Харківській області), в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області код ЄДРПОУ 38631015 (61013, м.Харків, вул. Шевченка, 8) щодо виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30212 (тридцять тисяч двісті дванадцять) грн. 79 коп., що утримані з грошового забезпечення ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року ухваленого в адміністративній справі № 520/939/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
-зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області код ЄДРПОУ 38631015 (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8) виплатити ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30212 (тридцять тисяч двісті дванадцять) грн. 79 коп., що утримані з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року ухваленого в адміністративній справі № 520/939/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області код ЄДРПОУ 38631015 (61013, м.Харків, вул. Шевченка, 8) щодо виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30212 (тридцять тисяч двісті дванадцять) грн. 79 коп., що утримані з грошового забезпечення ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року ухваленого в адміністративній справі № 520/939/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області код ЄДРПОУ 38631015 (61013, м.Харків, вул. Шевченка, 8) виплатити ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30212 (тридцять тисяч двісті дванадцять) грн. 79 коп., що утримані з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 року по справі № 520/939/25.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Посилається на те, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу ДСНС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 не є складовою грошового забезпечення.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи-резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Водночас пунктом 164.2 статті 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу). Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 161 підрозділу ХХ “Перехідні положення» Кодексу). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу та підпункту 1.4 пункту 161 підрозділу ХХ “Перехідні положення» Кодексу.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Кодексу передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби.
Зазначає, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, виплати за рішенням суду звільненому поліцейському або співробітнику ДСНС України включаються до загального місячного (річного) оподаткування доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень пункту 168.5 статті 168 Кодексу, і військовим збором на загальних підставах.
З огляду на викладене відповідач вважає, що вказані позовні вимоги не відповідають приписам Податкового кодексу України, а отже є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.
На думку апелянта, здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання рішення суду відповідач діяв у межах чинного законодавства при відрахуванні з належної до виплати позивачу суми податку на доходи фізичних осіб , отже доводи позивача про безпідставність утримання з сум індексації грошового забезпечення позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору є безпідставними та не повинні прийматися судом до уваги.Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив публічну службу в Державній службі України з надзвичайних итуацій та 17 липня 2024 року звільнений зі служби, виключений з кадрів ДСНС країни та знятий з усіх видів забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 року по справі № 520/939/25 зобов'язано Головне управління ДСНС України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період із 01 січня 2016 рік по 28 лютого 2018 рік - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління ДСНС України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 рік, з урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
На виконання рішення суду Відповідач здійснив нарахування грошового забезпечення Позивача, право на яке останній набув під час проходження служби, у розмірі 167848,82 грн., а в подальшому 26 вересня 2025 року виплатив грошове забезпечення у сумі 129243,59 грн. утримавши податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18% у сумі 30212,79 грн. та військовий збір за ставкою 5 % у сумі 8392,44 грн.
Не погоджуючись з діями відповідача, які полягають в утриманні з належних позивачеві сум на виконання рішення суду податку на доходи з фізичних осіб, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача по утриманню податку на доходи з фізичних осіб та наявності підстав для зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30212 грн. 79 коп., що утримані з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 року по справі № 520/939/25 та необхідності зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30212 грн. 79 коп., що утримані з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року по справі № 520/939/25.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).
Згідно з п.2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Приписами п.п. 4, 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Із системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі №520/939/25, відповідач здійснив нарахування грошового забезпечення Позивача, право на яке останній набув під час проходження служби, у розмірі 167848,82 грн., а в подальшому 26 вересня 2025 року виплатив грошове забезпечення у сумі 129243,59 грн. утримавши податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18% у сумі 30212,79 грн.
Таким чином, у відповідача був наявний обов'язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі №520/939/25.
Однак, виплату позивачу грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб одночасно з виплатою відповідної суми грошового забезпечення відповідач не здійснив.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30212 грн. 79 коп., що утримані з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 року по справі № 520/939/25.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 по справі № 520/27614/25 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко З.Г. Подобайло