31 березня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/17771/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лазебної А.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянув у підготовчому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання частини рішення протиправною,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.01.2025, просив: визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення Лубенської міської ради від 14.11.2019 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання в оренду фізичним та юридичним особам".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/17771/23. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 суд перейшов до розгляду справи №440/17771/24 за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання частини рішення протиправною за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 11.03.2025 суд постановив ухвалу без оформлення окремого процесуального документа, що занесена до протоколу судового засідання, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 провадження у справі зупинено до набрання законної сили ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.07.2025 у справі №539/1155/22.
Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 №782 у зв'язку із призначення судді Канигіної Т.С. на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 №954/2025, з урахуванням наказу голови Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 №69/10 про відрахування її зі штату суду, відповідно до розпорядження керівника апарату від 19.12.2025 №14/19 "Про здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями судових справ та матеріалів, які перебували в провадженні судді Канигіної Т.С.", призначено повторний автоматизований розподіл справи №440/17771/23.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.12.2025 справу передано судді Кукобі О.О.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання у справі.
У підготовче засідання 31.03.2026 з'явився позивач.
Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
У підготовчому засіданні 31.03.2026 суд поставив на обговорення учасників справи питання про закриття провадження у справі, оскільки спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Так, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно із вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Своєю чергою, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 27.06.2018 у справі №815/6945/16.
Отож під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних відносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №440/11051/23, залишеному без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024, встановлені такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2000, укладеного із Державним комунальним підприємством роздрібної торгівлі "Росток", придбав складські приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а.с. 53/.
Договором купівлі-продажу від 31.03.2000 умови передачі або користування земельною ділянкою, на якій знаходилися складські приміщення, не визначалися.
Рішенням Лубенської міської ради від 20.02.2001 ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка по АДРЕСА_2 , як приватному підприємцю для комерційної діяльності.
Рішенням шостої сесії Лубенської міської ради (четвертого скликання) від 18.04.2003 "Про вилучення та надання земельних ділянок для потреб підприємствам, установам, організаціям та громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності" у зв'язку із систематичною несплатою орендної плати за користування земельною ділянкою громадянином ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , площею 1,4155 га, припинено користування вищезазначеною земельною ділянкою і зараховано її до земель запасу по цільовому призначенню - землі іншої промисловості /т. 1, а.с. 97/.
Зазначене рішення було предметом судового оскарження. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18.05.2006, яке набрало законної сили 20.09.2006, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лубенської міської ради про скасування частини рішення та визнання права постійного користування відмовлено.
Рішенням Лубенської міської ради (сорок третя сесія сьомого скликання) від 14.02.2019 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок" надано дозвіл Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває в землях запасу Лубенської міської ради, з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 4 рішення Лубенської міської ради (позачергова сорок восьма сесія сьомого скликання) від 14.11.2019 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання в оренду фізичним та юридичним особам" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1,3384 га, кадастровий номер 5310700000:07:021:0017 за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на користь Територіальної громади м. Лубни в особі Лубенської міської ради /т. 1, а.с. 113-114/.
Листом Виконавчого комітету Лубенської міської ради від 17.05.2023 вих.№01-32/29 ОСОБА_1 повідомлено, що на підставі виготовленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) було сформовано земельну ділянку в АДРЕСА_2 , площею 1,3384 га, кадастровий номер 5310700000:07:021:0017, за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості /т. 1, а.с. 80/.
Таким чином, позивач, як власник об'єкта нерухомого майна, звертається з позовом до Лубенської міської ради Полтавської області, як власника земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна та має на меті урегулювати питання володіння, користування та розпорядження відповідною земельною ділянкою.
У спірних відносинах пункт 4 рішення Лубенської міської ради (позачергова сорок восьма сесія сьомого скликання) від 14.11.2019 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання в оренду фізичним та юридичним особам", як правовий акт індивідуальної дії, вичерпав свою дію фактом його ухвалення та затвердження технічної документації із землеустрою, на підставі якої сформована відповідна земельна ділянка.
А тому, визнання протиправним та скасування такого рішення не призведе до відновлення та ефективного захисту порушеного права позивача.
Водночас між сторонами наявний майновий (приватно-правовий спір), вирішення якого не відноситься до компетенції окружного адміністративного суду.
Так, позивач у судовому засіданні 31.03.2026 пояснив, що у його власності перебуває об'єкт нерухомого майна - складські приміщення, розташовані на 1/3 земельної ділянки, якій присвоєний кадастровий номер 5310700000:07:021:0017. На неодноразові звернення до Лубенської міської ради щодо передачі земельної ділянки під складськими приміщеннями у власність або користування відповідач надавав відмови, ігнорував такі звернення чи ухвалював рішення, які перешкоджали у реалізації позивачем свої прав.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом пунктів 1, 3, 4, 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Суд зауважує, що при визначенні предметної підсудності спору суд перш за все має виходити з суті спірних відносин, а не буквального формування позивачем змісту позовних вимог.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18).
У силу частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, провадження у справі №440/17771/23 належить закрити, роз'яснивши позивачу право звернення з позовом до місцевого загального суду у порядку, визначеному ЦПК України.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 179, 180, 183, 238, 241, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд
Провадження у справі №440/17771/23 за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання частини рішення протиправною - закрити.
Роз'яснити позивачу право звернутись з відповідним позовом до місцевого загального суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 10 квітня 2026 року.
Суддя Олександр КУКОБА