10 квітня 2026 року м.ПолтаваСправа №440/3934/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №440/3934/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
02.04.2026 до суду від Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
У поданій заяві державний виконавець, посилаючись на невиконання ГУПФ України в Полтавській області судового рішення у справі №440/3934/25 про перерахунок пенсії в частині зобов'язання боржника виплатити заборгованість у розмірі 145 423,48 грн після набрання рішенням суду законної сили, просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи №440/3934/25, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області недоотриманої заборгованості по пенсії у сумі 145 423,48 грн.
Ухвалою від 03.04.2026 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.
Представник Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з'явився, у заяві від 02.04.2026 просив суд провести розгляд заяви без його участі.
Стягувачем ОСОБА_1 подано до суду заяву, в якій він просив відмовити в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, про причини неявки суду не повідомили, клопотань, заперечень не надали.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, з наступних підстав.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 у справі №440/3934/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Цим судовим рішенням, крім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
26.07.2025 рішення набрало законної сили.
06.08.2025 позивачу видано виконавчий лист.
Відповідно до частин першої-третьої 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
При цьому стягувач заперечував проти запропонованої заявником зміни способу виконання рішення суду у даній справі.
Сама конструкція норми ч. 3 ст. 378 КАС України, не передбачає безальтернативного обов'язку суду замінити спосіб виконання судового рішення на стягнення у разі надходження подання державного виконавця про зміну способу виконання судового рішення. Дана норма лише вказує, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд виходить з того, що захист прав та інтересів особи є пріоритетним завданням адміністративного судочинства. А вибір способу такого захисту належить, з-поміж іншого, до диспозитивного розсуду позивача, а у даному разі вже стягувача. Також законодавство про виконання судових рішень в цілому за своїм змістом передбачає диспозитивність рішень стягувача: виконання судового рішення, що набрало законної сили не є автоматичним, а залежить і від волі, й від активних дій стягувача. Стягувач має приймати та реалізовувати рішення: чи отримувати йому виконавчі документи, чи ініціювати йому примусове виконання та у який спосіб, чи продовжувати примусове виконання чи відкликати виконавчий документ, тощо.
Тому в обставинах, коли стягувач заперечує проти зміни способу виконання судового рішення зі зобов'язання на стягнення, суд не вважає за можливе вчинити таку заміну.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 77, 241, 243, 248, 256, 372, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №440/3934/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.С. Шевяков