10 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3024/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М.., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №440/3024/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
До суду надійшла заява позивача, в якій заявник просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиконання рішення суду 07.04.2025 у справі №440/3024/25, яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду призначено заяву до розгляду в порядку письмового провадження.
В матеріалах справи наявний звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у яких відповідачем зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №440/3024/25 внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» та обліковане за №821-8524, виплата доплати пенсії після проведених перерахунків не здійснена через відсутність коштів на ці цілі. Разом з тим, представник відповідача зазначає, що відкладена заборгованість за пенсійною справою ОСОБА_1 (3 01.01.2025 по 06.08.2025) становить 34939,42 грн, поточна заборгованість (з 07.08.2025 по 31.10.2025), з дня набрання законної сили рішення суду, становить - 13631,08, поточна заборгованість (з 01.11.2025 по 31.01.2026) становить - 13023,27 грн. Також зазначено, що у жовтні 2025 року, виплачено поточну заборгованість у розмірі 8806,23 грн, а у листопаді 4857,05 грн. Вказує, що виплати пенсій здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має. Вважає, що працівниками Головного управління, як територіального органу Пенсійного фонду України, вчинено всі дії, спрямовані на виконання рішення суду, в межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством.
Вирішуючи заяву , суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вказаною нормою визначено особливий порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, який здійснюється судом в процесі контролю за виконанням судових рішень.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 12 листопада 2018 року у справі №806/3099/17.
При вирішенні спору суд повинен встановити природу спірних правовідносин, а саме, які рішення, дії чи бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача, чи такі пов'язані з виконанням рішення суду, чи вчинені відповідачем у зв'язку з виникненням нових правовідносин.
Відповідно до частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Як слідує з матеріалів справи, на даний час відповідачем не виконано рішення суду в частині виплати суми пенсії через відсутність коштів у органу Пенсійного фонду України для здійснення такої виплати.
Так, відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Отже, виплата пенсії, призначеної позивачу, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету, а невиплата позивачу на виконання рішення суду у цій справі в повному обсязі пов'язана з відсутністю коштів, необхідних для її виплати, фінансування яких має здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, та не пов'язана з протиправною бездіяльністю чи протиправними діями відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржуваних дій суб'єкта владних повноважень - відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, оскільки відповідачем вживаються заходи, спрямовані на виконання рішення суду та рішення суду не виконано з причин, що не залежать від суб'єкта владних повноважень-відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, а через відсутність на цей час коштів на їх виплату.
Отже, наразі судом не встановлено умислу на навмисне невиконання рішення суду у цій справі з боку керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Підсумовуючи викладене вище, відсутні підстави для визнання протиправними в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржуваних у цій заяві дій суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Таким чином, заява позивача, подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/3024/25, підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області протиправними щодо невиконання рішення суду, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №440/3024/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.М.Петрова