09 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/1057/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 у бік зменшення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30.07.2025 в попередньому розрахунку без обмеження максимальним розміром у сумі 42042,25 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачу була обчислена пенсія виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в відповідно до довідки про заробітку плату від 01.03.2013 №ВФСЗ/283. Загальний розмір пенсії з 28.02.2025 обмежено максимальним розміром 23610 грн, з 01.03.2025 розмір пенсії визначений, виходячиь з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Таким чином, всупереч вимогам верховенства права, відповідачем протиправно зменшено розмір пенсійної виплати позивача.
2. Стислий зміст заперечень відповідача.
Відповідач надав відзив на позовну заяву суду, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
3. Заяви, клопотання учасників справи.
17.02.2026 до суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків.
12.11.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
4. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 позовна заява залишена без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 прийнято позовну заява до розгляду та відкрито провадження, витребувані документи від відповідача; розгляд справи призначений судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності з 16.04.1996 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як зазначено відповідачем у листі позивачу від 22.09.2025 і у відзиві на позов, розмір пенсії ОСОБА_1 визначався на підставі довідки про заробітну плату від 01.03.2013 №ВФСЗ/283, виданої МОУ ІНФОРМАЦІЯ_1 за липень 1987 року. Згідно з матеріалами електронної пенсійної справи приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 18.04.1987 по 26.07.1987 (два повних місяці - травень та червень 1987 року). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 склав 40542,25 грн., з обмеженням її граничного розміру на рівні десяти прожиткових мінімумів складає 23 610,00 грн. На виконання заходів №12035/03-16 від 07.04.2025 щодо порядку опрацювання перерахунків пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчислених відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.03.2025 пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність, переглянуто порядок визначення заробітку, з якого обчислюється розмір пенсії. Оскільки при розрахунку пенсії застосування заробітку неповного місяця (липень 1987 року) суперечить нормам чинного законодавства - проведено умовний розрахунок щодо визначення доцільності обчислення пенсії із заробітку за повні місяці роботи в зоні відчуження (травень та червень 1987 року). При проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням довідки про заробітну плату від 01.03.2013 №ВФСЗ/283, виданої МОУ ІНФОРМАЦІЯ_1 , до розрахунку пенсії враховано заробіток за травень-червень 1987 року. При перерахунку з 01.03.2025 прийнято рішення провести розрахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Розмір пенсії з 01.03.2025 ОСОБА_1 склав 20 100,59 грн.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 23.07.2025 з 01.03.2025 по 27.08.2028 розмір пенсії - 20100,59 грн. Обмеження максимальним розміром відсутнє.
Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення такого перерахунку пенсії, звернувся до суду з вказаним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як передбачено статтею 15 Закону № 796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно із частиною першою статті 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 54 Закону № 796-ХІІ).
Приписами статті 57 Закону № 796-ХІІ обумовлено, що визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210).
Згідно із пунктом 1 Порядку №1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пунктом 2 Порядку №1210 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:
1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;
2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;
3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
Так, в абзаці першому пункту 9 Порядку № 1210 визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: П = Зс х Кзс х Кв / 100 %,
де П - розмір пенсії;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124;
Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії;
Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс=Ск/К,
де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках;
К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою: Кз=Зв/Зсм,
де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зв - сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу),за період 1986-1990 років;
Зсм - показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян», за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналізуючи обставини правомірності зменшення розміру пенсії позивача, суд виходить з наступного.
Судом установлено, що розмір пенсії позивача до 23.07.2025 обчислювався відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII.
23.07.2025 відповідач перерахував пенсію позивача, її розмір пенсії з 01.03.2025 обчислено виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Тобто, відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII.
Водночас суд звертає увагу на те, що застосування припису ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією.
Як випливає з обставин справи, позивач не висловлював бажання на розрахунок його пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року.
Відповідач посилається на те, що при розрахунку пенсії застосування заробітку неповного місяця (липень 1987 року) суперечить нормам чинного законодавства - проведено умовний розрахунок щодо визначення доцільності обчислення пенсії із заробітку за повні місяці роботи в зоні відчуження (травень та червень 1987 року).
Проте, указані обставини не були перешкодою для розрахунку пенсії позивача до 23.07.2025 включно.
Окремо слід зазначити, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акту. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних.
Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно суспільний інтерес; в) чи є такий захід пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних судів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Європейський суд з прав людини у пунктах 16, 17 рішення від 24 листопада 2016 року у справі "ТОВ "Полімерконтейнер" проти України" (Заява N 23620/05) наголосив, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, п. 58, ЄСПЛ 1999-II). Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах "Хентріх проти Франції", від 22 вересня 1994 року, п. 42, серія A N 296-A, та "Кушоглу проти Болгарії", N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
У межах спірних правовідносин не встановлено правових підстав для зменшення позивачу розміру пенсії з 01.03.2025, а відтак, вказані дії відповідача є втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсійної виплати.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність перерахунку пенсії позивача з 31.07.2025 виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року та зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування і виплату пенсії позивачу з 31.07.2025, виходячи із даних довідки про заробітну плату від 01.03.2013 №ВФСЗ/283, виданої МОУ ІНФОРМАЦІЯ_1 за липень 1987 року, з урахуванням висновків суду та раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог з приводу обмеження розміру пенсії максимальним розміром, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, тому обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Таким чином, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог у вказаній частині слід відмовити.
Щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30.07.2025 в попередньому розрахунку у сумі 42042,25 грн., то суд зазначає, що протоколі перерахунку пенсії від 23.07.2025 відсутній визначений розмір пенсії позивача з 01.03.2025 без урахування п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року. Питання визначення конкретного розміру пенсії, її перерахунку відноситься до компетенції територіальних органів Пенсійного фонду України, суд не може підміняти чи виконувати функції пенсійних органів.
З практики Європейського суду можна зробити висновок, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Отже, у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
Суд додатково звертає увагу сторін та констатує, що після виконання цього рішення суду відповідачем, тобто після набрання законної сили цим рішенням суду, правове становище позивача щодо розміру його пенсію буде відновлено до первісного стану правовідносин до 31.07.2025, тобто до моменту здійснення протиправних дій відповідачем, які визнані судом такими у цій справі.
Інші доводи сторін не змінюють висновків суду.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 31.07.2025 виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок, нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 31.07.2025, виходячи із даних довідки про заробітну плату від 01.03.2013 №ВФСЗ/283, виданої МОУ ІНФОРМАЦІЯ_1 за липень 1987 року, з урахуванням висновків суду та раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза