Справа № 560/20887/25
09 квітня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши заяву щодо здійснення судового контролю по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 11 лютого 2026 року у цій справі адміністративний позов задовольнив частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.03.2023 - 13.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 усіх належних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.03.2023 - 13.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 11.03.2026.
Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить позивач, є правом суду, а не обов'язком.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд враховує, що у цій справі 07.04.2026 Хмельницьким окружним адміністративним судом видано електронний виконавчий лист, тобто рішення суду може бути виконане у встановленому законом порядку.
Разом з тим із поданої заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається, що заявником надано докази звернення до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця із виконавчим листом для примусового виконання рішення суду в частині зобов'язального характеру, а також не надано доказів відкриття виконавчого провадження чи доказів його закінчення без фактичного виконання судового рішення.
Крім того, заявник не позбавлений права у разі невиконання судового рішення звернутися із виконавчим листом до органу примусового виконання рішень, а у разі порушення його прав під час такого виконання - скористатися процесуальними механізмами захисту, передбаченими статтями 287, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, за відсутності доказів вжиття заявником усіх передбачених законом заходів, спрямованих на примусове виконання судового рішення, а також доказів того, що механізм виконавчого провадження виявився неефективним або не забезпечує реального виконання рішення суду, підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду суд не вбачає.
Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Я.В. Драновський