Справа № 420/41778/25
10 квітня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки ОСОБА_1 , яку отримував під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплату на користь ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015- 2017 роки та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату недоплачених частин із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач, ОСОБА_1 , з 16.04.2015 по 03.07.2017 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , а з 04.07.2017 по 13.04.2018 - у військовій частині НОМЕР_5 , які перебували на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , яка є розпорядником коштів. Однак, у 2015-2017 роках позивачу виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення та грошова допомога для вирішення соціально-побутових питань без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, що не заперечується військовою частиною НОМЕР_2 .
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого проведено обчислення допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2015-2017 роках, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Доводи позиву мотивовані тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється, зокрема й допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань.
Ухвалою суду від 22.12.2025 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.
31.12.2025 року від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 22.12.2025 року, в якій зазначено про те, що у позивача відсутні документи, які суд просить надати, а саме: докази відмови військової частини НОМЕР_2 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення за 2015-2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 22 вересня 2010 року № 889; належним чином засвідчені копії карток особового рахунку за 2016-2017 роки, на які є посилання у позовній заяв; інші докази підтвердження порушення прав ОСОБА_1 в частині розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2015-2017 рік без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди (у разі наявності) та надано клопотання про витребування доказів у відповідача.
Ухвалою суду від 28.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою суд витребував від Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2015-2017 роки, а також інформацію щодо складових грошового забезпечення, з яких позивачу у 2015- 2017 роках розраховувались матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення.
Станом на 10.04.2026 року витребувані судом документи відповідачем надані не були.
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч.ч. 6-9 ст. 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що витребувані ухвалою суду від 28.01.2026 року документи необхідні для правильного вирішення спору.
За таких обставин, з метою повного та об'єктивного розгляду даної справи суд вважає за необхідне ПОВТОРНО витребувати у Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2015-2017 роки, а також інформацію щодо складових грошового забезпечення, з яких позивачу у 2015- 2017 роках розраховувались матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення.
Керуючись ст. ст. 80, 84, 236, 248 КАС КАС України, суд,
Повторно витребувати з Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2015-2017 роки, а також інформацію щодо складових грошового забезпечення, з яких позивачу у 2015- 2017 роках розраховувались матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 надати витребувані документи у семиденний строк з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.А. Радчук